100 облич Української революції

Марія Заньковецька (Адасовська)

(1854–1934)

Зірка української сцени родом із Заньків. Неперевершено Наталка Полтавка. Перша народна артистка УСРР. Її ім'я носить Український драматичний театр у Львові.

Народилася в селі Заньки на Чернігівщині в небагатій дворянській родині. Навчалася в приватному училищі в Ніжині та в приватному пансіоні Осовської в Чернігові. Брала уроки співу в Петербурзькій консерваторії (мала красиве мецо-сопрано). Дебютувала 1882 року в Єлизаветграді на сцені першого українського професійного театру під орудою Марка Кропивницького у ролі Наталки- Полтавки. Працювала у трупах Михайла Старицького, Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Руському народному театрі у Львові та інших. Створила блискучу галерею непересічних жіночих образів (понад 30 ролей). Її творчість справила великий вплив на розвиток української драматургії і створення національного театру. Разом із Миколою Садовським 1907-го організувала перший стаціонарний театр у Києві, керувала аматорськими гуртками в містах Ніжин та Кролевець, входила до складу Товариства українських акторів під орудою Івана Мар’яненка (1915–1917 роки).

У 1918–1922 роках працювала в Києві в Державному народному театрі під орудою Саксаганського та у філіалі Етнографічного театру імені Марії Заньковецької. Знімалася в кінофільмах (“Наталка Полтавка”, “Остап Бандура”, “Наймичка”). Востаннє вийшла на сцену 15 грудня 1922 року. Тоді їй першій в Україні присвоїли звання народної артистки УСРР. Померла в Києві. Похована на Байковому цвинтарі.