100 облич Української революції

Микола Стасюк

(1885–1942)

Кооператор, економіст, Генеральний секретар харчових справ, видавець журналів і газет для просвітництва селян. Засуджений комуністами до 10 років таборів.

Народився в Катеринославі (нині – Дніпро). Під час навчання у Петербурзькому гірничому інституті – активіст української студентської громади, а згодом відомий економіст і кооператор. Співзасновник селянських спілок.

У 1917 році – співзасновник Української Центральної Ради. На посаді Генерального секретаря харчових справ зосередився на створенні Всеукраїнського центрального продовольчого комітету.

Після гетьманського перевороту повернувся до кооперативної діяльності, створив і очолив видавництво “Книгоспілка” для друку художньої літератури, наукових праць, шкільних підручників. За часів Директорії керував продовольчим постачанням Армії УНР. У 1920- х працював у ВУАН. У 1930 році заарештований НКВД в справі “Українського національного центру”, засуджений до 10 років таборів. Відбував покарання у Міжгірській колонії посиленого режиму, на будівництві Біломорсько- Балтійського каналу. 1939 року приїхав до Маріуполя.

В роки Другої світової війни працював головним редактором україномовної “Маріупольської газети”, відродив “Просвіту”. У 1942 році заарештований гестапо як активний учасник антинацистського підпілля. Подальша доля невідома.