МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕРНАЧ (ШЕСТОПЕР)— вид булави, головний атрибут полковницької влади у XVII—XVIII ст. Являв собою срібну або визолочену палицю, подібну до жезла, меншу за гетьманську булаву, з верхівкою, зробленою у формі шести ажурних ребер-пір'їн (звідси й назва). Існувало багато модифікацій пернача. Носився за поясом, на урочистостях підносився вгору у правиці.

М.Дмитрієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]