МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДИКЕ ПОЛЕ — історична назва незаселеної території південноукраїнського степу. Виникла в XVI ст., коли відбувалася військово-трудова колонізація цього регіону козацтвом після монголо-татарської навали. Сучасники подій — М.Литвин, Б.Віженер, Й.Верещинський — писали про небачені природні багатства степових просторів і Дніпровського басейну. Їх освоєння проходило в умовах безперервної боротьби з татарськими кочовиками. Рятуючись від покріпачення, на Дике поле втікали тисячі селян, де вони заводили власні господарства й оголошували себе вільними людьми — козаками. У другій половині XVIII ст. після освоєння козацтвом степу аж до Чорного моря термін вийшов з ужитку.

В. Щербак



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]