МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПАЛАНКА — адміністративно-територіальна одиниця на Запорожжі в період Нової Січі (1734—1775). Адміністративним і військовим центром П. була слобода, де містилася невелика залога і мешкала паланкова старшина на чолі з полковником, яка здійснювала адміністративну, військову, судову й фінансову владу. В 50—70-х роках XVIII ст. налічувалося вісім Паланок: Коацька, Бугогардська, Інгульська, Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська, Прогноїнська.

В.Палієнко



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]