100 облич Української революції

Софія Русова

(1856–1940)

Засновниця першого в Україні дитячого садка, авторка "Українського букваря".

У 1917 році входила до УЦР, активна учасниця руху за українізацію освіти, казала: "Нація народжується біля дитячої колиски. Лише на рідному ґрунті... здатна вирости національно свідома дитина".

Народилася на Чернігівщині в аристократичній родині шведа і француженки. Зі смертю батьків дітям довелося дуже сутужно. Тож Софія у 15 років із сестрою Марією вирішили відкрити дитячий садок у Києві (перший в Україні). Займалася активною громадською та видавничою діяльністю: засновниця першої громадської бібліотеки в Чернігові, педагогічного журналу “Світло”, видавець “Українського букваря”. Її кредо у вихованні: “Нація народжується біля дитячої колиски. Лише на рідному ґрунті, серед рідного слова, пісні здатна вирости національно свідома дитина”.

Події Лютневої революції зустріла в Києві. Від просвітницьких організацій її обрали до Центральної Ради. Очолила відділ дошкільної і позашкільної освіти Генерального секретарства освіти. Брала участь в освітянських з’їздах, очолювала Всеукраїнську вчительську спілку. На початку 1919 року з українським урядом евакуйована до Кам’янця-Подільського. Там викладала в університеті. Останні роки української державності працювала в Червоному Хресті, рятуючи українських вояків, які перебували у полоні.

У грудні 1921 року 65-річна Софія Федорівна емігрувала до Праги, де померла 5 лютого 1940 року. Там і похована.