Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

90

Субота, 5 лютого 1916 року

Олива Кінг з нетерпінням чекає на вихідний у Салоніках

Вона ділить намет ще з трьома жінками. Зранку вони готують собі сніданок на маленькій переносний британській похідній плитці, досить малопотужній. Але цього вистачає, щоб зварити каву та розігріти банку з ковбасою. У Салоніках нічого особливого не відбувається. На фронті затишшя, причому так тихо, що солдати на передовій навіть почали саджати городи, маючи намір вирощувати горох. Про військові дії нагадують хіба що окремі німецькі цепеліни, які вчиняють нальоти. Перше серйозне бомбардування трапилося наприкінці грудня, друге — чотири дні тому. Ефект вони справили досить слабкий.

Як і на інших фронтах, де панувало затишшя, повітряні бої привертають до себе увагу, що вочевидь не відповідає їх реальному значенню. Вони уособлюють усе, чого очікують від війни, але що важко знайти сьогодні: пістрявість, напруження, драматизм — дійство, у якому панують мужність і спритність окремої людини. Днями по всіх Салоніках возили збитий німецький аероплан. (Те, що його збили просто за французькими позиціями, чиста випадковість. У машині зяяв усього лиш один кульовий отвір, але куля пробила бензобак.) Кінг ходила поглянути на процесію. Попереду скакала союзницька кавалерія, слідом їхали автомобілі з гордими пілотами-союзниками, а за ними аероплан, завантажений на три вантажівки. Замикали процесію ще декілька автомобілів і кінна колона. Про цей день Кінг розповідає в листі, адресованому сестрі:

Це була офіційна процесія, що мала справити враження на тубільних жителів[146], які витріщалися на аероплан, роззявивши роти, але найцікавішими для них стали безліч вантажівок, санітарних машин, автомобілів, трамваїв, візків, запряжених волами, в'ючних коней та іншого, що скупчилося позаду.

Уже стемніло, дощить. Кінг лежить у наметі та пише листа сестрі. Він є коротким, оскільки у неї залишається всього половина стеаринової свічки. Потім вона лаштується до сну, на це багато часу не потрібно. Їй слід тільки зняти черевики і спідницю, і вона, напівроздягнена, негайно забирається під ковдру, укрившись зверху ще й шинеллю. Завтра у неї і трьох її сусідок за наметом вільний день, і вона з нетерпінням чекає на нього. Їй хочеться виспатися. На сніданок матиме три яйця, що вона купила сьогодні ввечері.