Історія України - Навчальний посібник - А. І. Чуткий

Бахчисарайський договір та “Вічний мир”

Після розколу єдиної Гетьманщини на дві частини сусідні держави посилили спроби захопити Україну. Але небажання жодної із країн-сусідів поступатись у цій боротьбі та приблизна рівність їхніх сил змусили шукати порозуміння. Врешті-решт вони домовились про поділ України. Першим кроком до цього стало Андрусівське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським царством у 1667 р., за яким Україна ділилась між цими країнами по Дніпру. Але це було тимчасове перемир’я, укладене на 13,5 року. Проте поступово обидві сторони усвідомили, що це єдиний вихід у боротьбі за Україну між ними. Тому в 1686 р., після тривалих переговорів у Москві було укладено остаточний московсько-польський договір, який дістав назву “Вічний мир”. Написаний на основі Андрусівського договору, він засвідчив перемогу Москви. Остання, окрім Лівобережної України та окремих територій у Східній Білорусі, закріпила за собою також Київ з околицею та Землі Війська Запорозького. За Польщею залишилась решта білоруських земель, Правобережна та Західна Україна. Гарантувались права православного населення у Речі Посполитій, а Москва виступала гарантом цього, що дало їй в майбутньому привід втручатись у внутрішні справи Польщі у власних інтересах. Усе це свідчило про поступове послаблення позицій Польщі. “Вічний мир” остаточно закріпив московсько-польський кордон по Дніпру, який проіснував до кінця XVIII ст.

Третьою силою у боротьбі за Україну була Османська імперія та її васал Кримське ханство. Туреччина володіла у другій половині XVII ст. майже всім чорноморським узбережжям, а Кримське ханство — Кримом та Південною Україною. Після провалу політики, спрямованої на створення української держави під своїм протекторатом, Туреччина вдалась до відкритої агресії. Турки захопили Поділля у Польщі, що було закріплено ще Бучацьким миром 1672 р. Туреччина також зберегла під своїм протекторатом Південну Київщину та Брацлавщину до кінця XVII ст. Після тривалих війн у 1699 р. було укладено Карловицький мир, за яким Польща повернула під свою владу від Туреччини Поділля, Південну Київщину та Брацлавщину.

Претендувала Туреччина також і на ті українські землі, що опинилися під владою Московського царства. Війна 1676-1681 рр. між Москвою з одного боку та Туреччиною і Кримським ханством — з другого завершилась укладенням Бахчисарайського миру (1681). Відповідно до цього договору кордон між Московським царством і Туреччиною та Кримським ханством встановлювався по Дніпру. За Москвою визнавалася Лівобережна Україна, Запорожжя та Київ з околицями, а за Туреччиною — Київщина, Брацлавщина і Поділля. Окрім цього, смуга вздовж правого берега Дніпра мала бути нейтральною територією, і її заборонялось заселяти впродовж 20 років.