100 облич Української революції

Володимир Леонтович

(1866–1933)

Письменник і меценат, разом із Василем Симиренком та Євгеном Чикаленком видавав першу українську щоденну газету "Громадська думка". Міністр земельних справ Української Держави, автор однієї із найдемократичніших земельних реформ.

Уродженець Полтавщини. Навчався на юридичному факультеті Московського університету, де усвідомив різницю між росіянами й українцями. Захистив дисертацію на тему “Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ”.

Один із 17-ти членів Старої Громади, які склали присягу “любити Україну до глибини власної кишені”. Разом із Василем Симиренком та Євгеном Чикаленком видавав першу українську щоденну газету “Громадська думка”. У 1917 році входив до Центральної Ради. Був міністром земельних справ в уряді Павла Скоропадського. Розробив проект земельної реформи, яку сучасники вважали однією з найдемократичніших.

З 1919 року в еміграції. “Усім своїм єством я відчував, що не зможу стерпіти становища большевицького раба й мушу втікати світ за очі, хоч би й на тяжку біду, аби не залишитися під їхньою кормигою, – писав у спогадах Володимир Леонтович. – Я був уже застарий, щоб братися за рушницю та воювати... Для мене всі большевицькі ідеї й усе їх поводження були згори непереносні й ворожі”. Помер 10 грудня 1933-го в Празі (Чехія).