Завершення Великої Вітчизняної війни. Важно переоцінити ратний подвиг українського народу, який боровся не за ідею, як йому це вперто доводили багато десятиріч — від самого початку цієї війни, а за своє фізичне існування. Яскравим свідченням його внеску в перемогу над гітлерівським рейхом є кількість урядових нагород: з 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Збройних сил СРСР, 2,5 млн. припало на уроженців України. Український народ дав Радянській армії десятки тисяч офіцерів, сотні генералів, десятки воєначальників.

Інколи хоробрість червоноармійців пояснюють тим, що за їхніми спинами стояли загороджувальні загони автоматників. Але дисципліна страху не допомогла б виграти війну. Автоматники за плечима, штрафні батальйони, «стукачі» серед добрих знайомих, концтабори, карна відповідальність близьких родичів «винуватців», кругова порука, примітивне бажання тисяч дрібних і великих начальників вислужитися ціною життя підлеглих, ставлення до людини як до малого «гвинтика», котрого завжди можна замінити іншим,— усе це лише примножувало трагічні масштаби людських втрат, які в Радянській армії були набагато більшими, ніжу вермахті (також тоталітарному утворенні), але не пояснювало феномена стійкості людей, коли вже ті навчилися воювати. Дисципліна страху могла забезпечити взяття міста до червоної дати в календарі, однак на перебіг воєнних дій червоні дати не впливають.

Влітку 1944 р. Сталін залишив напризволяще Армію крайову, коли вона підняла повстання проти нацистів у Варшаві, й замість прямого кидка через столицю Польщі на Берлін спрямував значні підрозділи Збройних сил СРСР на Балкани, в Угорщину, Австрію. Румунію, Болгарію. Восени більша частина Східної Європи опинилася під радянським контролем. Черчілль визнав Румунію, Болгарію і Угорщину сферою впливу СРСР в обмін на згоду Сталіна вважати Грецію сферою впливу Великобританії та його відмову від підтримки комуністичної Народно-визвольної армії Греції (ЕЛАС).

4—11 лютого 1945 р. в колишньому царському палаці Лівадія біля Ялти відбулася зустріч керівників урядів країн антигітлерівської коаліції. Кримська конференція санкціонувала утворення міжнародної установи, спрямованої на підтримку миру,— Організації Об'єднаних Націй (ООН). До Ради Безпеки ООН включалися п'ять постійних членів — Великобританія, Китай, СРСР, США і Франція. Було домовлено, що при розв'язанні кардинальних питань миру ООН керуватиметься принципом одностайності великих держав — постійних членів Ради Безпеки ООН.

На початку березня 1945 р. Радянська армія форсувала Одер. Незабаром розпочалася Берлінська операція, що стала останньою сторінкою в історії радянсько-німецької війни. В ній брали участь війська 1-го й 2-го Білоруського і 1-го Українського фронтів загальною чисельністю понад 2,5 млн. чол. ЗО квітня над рейхстагом замайорів червоний прапор. 9 травня в Берліні у присутності радянських, американських, англійських і французьких представників фельдмаршал В. Кейтель підписав акт про беззастережну капітуляцію Німеччини.