Дорошенко Петро Дорофійович (1627—1698). Народився в українській шляхетській родині. Відзначився у Визвольній війні. Був освіченою, хороброю, вмілою у військових справах і дипломатії людиною. 1657 р. Хмельницький посилав його до Швеції для перетрактацій про спільну війну проти Польщі, призначив полковником Прилуцького полку. Але по смерті Хмельницького Дорошенко пристав до Виговського й підтримав його намір повернути Україну під владу Речі Посполитої. Потім активно придушував повстання, що спалахнуло на Полтавщині проти того ж таки Виговського. Останнього позбавили гетьманства, а Дорошенка — полковницької посади. Тоді він швидко увійшов у довіру до нового гетьмана Юрія Хмельницького, і той призначив його полковником Чигиринського полку.

Далі задля особистих вигод Дорошенко відкрито перейшов на польську службу. 1663 р. гетьман Правобережної України П. Тетеря зробив його генеральним осавулом. Того самого року Дорошенко у складі польського війська ходив воювати Лівобережну Україну, а 1665-го купка старшин проголосила його гетьманом Правобережної України. Втім поступово Дорошенко міняє політичну орієнтацію — робить ставку на Туреччину і Крим. Мабуть, він зневірився у можливостях уряду Речі Посполитої утвердити його владу. В народі навіть подейкували, начебто він прийняв мусульманську віру.

1668 р. Дорошенко пообіцяв російському урядові відійти від своїх нових господарів, якщо той визнає його гетьманом усієї України. Але одержав відмову. Тоді спробував силоміць заволодіти Лівобережжям, однак зазнав поразки від російського війська Ромодановського. 1669 р. Дорошенко підписав ганебну угоду з Туреччиною, що віддавала їй Україну. Втративши підтримку народу й козацтва, він неодноразово бував битий російськими стрільцями та козаками лівобережного гетьмана Самойловича і 1676 р. мусив капітулювати перед Ромодановським. Спочатку жив у чернігівському м. Сосниці, потім, у 1679 — 1682 рр., був царським воєводою в північному російському м. Вятці. Останні роки життя Дорошенко провів у с. Ярополчі поблизу Москви, де й помер 1698 р.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.