100 Великих загадок історії України
НЕЗНАЙДЕНА МОГИЛА Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Вид «Богданової церкви в Суботові. Сучасна фотографія
У багатовіковій історії України було немало славних козацьких гетьманів. Вивчено багато нюансів їх біографій, але місця поховань досі невідомі. І недивно — багато хто з них склав голови далеко від батьківщини: гетьман Іван Самойлович помер у царському засланні в глибинах Сибіру, пошуки могили Мазепи в Румунії поки не завершилися успіхом... Мабуть, достовірно можна вказати лише місця останнього заспокоєння трьох українських гетьманів — Петра Дорошенка, Данила Апостола і Кирила Розумовського. Це — церкви в підмосковному Малоярославцу селі Сорочинці на Полтавщині і місті Глухові на Чернігівщині.
Пошуки могили Богдана Хмельницького і його сина Тимофія (Тимоша) продовжуються вже понад сто років. 27 липня 1657 р. у Чигирині помер Хмельницький, а 23 серпня тіло гетьмана з великими почестями перевезли до його родового маєтку — Суботова, і поховали в місцевому храмі.
За Богдана Хмельницького Суботів став центром козацької сотні. Там знаходилися невелика фортеця і три церкви. Для зручності сполучення між Чигирином і Суботовим над заболоченою долиною річки Суботи спорудили гату з 14-кілометровою дорогою. Під керівництвом Тимоша в Суботові звели земляний замок, укріплений ровами і двома рядами валів з дерев’яними баштами. У 1953 р. для уточнення місця розташування садиби Хмельницького в Суботові на Богдановій горі були проведені археологічні розкопки. Знайдені кам’яні фундаменти із залишками дерев’яних надбудов дослідник Г. Логвін вважав залишками однієї із замкових башт. У 1969-1973 і 1990-1992 рр. були виявлені кам’яні фундаменти ще двох дерев’яних башт. Чи були ці знахідки залишками палацу Хмельницького або жилою баштою-донжоном — поки залишається загадкою.
Садиба гетьмана підземною галереєю з’єднувалася з Іллінською церквою, розташованою на протилежному від замку пагорбі. Як свідчать перекази, під час спорудження цього храму в XVII ст. були використані будівельні матеріали розібраної татарської мечеті, розташованої в степу неподалік від Суботова.
Іллінська церква була самостійним могутнім укріпленням на підступах до замку. У товщі її двометрових стенів, складених з цегли і брил вапняку, розташовувалися сходи, які вели на горище з вузькими вікнами-бійницями, пристосоване для обстрілу навколишньої місцевості.
«Оборонна» церква також була придворним храмом Хмельницьких і їх сімейною усипальнею. У «Чернігівському літописі» говориться, що в 1664 р. солдати польського генерала Стефана Чарнецького, напавши на Суботів, викинули останки Б. Хмельницького зі склепу Іллінської церкви. У кінці XIX ст. український етнограф М. Грушевський записав в Суботові переказ про те, що після цього місцеві жителі перезаховували кістки гетьмана під одним з кам’яних хрестів на цвинтарі. Інший же переказ оповідає, що справжня могила Богдана - в суботівському Михайлівському храмі, а біля Іллінської церкви для введення поляків в оману похований «підмінний Богдан».
Пошуки поховання Б. Хмельницького, розпочаті експедицією Київського археографічного товариства в 1861-1869 рр., не увінчалися успіхом. У 1954 р. в Іллінській церкві було встановлено символічний надгробок гетьмана. У 1969-1973 рр. біля входу в храм археологи знайшли три чоловічі поховання XVII ст., які могли належати членам його сім’ї. Проте могили Богдана і Тимоша в церкві виявлені не були.
Окрім кам’яної Іллінської церкви, за часів Б. Хмельницького в Суботові існували Воскресенський і Михайлівський дерев’яні храми. Михайлівську церкву на ринковій площі під Замковою горою спорудив ще батько Богдана, Михайло. У 1664 р. її спалили війська Чарнецького, проте з часом відбудували. У 1874 р. на цьому місці звели новий храм, що проіснував до 1935 р.
З Михайлівською церквою місцеві перекази пов’язують могилу гетьманича Тимоша, який в 1653 р. загинув у Молдові. В середині XIX ст. у склепі під церковним престолом було випадково виявлено поховання хлопчика. На думку дослідників, це міг бути молодший син гетьмана, забитий до смерті канчуками під час нападу на Суботів у 1648 р. військ чигиринського підстарости Д. Чаплинського. Місце ж упокою останків 22-річного Тимоша — старшого сина Богдана, невідоме.
Словом, пошуки зайшли в глухий кут. Дуже багато випробувань припали на долю хутора, заснованого батьком Богдана Хмельницького на степовому прикордонні. Час не пощадив ні замку, ні палацу, ні дерев’яних суботівських церков.
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України