Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

1. Що визначало буденне життя української шляхти?

1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов'язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві». (Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан).

2. «Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри». (Французький інженер Гійом Левассер де Боплан).

3. «Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, й ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно. (Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум).

4. «Раніше вважалося обов'язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим геройством у них вважається знати дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти». (Польський учений-енциклопедист Шимон Старовольський).

5. «Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі, забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати».

Формування магнатського землеволодіння. Перші десятиліття 17 ст.

• 1. Чим, на думку автора уривка № 1, зумовлено особливий статус шляхтича? » 2. На основі уривків з історичних джерел № 2, 3, 4 визначте, які зміни у становищі верстви, яка мала «владу і зброю», відбулися на кінець 16 ст. - початок 17 ст. порівняно з попередніми часами. • 3. Із чим це було пов’язано? • 4. Зробіть висновок про стан магнатського землеволодіння (за матеріалами джерела № 5). • 5. Як наведені факти позначилися на становищі українських селян?

Працюймо самостійно. Завдання 1. Сформулюйте кілька тверджень про статус та спосіб життя української шляхти наприкінці 16 - на початку 17 ст.

2. Що довідуємося з історичних джерел про буденне життя українських селян?

1. Зі щоденника німецького мандрівника Ульріха фон Вердума (початок 1670-х рр.): «У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч, у якій чи перед якою на вогнищі все готують. По два боки в стінах хати є кілька отворів - вікна, які, залежно від вітру, відкривають чи зачиняють, щоб ними дим виходив надвір...».

В іншому місці мандрівник зазначає: «Димарі з жовтої глини, приміщені між дерев’яними ґратами, стирчать на даху, як грубі вежі, а хто більш дбайливий, обтикає їх назверх соломою або дошками, щоб вберегтися від дощу...

Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм, як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі, що є немов замком свободи, й дуже зручно видряпуються на неї й з неї, навіть зовсім малі, що не вміють ще вільно ходити по рівній землі».

2. Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який перебував в Україні під час служби в польській армії протягом 1630-1647 рр., у своїй книзі «Опис України» повідомляв: ««Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми й працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими Святами (Трійцею) і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, - а що три роки - й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у таких тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжанин на галері. Таке рабство є причиною того, що багато селян тікає, а найвідважніші з них подаються на Запоріжжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені. Проживши тут певний час і взявши участь у морському поході, вони стають запорізькими козаками. За рахунок таких селян-утікачів козацькі загони вельми зростають».

Скориставшись пам'яткою, пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. Проаналізуйте подані джерела відповідно до цих правил.

1 крок - визначте, ким був автор документа, узагальніть, про що йдеться в поданому уривку, з’ясуйте, коли відбулися описані події.

2 крок - визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, про які йдеться; поміркуйте, навіщо він свідчить про події, що хотів повідомити; з’ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться у джерелі.

3 крок - поясніть, у чому для себе вбачаєте цінність джерела; стисло висловте своє ставлення до описаних подій або діячів.

• 1. На яких особливостях становища українських селян наголошують автори?

• 2. Чи заслуговує на співчуття становище селян? • 3. Як становище селян, за спостереженням Боплана, вплинуло на формування нової верстви - козацтва?

Чи достатньо свідчень у поданих уривках, аби вповні відтворити картини тогочасного буденного життя селян? Як ви гадаєте, чому документів про життя селян не було багато?

Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі наведених уривків з джерел визначте особливості буденного життя українських селян.

3. Які особливості буденного життя українських міщан, мешканців Львова другої половини 16 ст., засвідчують джерела?

1. З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними способами найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.

Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий спосіб та таким чином, як це роблять польські міщани».

2. Зі скарги Львівського Успенського братства (січень 1593 р.): «...Насамперед змушувала рада м. Львова великим насильством нас, осілих міщан, наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костьолу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями й караючи штрафами. Вранці, в день св. Маргарити, пославши своїх міських слуг, насильно виволокли й вкинули до темної в’язниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри й челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистр відповів: “Причина та, що ви не святкуєте наших свят, не буваєте на казаннях в нашому костьолі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти”. Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені. Однак члени ради обіцяли самі зберегти мир лише при тій умові, якщо звільнені з-під арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи. А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ...».

• 1. Що передбачав привілей короля Сигізмунда Августа 1572 р.? • 2. У чому конкретно виявлялися його положення? Дайте відповідь, завершивши речення: За привілеєм короля Сигізмунда Августа 1572 р., українці Львова здобули право...

• 3. Чи став привілей 1572 р реальністю в житті української громади міста? Свої міркування доведіть, навівши рядки з другого документа.

Випишіть з тексту джерел опорні слова-історизми, за якими будете характеризувати буденне життя у Львові.

Порівняйте зміст фрагментів джерел. Яке з них найдостовірніше засвідчує становище українських міщан на західноукраїнських землях наприкінці 16 ст.? Чому так думаєте?

1. На яких особливостях релігійної ситуації у Львові наприкінці 16 ст. наголошено у другому фрагменті джерела? 2. Якими явищами та подіями зумовлене таке становище міщан-українців? 3. Яку роль, за свідченням джерела, відіграє Львівське Успенське братство в буденному житті львів'ян?

Працюймо самостійно. Завдання 3. Зробіть висновок про буденне життя українських міщан Львова наприкінці 16 ст.

Пригадайте, у чому особливості становища основних верств українського суспільства за доби Київської Русі та литовської доби. Чи змінилося воно наприкінці 16 ст.? У чому це виявилося? Якими були причини?

Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).

Які факти з буденного життя різних верств українського суспільства наприкінці 16 ст. вразили вас найбільше? Чим саме?