Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах

190

Середа, 27 березня 1918 року

Едуард Мослі святкує день народження в константинопольській в'язниці

Останні місяці виявилися дуже напруженими. Після переведення до Константинополя Мослі здійснив на Різдво спробу втечі. Усе починалося непогано. Вони з приятелями, завдяки хитрості та відмінній підготовці, змогли добігти до самого Галатського моста і вийшли в Мармурове море на човні, який роздобув для них один із співучасників. Човен була наповнений яйцями, прибереженими для подорожі, але в ньому було відсутнє важливе спорядження, зокрема черпак. Вітер дув різкий, піднялися хвилі, течія була сильною. Парус пошкоджений, і незабаром утеча обернулася на пародію. Забруднені з ніг до голови в розбитих яйцях, вони повернули наповнений водою човен до берега. Їм нічого не залишалося, як потайки повернутися до будинку, де їх тримали в полоні. Вони непомітно забралися всередину, наскрізь промоклі. Вони пахли яйцями.

Але потім їм пощастило. Вони мали переїздити на прекрасний курорт Бурсу, з його знаменитими сірчаними ваннами. Це було зроблено за наказом лікаря Кеніга, його офтальмолога, який раніше служив судовим лікарем на «Гебені», одному з двох крейсерів, що втягли 1914 року Османську імперію у війну. У Бурсі утримувалися в полоні високопоставлені британські генерали[273], і Мослі зміг певний час користуватися їхніми привілеями, зокрема гарно харчуватися, відносно свіжі газети, вільно пересуватися. Він багато грав у шахи.

Потім надійшов наказ про його переведення назад до Константинополя.

Мослі сподівався, що це означає обмін полоненими і повернення додому, але замість цього вчора його перепровадили до жахливої в'язниці. Там він дізнався, що постане перед військовим трибуналом за свою спробу втечі. Його замкнули в крихітній, темній камері разом з арабом, турком і єгиптянином. Через заґратоване віконце він бачив довгий коридор, клозет і високого охоронця, який ходив узад-вперед.

Сьогодні у Мослі день народження. Він почувається кепсько і дуже голодний. Він просить поїсти, але, схоже, нікого це не хвилює. Він розгортає газету, але вона його не радує. Наступ німців у Франції триває, і здається, його не зупинити. Він занотовує у своєму щоденнику:

Наглядачі та мої співкамерники розважалися тим, що зображували, як німці перемагають нас і французів. А я все чекав контрнаступу, якщо ми не розбиті вщент, чекав на момент, коли ж просування німців уперед застопориться, з причини [розтягування] складних комунікаційних систем, що потрібні на сучасній війні для перекидання великих мас солдатів і військової техніки. День народження — нікудишній.

Одна-єдина світла мить промайнула ближче до вечора. Двоє з його співкамерників розпочали бійку, і Мослі скористався метушнею, щоб вислизнути з камери і передати повідомлення офіцерові Королівських ВПС, який сидів по сусідству.