Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

«Підготовка до ЗНО» з всесвітньої історії

РОЗДІЛ 1

Методичні рекомендації щодо підготовки зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів

Що таке зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів?

Згідно з цією постановою 2005 р. ним було охоплено 10 тис. учнів. У 2007–2008 рр. воно має охопити 238 тис. випускників, оскільки вступні випробування до вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації для навчання за державним замовленням мають здійснюватися шляхом зовнішнього оцінювання з обов’язковим зарахуванням його результатів як державної підсумкової атестації випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

Сутність зовнішнього оцінювання полягає в тому, що випускникам шкіл в однакових умовах (поза межами школи, у спеціальних центрах незалежного планування), одночасно (в один день по всій країні) та протягом однакового для всіх відліку часу, без будь-якого впливу з боку учителів, батьків учнів та адміністрації школи, виконуються однакові для всіх навчальні завдання, які оцінюються за однаковими критеріями, що дозволяє учасникам тестування отримати об’єктивну оцінку власних навчальних досягнень. Ця оцінка є головним показником, за яким визначається підсумковий бал випускника з даного предмета та вступний бал до вищого навчального закладу. На зовнішнє тестування покладається низка завдань:

• через створення однакових умов для всіх випускників загальноосвітнього навчального закладу забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на рівний доступ до освіти за допомогою висунення чітких вимог до результатів навчальної діяльності учнів;

• забезпечення дотримання Державного стандарту загальної середньої освіти;

• спираючись на узагальнені дані результатів зовнішнього оцінювання, здійснити аналіз стану системи освіти та прогнозування її розвитку.

За яким принципом добираються завдання зовнішнього оцінювання?

Завдання зовнішнього оцінювання складаються таким чином, щоб перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі, визначеному шкільною програмою, та розвитку таких умінь:

• указувати дати історичних подій, хронологічні межі явищ і процесів;

• періоди та етапи історії України;

• визначати історичні факти (події, явища, процеси) — місця, обставини, учасники, результати;

• встановлювати хронологічну послідовність історичних подій, синхронність подій історії України та всесвітньої історії;

• визначати загальні передумови, причини, приводи, сутність, безпосередні наслідки та значення історичних подій та явищ;

• визначати характерні риси й головні ознаки, рушійні й організуючі сили, тенденції розвитку, особливості економічних, політичних, соціальних, культурно-духовних, етнічних явищ і процесів;

• характеризувати історичних особистостей, розкриваючи внутрішні мотиви їхніх дій, складати політичні та історичні портрети;

• аналізувати джерела історичної інформації;

• будувати письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ з викладенням власної аргументованої позиції;

• вказувати на історичних і загальногеографічних картах місця значних історичних подій, території, охоплені історичними явищами чи процесами, території розселення українців та інших народів, що населяли територію сучасної України, а також державні кордониУкраїни в різні періоди її існування, історико-географічні регіони, кордони держав, з якими Україна межувала, держав, у складі яких перебували українські землі, місця компактного поселення українців за межами України;

• роз’яснювати зміст, правильно застосовувати загальносоціологічні, загальноісторичні, конкретно-історичні та спеціальні терміни й поняття.

Зовнішнє оцінювання здійснюється за допомогою спеціальних завдань двох типів: закритих, спрямованих на вибір правильної відповіді, та відкритих — самостійне визначення правильної відповіді. Практика зовнішнього оцінювання показує, що основними видами завдань є:

• закриті завдання з вибором однієї правильної відповіді;

• завдання на встановлення відповідності (пошук логічної пари);

• завдання на встановлення правильної хронологічної послідовності;

• завдання відкритої форми з короткими відповідями;

• завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Як побудувані завдання?

