Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 8. КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЄ ЖИТТЯ ТА КНИГОВИДАННЯ

1574 р. - видання Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові «Апостола» та «Букваря».

1576-1578 рр. - заснування князем Василем-Костянтином Острозьким друкарні та школи, виникнення острозького культурно-освітнього осередку.

1581 р. - в Острозі Іваном Федоровим видано Острозьку біблію.

1596 р. - друкарнею Віленського братства видано три навчальні книжки Лаврентія Зизанія: «Буквар», «Лексис», «Граматика словенська».

1. Як автор ставиться до діяча, про якого йдеться, у чому він вбачає його заслуги? 2. Що то була за книжка і хто був автором тексту?

До однієї з книг, надрукованих в Острозі, було написано таку заувагу: «Всесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина Костянтиновича Острозького, воєводи київського, маршалка землі волинської, старости володимирського, який звелів влаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для навчання дітей у своєму родовому славному місті Острозі, що у землі Волинській. І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської і руської мов, поставив їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання, по-грецьки альфавіту а по-руськи азбуки, многогрішним Іоанном Федоровичем».

1. Що відомо про розвиток освіти? Чим уславилась Острозька академія?

Ще від часів Київської Русі на українських землях великого значення надавали освіті. За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Спеціально підготовлені дяки навчали дітей письма церковнослов’янською мовою, основ арифметики, молитов, співу. Спочатку такі школи існували в найбільших містах, згодом їхня кількість зростала: у другій половині 16 ст. вони діяли у Львові, Стрию, Рівному, Кременці, Заблудові, Володимирі-Волинському.

Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі, Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти. Розгортання мережі єзуїтських колегіумів спонукало українців до оновлення власної системи освіти.

Острозька академія. Нові риси в розвитку освіти найяскравіше втілилися в діяльності острозького культурно-освітнього осередку. Його було створено 1576 р. з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького. Головну мету своєї діяльності він убачав у відродженні української культури на засадах православ’я. Із цією метою в Острозі 1578 р. було створено школу. Давні слов’янські традиції поєднувалися тут з надбаннями тогочасного європейського шкільництва. В Острозькій школі ґрунтовно вивчалися мови - церковнослов’янська, грецька й латина. Викладалися «сім вільних наук». Шкільна програма, за якою здійснювалося навчання в Острозькій школі, передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої. Власне тому сучасники називали Острозьку школу і колегіумом, і академією. Це була перша вища слов’яно-греко-латинська школа в Україні та у східнослов’янських землях.

1. Заставка з Острозької біблії. 1581 р.

2. Сторінка Острозької біблії.

3. Титульний аркуш Острозької біблії.

Ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький - знавець літератури, поет, письменник. На запрошення В.-К. Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку біблію. Г. Смотрицький був головним перекладачем і упорядником цього видання.

Серед вихованців Острозької академії було багато видатних особистостей: Иов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Максим і Степан Смотрицькі, сини Герасима Смотрицького. Максим (Мелетій) став знаним ученим, письменником, церковним діячем, Степан залишився священиком в Острозі, працював на ниві освіти.

Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами.

2. Яке значення в тогочасному шкільництві мала Львівська братська школа. Яким було навчання в ній?

Перша братська школа з’явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати скрізь в Україні. Братські школи, як і Острозька школа, були слов’яно-греко-латинськими. Крім названих мов, учні опановували вже згадані «сім вільних наук». Навчатися у Львівській братській школі мали право діти всіх станів. Утримувалася школа коштом братства. Невелику плату за навчання брали з батьків учнів лише «згідно з можливостями кожного». Діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно.

Велику увагу у школі приділяли вивченню церковнослов’янської та книжної (літературної) староукраїнської мов. Традиційно вивчали і грецьку мову. За тих часів важко було також обійтися й без латини - мови західноєвропейської науки й дипломатії. Щоправда, навіть після запровадження латини школу називали греко-слов’янською. У 1591 р. у друкарні Львівського братства було надруковано «Адельфотес» - підручник грецької мови для слов’ян, укладений викладачами й учнями Львівської братської школи за участю її першого ректора Арсенія Еласонського.

Навчання у школі будувалося за системою тогочасних західноєвропейських середніх шкіл - гімназій. Його основу становило вивчення «семи вільних наук» - граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії, музики. За європейською традицією навчання складалося з трьох класів граматики та з класів поетики та риторики.

Ці науки вивчалися також протягом перших років навчання в деяких вищих школах.

• Про які права та обов’язки тогочасних учнів ви дізналися з джерела? • Що зі шкільних звичаїв збереглося донині, а що змінилося? • Які моральні цінності прагнули втілювати у шкільне життя братчики?

З «Порядку шкільного» Львівської братської школи 1587 р.: «Сідати мають кожен на своєму певному місці, призначеному відповідно до науки: котрий більше вміє, сидітиме вище, хоч би й вельми убогий був, а котрий менше вмітиме, сидітиме на простішому місці. .. Багатий над убогим нічим не має бути вищий у школі, тільки самою наукою... Сходитися хлопці мають до школи на певну годину... і відпускати їх додому по науці так само...

Щоранку має пильно доглядати дидаскал (тобто вчитель): коли б якого хлопця не було, має зараз послати по нього й довідатися причини, чому не прийшов. Коли б забавився де іграми, чи вдома обдурив, чи над потребу спав і через те не прийшов, довідатися усього й привести його мають... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати. А додому відходячи, вірша потвердити, аби увечері, прийшовши додому, діти вміли перед родичами своїми чи сторонні діти всякого стану, живучи в господі, господарям своїм науку, яку вчили в школі, прочитати із викладом, за звичаєм шкільної науки, а що вчили того дня, мають увечері вдома написати і до школи принести вранці, показати перед дидаскалом своїм...

Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятися не може, коли б до нього черга надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі затопити і біля дверей сидіти, а котрі входять та виходять - про всіх знати».

Сторінка статуту Львівської братської школи. 1587 р.

3. Якими були перші українські друковані книжки? Хто такий Іван Федоров і яка його роль в українському книговиданні?

Розвиток шкільництва безпосередньо був пов’язаний із книговиданням. Адже без книжок школи не існували б. Ось чому разом із навчальними закладами створювалися й друкарні, зокрема в Острозі, Львові, Києві. Появі книговидання в Україні сприяла діяльність Івана Федорова (Федоровича). Зазнавши переслідувань у Московії, він на початку 70-х років 16 ст. прибув до Львова. У створеній друкарні 1574 р. Іван Федоров надрукував «Апостол». Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, з яких збереглося 90.

2. Початкова сторінка «Букваря». 1574 р.

2. Остання сторінка «Букваря» з гербом Львова та друкарським знаком Івана Федорова.

3. Львівський «Апостол». 1574 р.

У Львові, у друкарні І. Федорова, 1574 р. вийшов перший український друкований підручник для навчання грамоти - «Буквар». Збереглося два примірники львівського «Букваря»: у бібліотеці Гарвардського університету (США) і у Британській бібліотеці в Лондоні.

Іван Федоров надрукував іще один «Буквар» - 1578 р., під час перебування в Острозі, куди його запросив князь В.-К. Острозький. Незабаром в Острозі видав Новий Завіт (1580) і справжній шедевр з-поміж стародруків - Острозьку біблію (1581). Вона була першим повним друкованим виданням Біблії церковнослов’янською мовою.

1. Сторінка «Граматики» Лаврентія Зизанія.

2. Сторінка «Апостола».

3. Друкарський верстат Івана Федорова.

З-поміж перших друкованих українських книжок були граматики - підручники для вивчення мов. Так «Адельфотес» являв собою граматику грецької мови для слов’ян. Слава автора першої граматики церковно-слов’янської мови у східнослов’янських землях належить українському вченому Лаврентію Зизанію. Свою книжку «Граматика словенська» він видрукував у Вільно 1596 р. Л. Зизаній був також автором «Лексиса» - першого українського друкованого словника, де понад тисяча церковнослов’янських слів перекладалися староукраїнською літературною мовою.

Ініціали (1-3); заставки (4, 5); кінцівки (6, 7) Львівського «Апостола» 1574 р.

4. Що характерно для тогочасного періоду розвитку української мови?

Протягом 16 ст. відбувалися важливі зрушення в розвитку української мови. Вони стосувалися насамперед мови літературної. Окрім церковнослов’янської мови, застосовували книжну (літературну) староукраїнську (у другій половині 16 ст. її називали простою мовою). Проста мова була наближена до мови розмовної. Використовували її надзвичайно широко в судових та урядових документах, полемічних та ораторсько-проповідницьких творах, поезії, літописах.

Церковні книги й надалі писалися церковнослов’янською мовою, яка залишалася не зрозумілою народові. Саме тому для потреб церкви почали застосовувати просту мову. Тож від другої половини 16 ст. почали з’являтися переклади простою мовою церковних текстів. Першою відомою книгою Святого Письма, написаною літературною староукраїнською мовою, є Пересопницьке євангеліє 1556-1561 рр. У пам’ятці засвідчено фонетичні, граматичні, лексичні й синтаксичні особливості живої української мови 16 ст.

Сторінка з глосами Пересопницького євангелія.

• Перекладач не лише замінював церковні слова тогочасними розмовними, зрозумілими українцям, а й вдавався до тлумачень, добирав синоніми. Цій меті слугували так звані глоси, які писалися дрібним письмом.

• Перебудуйте твердження на проблемне запитання та дайте на нього аргументовану відповідь. • Виникнення широкої мережі шкіл, і насамперед братських, та діяльність Острозької академії відіграли важливу роль у національно-культурному відродженні, підготували ґрунт для формування вищої освіти в Україні.

Перевірте себе

1. Про яку подію йдеться, коли вона відбулася? • Хто був автором наведених рядків?

«Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: “Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священицького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку"».

2. Установіть хронологічну послідовність подій: • заснування у Львові братської школи;

• створення Пересопницького євангелія; • заснування князем В.-К. Острозьким друкарні та школи, виникнення острозького культурно-освітнього осередку.

3. Які історико-географічні об'єкти пов'язані з розвитком освіти та книговидання?

4. Які з перелічених пам'яток надруковані у другій половині 16 ст.: • Львівський «Апостол»;

• Пересопницьке євангеліє; • Острозька біблія; • Остромирове євангеліє; • «Буквар»;

• «Граматика словенська» Л. Зизанія; • «Повість минулих літ»?

5. Дайте відповіді на запитання: • Якою була роль Острозької академії в історії української культури? • Як книговидання впливало на розвиток культури? • Що особливого ви дізналися про перші українські книгодруки? • Якою мовою в 16 ст. користувалися в українських землях для написання різноманітних судових та урядових документів, літературних творів, літописів, а якою - для написання церковних книжок? Чим вони відрізнялися? • Яким було навчання у Львівській братській школі? • Що ви знаєте про права та обов'язки учнів цієї школи?