100 облич Української революції

Олександр Рагоза (Рогоза)

(1858–1919)

Військовий міністр Української Держави, який провів важливі реформи. Розстріляний більшовиками після відмови служити в Червоній армії.

Народився на Чернігівщині в родині священика. Освіту отримав у Полоцькій військовій прогімназії, Михайлівському артилерійському училищі та Миколаївській академії Генерального штабу. Брав участь у російсько-турецькій і Першій світовій війні, командувач 4-ї армії Румунського фронту. За Першу світову нагороджений орденом Святого Георгія ІV ступеня.

У листопаді 1917 року усунутий більшовиками з посади, а вже за 5 місяців подав заяву на вступ до української армії.

У травні 1918 року Павло Скоропадський призначив його військовим міністром. Доклав багато зусиль до розбудови Збройних сил Української Держави: розробив спеціальну програму, розпочав формування восьми стрілецьких корпусів, засновано Академію Генерального штабу. В армії впроваджувалася українська мова, реформувалися корпуси та дивізії, відновлювалося козацтво. В грудні 1918 року заарештований за наказом Директорії, але незабаром звільнений. Виїхав до Одеси. Коли місто захопили червоні, відмовився від евакуації. У 1919 році розстріляний за те, що не схотів співпрацювати з більшовиками.