МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

МСТИСЛАВ ВЕЛИКИЙ (1076—1132) — князь новгородський, білогородський і великий князь київський. Старший син Володимира Мономаха. З 1095 княжив у Новгороді Великому. В 1117 став білогородським князем. По смерті батька в 1125 успадкував київський престол. Мстислав Великий був сильним і владним загальноруським князем. У 1128—1130 узяв гору над полоцькими князями, що прагнули до незалежності від Києва, контролював Новгород Великий, успішно воював з Литвою, його боялись ятвязькі князьки і половецькі хани. Мав династичні зв'язки із країнами Заходу, видавши чотирьох дочок заміж за іноземних королів. Після його смерті відносно єдина монархія Ярославичів вступає в добу удільної роздробленості.

М. Котляр



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]