МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВЕЦЬ — землевласник або місцевий правитель у Великому князівстві Литовському, Речі Посполитій, Гетьманщині в XV—XVIII ст. Походить від слова "держава", яке за середньовіччя мало кілька значень: міцність, володіння, маєток, влада тощо. Державці були переважно магнати, шляхтичі, старшини, котрі за свою службу отримували у тимчасове володіння маєтності, якими не могли вільно розпоряджатися (продавати, закладати, дарувати, обмінювати і та ін.).

О.Гуржій



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]