Виходячи із цього, ми пропонуємо здійснювати підготовку до зовнішнього оцінювання шляхом виконання тренувальних завдань вищезазначених типів, але таких, що передбачали б застосування різних категорій знань та умінь учнів. Тому в межах першого типу завдань (1–24) виокремлено 4 — на визначення сутності історичних явищ та процесів, формулювання історичних понять; 4 — на орієнтацію учнів в історичному часі (вказувати дати подій, хронологічні межи явищ та процесів, встановлювати синхронність подій історії України та всесвітньої історії тощо); 4 — на орієнтацію в історичному часі (називати та вказувати на картах місця значних історичних подій, території, охоплені історичним явищем, тощо); 4 — на знання фактів біографії та вміння характеризувати історичних осіб; 4 — на конкретизацію історичних фактів (визначати обставини, учасників подій, характерні риси та головні ознаки, рушійні й організаційні сили тощо); 4 — на визначення причинно-наслідкових зв’язків (визначати загальні передумови, причини, приводи, безпосередні наслідки та значення історичних подій та явищ). Завдання на встановлення відповідностей (25–30) добираються за цією ж логікою, щоб на перевірку кожної групи компетенцій припадало одне завдання. Завдання на розташування подій у певній послідовності (31–33) передбачають певну хронологічну або логічну наступність, масштабність, ступінь значущості, розвиненості, прогресивність тощо.

Завдання відкритої форми, що складають ІV групу, (34–37) зорієнтовані на роз’яснення певного змісту шляхом визначення історичних осіб, місця, обставин, результатів подій, формування понять тощо.

П’ята група завдань (38–42) передбачає аналіз історичної інформації та застосування уміння будувати письмові висловлювання щодо історичних подій і явищ із викладенням власної аргументації.

У чому полягає особливість тренувальних запитань?

Тренувальні тести містять у собі такі самі за типологією та спрямуванням завдання, що й у зошиті зовнішнього тестування. У зошиті зовнішнього тестування завдання охоплюють увесь навчальний матеріал, визначений програмою, а в тренувальному — лише певної навчальної теми або кілька тем. Це зроблено навмисно, оскільки такий підхід відповідає логіці повторення. Учні повторюють матеріал за темами й одразу можуть перевірити успішність засвоєння, виконавши тренувальні завдання. Це дозволяє одразу визначити прогалини у засвоєному учнями навчальному матеріалі та на рівні загальнонавчальних і спеціальних умінь. Так, якщо учень часто припускається помилок на 1–4 або 25 завданнях, це означає, що у школяра існують проблеми з формулюванням історичних понять; якщо це стосується завдань 21–24 та 30, то учневі складно визначати причинно-наслідкові зв’язки тощо. Якщо помилки учнів пов’язані із виконанням завдань різних типів, тоді можна говорити про слабке засвоєння ними матеріалу саме цієї теми тощо.

Як оцінити роботу учнів?

Оцінювання виконаних тестових завдань здійснюється шляхом нарахування балів за кожну правильну відповідь.

Завдання І. Вибрати одну правильну відповідь. Одна правильна відповідь — 1 бал. Кількість таких завдань — 24. Максимальна кількість балів може становити 24 бали.

Завдання ІІ. Установити відповідність, утворюючи логічні пари. Одна правильна відповідність — 0,5 бала. В одному завданні слід установити

4 відповідні (логічні пари). Таким чином, за виконання одного завдання учні отримують 2 бали, а таких завдань у добірці — 6, отже, максимальний бал за виконання завдань цього туру — 12 балів.

Завдання ІІІ. Нарахування балів за завдання на розташування подій та явищ у правильній послідовності відбувається в аналогічний спосіб. Правильна відповідь — 2 бали. Максимальна кількість балів — 6 балів.

Завдання відкритої форми з короткими відповідями передбачають чіткі відповіді. За 3 питання за кожну відповідь додається по 1 балу, загалом за виконання 1 завдання нараховується 3 бали, а за всі 3 — 12 балів.

Решта завдань відкритого типу передбачають розгорнуту відповідь, тому вони оцінюються окремо за загальноприйнятою 12-бальною шкалою. Таким чином, загальна кількість балів, яку може набрати учень за виконання 4 типів завдань (37 завдань), складає 24 + 12 + 6 + 12 = 54 бали.

Отримані бали переводяться у оцінку за 12-бальною шкалою за таким алгоритмом:

Таблиця переведення балів в оцінку

Бал зошита

Оцінка учня

Бал зошита

Оцінка учня

50–54

12

21–24

6

45–49

11

17–20

5

40–44

10

13–16

4

35–39

9

9–12

3

30–34

8

5–8

2

25–29

7

1–4

1

 

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка