100 облич Української революції

Сергій Шелухин

(1864–1938)

Юрист, суддя Генерального суду і міністр юстиції. Дав державницьке та етнічно-національне обґрунтування назв "Україна" "Русь" "Мала Русь, "Росія".

Народився в селі Деньги на Полтавщині (нині – Черкаська область). Закінчив Лубенську класичну гімназію та юридичний факультет Київського університету. З 1890-х учасник українського громадського життя, а з 1917 року – національно-визвольного руху. Належав до Української радикально-демократичної партії (пізніше – Української партії соціалістів-федералістів). У квітні 1917 року обраний до Центральної Ради від Одеси. Від грудня очолював в УЦР позапартійну фракцію самостійників.

Із січня 1918 року – суддя Генерального суду УНР. У лютому- квітні – міністр судових справ в уряді Голубовича. Очолив українську делегацію на переговорах із більшовицькою Росією. Результат – підписання договору про припинення воєнних дій. У період гетьманату працював у Державному сенаті.

З відновленням УНР очолював міністерство юстиції в уряді Чехівського, а 1919 року став членом української делегації на мирній конференції в Парижі.

1921 року емігрував до Чехо-Словаччини. Там видав історичні монографії “Звідкіля походить Русь” (1929), “Україна – назва нашої землі з найдавніших часів” (1936). Помер 1938 року в Празі.