Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 5 СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА. КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ КІНЦЯ 16 ст.

1577 р. - молдавський похід Івана Підкови.

1590 р. - прийняття сеймом Речі Посполитої ухвали «Порядок щодо козаків та України».

1591-1593 рр. - козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.

1593 р. - зруйнування Томаківської Січі та спорудження Базавлуцької.

1595-1596 рр. - козацьке повстання під проводом Матвія Шаули та Северина Наливайка.

Прочитайте фрагмент джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які повноваження у відносинах із запорожцями сеймова ухвала надала коронному гетьманові? 2. Навіщо польській владі потрібно було вдаватися до подібних заходів?

Сеймові ухвали 1590 р. передбачали з-поміж іншого й таке: «Відносно тих людей, які перебувають на Низу в Запоріжжі: нехай коронний гетьман, зібравши сам особисто або через уповноважених відомості про військо в тих місцях і на тому пограниччі, так впорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони (ті самі або якісь інші, туди приведені) підлягали владі призначеного їм начальника - осілого шляхтича, а також ротмістрів чи сотників з числа шляхти... Усі згадані начальники, старшина і сотники, і, нарешті, кожний рядовий, повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, зокрема, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина - без дозволу гетьмана. А якщо б якомусь козакові, що перебуває в послушенстві нашого старшого, за порогами будучи виникне потреба повернутися до волості, міста чи маєтностей наших шляхетських, тоді він має отримати від старшого листа, в якому повинна бути відмітка адреси поїздки і час повернення».

1. Завдяки чому зростала роль козацтва в житті України?

Наприкінці 16 ст. козацтво збільшувалося кількісно, розширювало терени свого впливу, домагалося визнання з боку польської влади. Зазнало воно й внутрішньостанового розшарування - з’явилася козацька верхівка, заможний прошарок. Багатшав військовий досвід козаків, удосконалювалася їхня організаційна структура. Цьому сприяла постійна участь у воєнних діях, зокрема у складі європейських армій. Наприклад, українські козаки брали участь разом з польськими військами в Лівонській війні проти Московії, ходили походами до Молдавії. Так, унаслідок походу 1577 р. запорожець Іван Підкова захопив престол у Яссах та став молдавським господарем. Такий перебіг подій занепокоїв уряд Речі Посполитої. Ні польський король Стефан Баторій, ні уряд Туреччини не підтримали І. Підкову в його боротьбі проти інших претендентів на молдавський престол. Тому, незважаючи на перемогу, він залишив Молдавію та вирушив до України. Незабаром польські можновладці схопили та стратили його.

Роздивіться ілюстрації, прочитайте текстівки до них. • Поміркуйте, чому на Січі великого значення надавали військовій підготовці козаків. • Яку зброю використовували козаки? • Чому саме така зброя могла прислужитися їм під час захисту та нападу? • Чому свої бойові човни козаки назвали чайками? • Чим вони відрізнялися від турецьких галер?

1. Гармата 16-17 ст., піднята 1872 р. із затонулої біля о. Хортиця.

2. Козацька шабля іранського типу.

Запорожці віддавали перевагу легким гарматам, які давали змогу вільно маневрувати під час бою. Гармата була незамінною за навального козацького наступу.

Поміж зброї особливою шаною в козаків користувалися рушниця, спис і шабля. Венеціанський посол Альберто Віміна, який побував в Україні 1650 р., записав: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар так, наче це зроблено за допомогою щипців».

Рушниця та пістоль.

Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася й у морських походах. На Січі взагалі вважалося, що справжнім козаком є той, хто випробував себе в морському бою. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрених човнів - чайок. Вони рухалися за допомогою або весел, або вітрил, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Перевагою чайок було й те, що вони могли пристати до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер.

Козацькі чайки атакують турецькі галери. Художня реконструкція.

Реконструкція козацької чайки. Полтавський краєзнавчий музей.

Козацький сигнальний маяк.

• Козацький сигнальний маяк - фігура, що мала вигляд піраміди з просмолених бочок (складова системи димової сигналізації). Вона була обов’язковою на кожному сторожовому посту. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про наближення нападників.

2. Навіщо було створено реєстрове козацьке військо? Які воно мало права?

Військова майстерність козаків набула розголосу у світі. Джерела подають чимало фактів, коли європейські володарі залучали козацтво для допомоги у війнах. Військову потугу козацтва прагнув використати і польський уряд, залучивши козаків на державну службу для захисту південно-східних кордонів. У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август видав універсал, за яким на службу було взято 300 козаків. Велися переговори про надання цим козакам-найманцям «прав і вольностей», та згоди досягти не вдалося.

Залучення запорожців на державну службу передбачало встановлення над ними контролю, який мав би обмежити вплив козацтва на українське суспільство та уникнути загострення відносин Польщі з Туреччиною та Кримським ханством.

