100 облич Української революції

Федір Кричевський

(1879–1947)

Перший ректор Української державної академії мистецтв, художник, майстер народного побуту в монументальних формах, найвідоміші його картини: "Наречена" (1910), "Три віки" (1913), триптих "Життя" (1925-1927), цикл за поемою Тараса Шевченка "Катерина" (1937-1940). Учитель Євгена Волобуєва, Віктора Костецького, Тетяни Яблонської.

Народився в Лебедині на Слобожанщині. Навчався в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, Петербурзькій Академії мистецтв. 1910 року за конкурсну картину “Наречена” отримав стипендію на відрядження у Берлін, Відень, Париж, Геную, Рим, Флоренцію, Турин, Венецію. Викладав у Київському художньому училищі, з 1914 року його директор. Співзасновник Української академії мистецтв, перший ректор. Через рік на цій посаді його змінив Георгій Нарбут, а сам Кричевський викладав.

У 1920–1930-х – проректор і декан живописного факультету Київського художнього інституту, викладач Харківського художнього інституту, оформлювач театральної сцени.

1940 року отримав звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. У роки Другої світової війни жив у Києві та в Шишаках під нацистською окупацією. Виїхав спочатку до Західної України, а тоді до Кенігсберга (нині Калінінград, РФ). Там був ув’язнений співробітниками “Смершу”, а потім відпущений. Перебрався до Києва і знову арештований. Через хворобу звільнили, однак виселили в Ірпінь. Там він доживав віку у злиднях, ще й під контролем органі.

1947-го помер. 1965 року перепохований у Києві на Лук’янівському цвинтарі.

Виховав плеяду видатних художників, зокрема Євгена Волобуєва, Віктора Костецького, Тетяну Яблонську.