Володимир Рюрикович (1187—1239). Смоленський, згодом київський князь. Другий син Рюрика Ростиславича й Анни, дочки туровського князя Георгія Ростиславича. 1206 р. взяв участь у поході свого батька Рюрика Ростиславича на Галич, наслідком якого було вокняжіння в Галицькій землі чернігівських Ольговичів, трьох синів Ігоря Святославича. 1214 p. Володимир допоміг братові у перших Мстиславу Романовичу смоленському вигнати з Києва Всеволода Святославича Чермного. Мстислав сів у Києві, передавши Смоленськ Володимирові. 1219 р. Володимир пособив іншому братові у перших — Мстиславу Мстиславичу Удатному заволодіти Галичем. Після загибелі Мстислава Романовича на Калці 1223 р. Володимир став київським князем. Спочатку ворогував із Данилом Галицьким, однак у 30-х pp. через загрозу з боку Михайла Всеволодича чернігівського зробився Даниловим союзником. Узимку 1233/34 р. розпочалася війна між Володимиром і Михайлом. А наступного року Володимира з Данилом біля Торчеська розбила половецька орда, підгоджена Михайлом. Володимир з дружиною потрапили в полон. Через кілька місяців він повернувся з неволі до Києва, але того ж таки 1235 р. Ярослав Всеволодич новгородський відібрав Київ у Володимира, а що не зміг там утриматись, пішов до Владимиро-Суздальського князівства. Подальша доля Володимира невідома. У Києві 1238 р. вокняжився Михайло чернігівський.