100 облич Української революції

Лонгин Цегельський

(1875–1950)

Ідеолог самостійності України та єдності галичан і наддніпрянців. Державний секретар внутрішніх справ ЗУНР, заступник міністра закордонних справ УНР, представник уряду ЗУНР у США. Автор брошури "Русь-Україна і Московщина - Росія".

Народився у місті Кам’янка-Струмилова (нині Кам’янка-Бузька) на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, практикувався у Відні та Стокгольмі. Захистив докторську дисертацію з міжнародного права. Надалі присвятив себе журналістиці і громадсько-політичний діяльності. Видав у Львові “Самостійну Україну” Миколи Міхновського.

Широкий суспільний резонанс мала його брошура “Русь–Україна і Московщина–Росія” (1901). Обґрунтував ідею самостійності України, єдності галичан і наддніпрянців. Керівник Української національно-демократичної партії. Редагував газети “Свобода”, “Українське слово”. Входив до складу Головної української ради, Загальної української ради, Союзу визволення України. Активний учасник Листопадового зриву, державний секретар внутрішніх справ ЗУНР. 22 січня 1919 року на Софійському майдані зачитав ухвалу УНРади перед оголошенням Акта злуки УНР і ЗУНР. Надалі – заступник міністра закордонних справ УНР, представник уряду ЗУНР у США. Редагував часописи “Український вісник”, “Шлях”, “Америка”, видав монографію “Митрополит Андрій Шептицький” (1937).

Один із творців Українського Конгресового комітету Америки. Помер у Філадельфії (США).