Плани польського уряду щодо козацтва почали втілюватися в життя за часів короля Стефана Баторія. Не останню роль у цьому зіграв молдавський похід козаків на чолі з І. Підковою. Аби не допустити антипольських повстань, король 1578 р. здійснив так звану козацьку реформу. 500 козаків, найнятих на службу, було внесено до спеціального списку - реєстру. Саме тому їх почали називати реєстровцями. Реєстровим козакам було передано у володіння м. Трахтемирів поблизу Канева, а також Зарубський монастир. У ньому розмістили арсенал та шпиталь для поранених і літніх козаків. Реєстровці одержали кілька гармат, корогву (прапор), литаври, печатку з гербом. Уряд Речі Посполитої надав реєстровцям право на незалежність від місцевої адміністрації, звільнив їх від державних податків і повинностей, окрім військової. Вони підпорядковувалися своїй старшині, мали окремий суд, право на земельні володіння та дозвіл на промисли й торгівлю, а також одержували платню грішми.

Важливо, що надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв означало визнання польською владою українського козацтва як стану.

3. Чим було спричинене та як завершилося козацьке повстання на чолі з Криштофом Косинським?

Причини повстань 90-х років 16 ст. Постійні обмеження реєстру обурювали тих козаків, які опинялися поза ним. Несвоєчасне надання платні й порушення майнових прав реєстровців спричинили невдоволення останніх, а утиски нереєстровців - протести запорожців. Так, до загострення відносин між урядом Речі Посполитої та Запоріжжям призвела ухвала польського сейму 1590 р., за якою король отримував право роздавати шляхті й магнатам «українські пустки» за Білою Церквою, зокрема й землі, якими здавна користувалися козаки. Внутрішньополітична напруженість в Україні була зумовлена й поширенням фільваркової системи господарювання. Узаконення Литовським статутом 1588 р. кріпосного права на території Брацлавського і Київського воєводств зумовило посилення виступів селян і міщан, масові втечі населення на Запоріжжя.

Отже, наприкінці 16 ст. українське козацтво усвідомило свою окремішність від інших станів і розпочало активну боротьбу за власні права.

Повстання Криштофа Косинського. Приводом до збройного виступу К. Косинського стала його суперечка за землю з В.-К. Острозьким та його сином, білоцерківським старостою Янушем. До активних наступальних дій загони К. Косинського вдалися на початку осені 1591 р. Першим містом, яке зайняли козаки, був Пиків. Незабаром козаки захопили Білогородку, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав. Коли до Білої Церкви підійшов 5-тисячний загін на чолі з Косинським, білоцерківці присягнули йому як гетьманові. Тоді ж склали присягу мешканці Канева, Черкас, Богуслава, Корсуня й Переяслава. Територія козацької вільності швидко розширилася до прикордонних волинських міст - Костянтинова та Острополя. Київщина та Брацлавщина опинилися в руках повстанців.

Прагнучи придушити повстання, польський уряд скерував у бунтівні райони свої загони. Проте воєнних дій проти повстанців вони так і не розпочали. Можновладці вдалися до переговорів. Наприкінці січня 1593 р. шляхетське військо, очолене В.-К. Острозьким, прибуло до містечка П’ятки на Житомирщині, де стояв табором Косинський. В окремих дрібних сутичках перемагали козаки, проте у вирішальній битві Косинський зазнав поразки. Морози, нестача харчів і зброї змусили козацьке військо відступити за мури міста. За таких обставин Косинський погодився на переговори. Вони тривали тиждень і завершилися укладенням угоди, за якою повстання припинялося, козаки зобов’язувалися визнати владу короля, а Криштофа Косинського зняти з гетьманства. Підкоряючись досягнутій угоді, козаки склали присягу й повернулися на Запорожжя.

Перебіг повстання свідчив як про військову потужність та організованість козацьких виступів, так і про великий вплив козацтва на тогочасне українське життя, особливо в Наддніпрянщині. Успішний похід повстанців спричинив масове покозачення селян і міщан. На захоплених територіях запроваджувався козацький лад - установлювалася нова влада за законами Запорізької Січі. Скликалися ради, на яких обиралися отамани й судді, розподілялися землі, скасовувалися повинності, відбувався вступ до війська. Повстання збагатило досвід місцевого населення у боротьбі за свої права, указало тисячам українських селян і міщан способи втілення в життя мрії про вільну працю й самоврядування. Поширення козацьких звичаїв «на волості» сприяло утвердженню у свідомості українців нового соціального ідеалу - козацтва.

