100 облич Української революції

Василь Вишиваний (Вільгельм Габсбург)

(1895–1948)

Нащадок однієї із наймогутніших династій Європи - Габсбургів Лотрінгенів, свідомо обрав належність до української нації. Від 1917 року взяв участь у збройній боротьбі УНР. Переслідувався радянською владою за зв'язки з ОУН. Загинув у Лук'янівській в'язниці Києва.

Вільгельм-Франц Лотрінген Габсбург народився у місті Пула (нині – Хорватія). Належав до однієї із наймогутніших династій Європи. Закінчив Віденське реальне училище та Вінер-Нойштадську військову академію (Австрія). Від 1915 року служив у полку уланів, який формувався переважно з українців. Один вояк подарував ерцгерцогу вишиванку, яку той часто одягав. За це отримав ім’я Василь Вишиваний. Наступного року – депутат парламенту Австро-Угорщини. Лобіював автономію для українських земель у складі імперії.

У 1918 році перейняв командування Легіоном Українських січових стрільців на Херсонщині. Невдовзі очолив відділ закордонних зв’язків Генштабу Армії УНР.

На знак протесту проти військової допомоги Польщі Україні в обмін на Галичину у 1920 році подає у відставку. Виїхав до Чехословаччини. У 1921 році обрано головою Українського національного вільнокозацького товариства у Відні. 1921 року вийшла його збірка україномовної поезії “Минають дні”. У 1920–1930-х роках вів власний бізнес із продажу земельних ділянок у Європі. Відійшов від політики. Був знайомий із Євгеном Коновальцем, чим привернув увагу радянських спецслужб. У 1947 році у Відні заарештований контррозвідкою Союзу за звинуваченням у співпраці з ОУН і західними розвідками. Помер у Лук’янівській в’язниці від туберкульозу. У 1989 році реабілітований посмертно.