Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

209

Неділя, 3 листопада 1918 року

Пал Келемен чує в Арлоні розмови про скасування цензури в Угорщині

Гарна ознака. Він сидить в офіцерському клубі разом з іншими й обідає, як раптом до них у паніці вбігає офіцер інтендантської служби. У Будапешті скасовано офіційну цензуру, газети можуть тепер писати що завгодно! На пошті вони знайшли екземпляри останніх номерів: перші шпальти рясніли жирними заголовками з вимогою повернути додому угорські війська: «Потрібно покласти край цьому кровопролиттю за чужу владу на чужій землі».

Командир дивізії негайно віддає наказ, щоб уся пошта була перевірена і всі без винятку газети конфісковані. Подібні новини могли руйнівним чином вплинути на бойовий дух, який і без того похитнувся. Сказано — зроблено. Перевірили всю пошту, але жодних газет більше не знайшли.

Офіцери насторожено стежили, чи не дійшли останні звістки до особового складу, але по обіді сталося лише кілька «дрібних інцидентів». Увечері знову з'явилися кілька номерів щоденних газет, ніхто не знав звідки. Їх почали читати. «Над силу, при світлі стеаринової свічки, солдати читали одне одному вголос; і рядові, й унтер-офіцери не могли говорити ні про що інше, крім як про те, що пишуть газети».