100 облич Української революції

Патріарх Мстислав (Степан Скрипник)

(1898–1993)

Небіж та особистий ад'ютант Симона Петлюри. Митрополит Української автокефальної православної церкви. Повернув Україні бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії.

Народився у Полтаві, де закінчив Першу класичну гімназію. Під час Першої світової війни навчався у козачій офіцерській школі. У березні 1918 року вступив добровольцем до кінно-гайдамацького полку імені Костя Гордієнка Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, брав участь у боях проти червоних у 1918–1919 роках. У 1920 році служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. Одержав старшинське звання хорунжого. У 1920–1921 роках – ад’ютант Головного Отамана УНР. Як старшина Армії УНР потрапив до табору інтернованих у Каліші. З 1923 року перебував на еміграції у Варшаві. Закінчив Вищу школу політичних наук.

1942 року прийняв постриг, висвячений на єпископа Української православної церкви. За німецької окупації півроку відсидів у тюрмах Чернігова та Прилук. Із 1944 року – на еміграції у Західній Європі, з 1947 року в Канаді, а згодом у США. Там збудував у Саут-Баунд- Бруку український церковно-меморіальний комплекс із друкарнею, бібліотекою, семінарією та кладовищем- пантеоном. 1965 року очолив УАПЦ в діаспорі.

1992 року повернувся в Україну, передав бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР (нині зберігається у Музеї Збройних сил України). Помер у канадському місті Ґрімсбі 1993 року, а похований у Саут-Баунд-Бруку.