Розгляньте карту на стор. 35. • 1) Яке місто повстанці захопили першим? • Які міста зайняли інші загони К. Косинського? • 2) Терени яких воєводств охопило повстання? • 3) Поблизу якого міста відбулася вирішальна битва козацьких загонів та карального війська, очоленого В.-К. Острозьким? Коли вона відбулася? • 4) Які території були охоплені повстанням 1595-1596 рр.? • Де відбулася вирішальна битва цього повстання?

4. Як розгорталося козацьке повстання під проводом М. Шаули та С. Наливайка?

Приводом до нового повстання стала заборона урядом Речі Посполитої козакам самостійно здійснювати походи на молдавську територію - таке рішення уряду козаки сприймали як обмеження своїх прав. Навесні 1595 р. повстання охопило Брацлавщину, а згодом Волинь. На початку 1596 р. повстання, визначну роль у керівництві якого відіграв Северин (Семерій) Наливайко, поширилося на більшу частину України, а також на Білорусь. Наприкінці лютого 1596 р. польська армія на чолі з польним коронним гетьманом Станіславом Жолкевським розпочала бойові операції проти козаків. Загони С. Наливайка, М. Шаули, Г. Лободи об’єдналися під Білою Церквою, після чого відбулася битва біля урочища Гострий Камінь, поблизу Трипілля. Переможною вона не стала для жодної зі сторін.

В урочищі Солониця поблизу Лубен (тепер - Полтавської обл.) повстанці спорудили міцний табір. 25 травня 1596 р. почалася оборона табору. Становище повстанців ускладнювалося тим, що в таборі перебувала велика кількість поранених, жінок, дітей, які приєдналися до козаків, рятуючись від переслідувань з боку влади. Багато також було коней, худоби. Гостро відчувалася нестача води й харчів.

Облога тривала два тижні. Боєздатна частина табору мала змогу вийти з оточення, але відповідальність за тих, хто «до бою не годен», тримала козаків на місці. Частина козацької старшини на чолі з Лободою наполягала на припиненні опору. Таємні зносини останнього з поляками коштували йому життя. Та коли коронне військо вдалося до майже неперервного обстрілу з важких гармат, що тривав протягом двох днів, кількість слабкодухих побільшала. Змовники підступно схопили Наливайка, Шаулу та інших козацьких ватажків і передали їх ворогові. 8 червня оборона табору на Солониці закінчилася розправою над повстанцями.

П’ятирічне господарювання козаків «на волості» сприяло масовому покозаченню селян і міщан, а отже, різкому зростанню кількості й посиленню козацтва. Воно перетворилося на велику суспільну силу, здатну боротися за свої права. Невдача козацьких повстань, спричинена здебільшого браком єдності поміж козаками, нечіткістю мети й невиробленістю конкретного плану воєнних дій, означала лише одне: потреба здобути відповідні станові права спонукатиме козаків на боротьбу до переможного кінця.

Козацький табір на р. Солониці 1596 р. Реконструкція.

• Про які деталі облоги табору розповідає хроніст? • Чи немає суперечностей між фрагментом джерела та малюнком табору на Солониці? • Що на вашу думку, дало змогу повстанцям два тижні боронити табір? • Що спричинило поразку повстанців? • Чи співчуває польський хроніст повстанцям? Свою думку доведіть рядками з тексту.

Польський хроніст Йоахим Бєльський про облогу табору на Солониці: «Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було; у брамах насипали високі горби, на яких мали гармати, а потім посеред табору збудували високі зруби й між ними землю насипали, щоб із них далі влучали гармати. Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду.

... Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх - Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти... Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї...».

Перевірте себе

1. Про яку подію йдеться в універсалі польського короля Сигізмунда ІІІ від 16 січня 1593 р.?

«Дійшло до вух наших, що в українських воєводствах - Волинському, Київському, Брацлавському - чиняться нечувані шкоди, кривди й грабунки. Зовсім не зважають там ні на право посполите, ні на зверхність нашу».

2. Установіть хронологічну послідовність подій: • зруйнування Томаківської Січі та спорудження Базавлуцької; • заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Січі-фортеці;

• козацьке повстання під проводом М. Шаули та С. Наливайка.

3. Дайте визначення поняттям: • реєстрове козацтво; • низове козацтво; • козацький табір; • козацька чайка.

4. На які території поширилися повстання К. Косинського, М. Шаули та С. Наливайка? • Де відбулися визначальні битви повстань?

5. Які терміни доречні в розповіді про військову майстерність козацтва: • панщина; • легкі гармати; • фільварки; • рушниця; • цехмайстри; • спис; • шабля; • магдебурзьке право;

• табір; • чайка; • кріпацтво; • фігура?

6. Дайте відповіді на запитання: • З якою метою було створено реєстрове козацтво? • Які воно мало права? • Якими були причини повстань кінця 16 ст? У чому полягає їхнє історичне значення? • Доведіть, що наприкінці 16 ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.