МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович (1880—1951) — політичний і громадський діяч, письменник. Походив з селянської сім'ї, закінчив гімназію, навчався у Київському університеті. Був членом РУП, потім УСДРП, з 1907 — член її ЦК. З 1903 — на професійній революційній роботі.

Один із вождів української національної революції, лідер УСДРП, головний редактор "Робітничої газети", член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального Секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Керував роботою Українського національного конгресу, двох військових, селянського та робітничого з'їздів. Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 передала Тимчасовому урядові вимогу Центральної Ради про надання Україні автономії, вів переговори з делегацією Тимчасового уряду в Києві 29—30 червня 1917. Був автором усіх головних законодавчих актів УНР, в т.ч. чотирьох Універсалів.

9 січня 1918 Винниченко пішов у відставку з поста прем'єра. Засудив гетьманський переворот. 18 вересня був обраний головою Українського Національного Союзу, грав провідну роль в організації протигетьманського повстання. З листопада 1918 до лютого 1919 очолював Директорію, був усунутий за ліві погляди, після чого виїхав за кордон. У 1919 організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів, заявивши про перехід на відповідні позиції. В 1920 повернувся в Україну, але після невдалої спроби співпрацювати з більшовиками знову відбув за кордон. У середині 20-х років намагався ще раз повернутися на батьківщину, але дозволу на в'їзд не отримав. З кінця 20-х років жив на півдні Франції, повністю залишивши політичну діяльність і присвятивши себе літературі та публіцистиці. Автор тритомового мемуарно-публіцистичного твору "Відродження нації. Історія української революції (1917 — грудень 1919 р.)", в якому підвів підсумок своєї бурхливої кар'єри політика. Винниченко вважав себе марксистом. Водночас його світогляд перебував під значним впливом західного лібералізму й гуманізму. У політичній діяльності хитався між українською національною самостійницькою платформою і концепцією української радянської республіки.

О.Бойко