100 облич Української революції

Микола Біляшівський

(1867–1926)

Засновник і перший директор Київського міського музею (Музей старожитностей і мистецтв), представник УЦР, автор першого Закону УНР про охорону пам'яток історії, культури і мистецтва, археолог, відкривач літописного міста Родень на Княжій горі в Каневі. Автор понад 300 наукових праць і публікацій.

Народився в Умані. Навчався в Київському університеті на юридичному факультеті, Новоросійському університеті в Одесі та Московському на природничому факультеті. Працював в архівах Москви й Варшави, виявив багато нових матеріалів із історії України. Здійснював археологічні дослідження, найзначнішим стало відкриття на Княжій горі біля Канева літописного міста Родень. Розкопав також ранньослов’янські могильники на Волині, дюнні стоянки вздовж Дніпра. Заснував і редагував додаток до журналу “Киевская старина”, часопис “Археологическая летопись Южной России”. Ініціатор створення і перший директор Київського художньо-промислового і наукового музею (Музей старожитностей і мистецтв). 1910-й – серед засновників Київського товариства охорони пам’яток старовини та мистецтва. Під час Першої світової війни направлений до Галичини і Буковини для охорони пам’яток історії та культури.

В роки Української революції член Української Центральної Ради від Київської губернії, очільник відділу охорони пам’яток старовини і мистецтва Генерального секретарства освіти, автор проекту першого закону України про охорону пам’яток історії, культури й мистецтва, програми створення національних і регіональних музеїв. Почесний академік Української академії мистецтв (1918), дійсний член Української академії наук (1919). Автор понад 300 наукових праць і публікацій. Помер у Києві. Похований у Каневі на Княжій горі.