Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма

§ 11. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО: ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

1475 р. - вторгнення турецьких військ до Криму. Захоплення Кафи та інших генуезьких фортець та князівства Феодоро на південному узбережжі півострова.

1478 р. - визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії.

1628 р. - похід у Крим українських козаків на чолі з гетьманом М. Дорошенком на допомогу ханові Мегмед-Герею ІІІ.

Про які звичаї, що склалися в Кримському ханстві, йдеться у фрагменті джерела? Про що вони свідчать? З

З «Опису Татарії» Мартина Броньовського (1578-1579 рр.), посла польського короля Стефана Баторія до кримського хана Мегмед-Герея ІІ: «Ті з воїнів, які під час війни відзначилися хоробрістю або здійснили якийсь видатний подвиг, тішаться особливою пошаною в хана, султанів, князів і мурз. Ця пошана настільки велика, що хан не лише осипає їх якимись великими нагородами й подарунками, скільки він може, але й сам пам’ятає про їхні заслуги, що надає назавжди почесне місце їм та їхнім нащадкам поміж мурзами, за власним столом, за давнім народним звичаєм. Це пошанування є в татар спадкове і вважається вищою нагородою за заслуги, тому що удостоєні такої нагороди дістають і під час війни командування загонами як люди здібні та досвідчені».

1. Які особливості державного устрою та суспільного життя Кримського ханства?

На уроках історії України в 7 класі ви дізналися, що на землях Кримського півострова, а також Північного Причорномор’я, Приазов’я та Прикубання в 1441 р. було створено Кримське ханство. Саме відтоді відомі монети - символ незалежності - першого хана Хаджі-Герея.

Територію Кримського ханства було поділено на адміністративно-територіальні округи - бейлики, які очолювали беї. Утім, влада кримського хана поширювалася не на всі землі Кримського півострова. Після захоплення Османською імперією в 1475 р. генуезьких колоній південного узбережжя Криму та князівства Феодоро в південно-західній (гірській) частині Криму, на тих землях було створено турецьку провінцію із центром у Кафі.

У середині 16 ст. внаслідок завоювання Московією Поволжя відбувся розпад Ногайської Орди. Частина ногайців - Буджацька орда - наприкінці 16 - на початку 17 ст. переселилася на степові терени Північно-Західного Причорномор’я й визнала зверхність Кримського ханства. На початку 18 ст. до Північного Причорномор’я переселилися Єдисанська, Єдичкульська, Джамбулуцька орди. Тож владу хана визнавали численні ногайські племена, які кочували між Дунаєм та Кубанню.

Главою держави був хан. Престол за традицією успадковував найстарший у роді - старший син або брат хана. Ханом міг бути тільки представник ханського роду Гереїв. Зійшовши на престол, хан випускав монети зі своїм ім’ям та тамгою (гербом). Хан мав заступників: перший заступник - калга, другий - нуреддин. Заступники хана були спадкоємцями престолу. При ханові діяв дорадчий орган - диван, до якого належали калга, нуреддин, беї та інші знатні вельможі, а також муфтій - голова мусульманського духовенства.

Великий вплив на суспільне життя ханства справляла родова аристократія. Найавторитетнішими були чотири кримських роди. Найвпливовішим був рід Ширінів, його представники мали право одружуватися із султанками Гереїв. Старійшини родів засідали в дивані. Кожен з родів мав постійну територію для кочовиськ і виставляв окреме військо.

На політику Кримського ханства впливало його перебування з 1478 р. у васальній залежності від Османської імперії. Ця залежність здебільшого виявлялася в тому, що хан повинен був брати участь у воєнних кампаніях султана, а останній мав право усувати й призначати ханів за власним бажанням. Іноді впливові кримські роди, які були незадоволені політикою хана, зверталися до турецького султана з проханням призначити іншого правителя або підтримати висунутого ними кандидата. Водночас і султан часто-густо використовував кримську аристократію у своїх планах.

Роздивіться карту на с. 83. • Які території на початку 17 ст. належали Кримському ханству, які - Османській імперії? • 3 якими державами Кримське ханство межувало на заході, півночі та півдні?

• Про які особливості суспільного життя Кримського ханства йдеться у фрагменті джерела? Обчисліть чисельність населення Криму за інформацією мандрівника. Зробіть висновок про етнічний склад населення півострова в другій половині 17 ст.

Ханський палац у Бахчисараї. Малюнок 1857 р. Карл Боссолі.

«З Книги Подорожей» в Крим 1666-1667 рр. османського мандрівника Евлія Челебі: «Власне, Кримський (пів)острів по колу є 776 миль. Загалом у Криму сорок бейликів (князівств). Перший серед беїв - Ор-бей (князь Перекопської округи), який перебуває на самому кордоні. За ним іде Ширін-бей, який за законом є ватажком двадцяти тисяч бойових вершників-татар.

На цьому Кримському (пів)острові [...] є тисяча шістсот сіл і шість тисяч отарів (помість). З усіх сіл виходить сто тисяч вояків, а з отарів - двадцять шість вояків. У походи йде сорок тисяч, а якщо хан зажадає, у бій іде вісімдесят тисяч татар, за винятком тих, хто залишається в Криму, тому що в самому Криму є чотири рази по сто тисяч бранців-козаків, чотири рази по сто тисяч козацьких дружин і три рази по сто тисяч їхніх синів і дочок. А ще там є двадцять тисяч грецьких, вірменських та юдейських невірних. Через те що в Криму стільки бранців-козаків, усі воєнні загони не виводять у похід...».

Ханський палац у Бахчисараї. Сучасне фото.

• Ханський палац у Бахчисараї є єдиним зразком кримськотатарської палацової архітектури. За ті два з половиною століття, які палац слугував резиденцією кримських ханів, його зовнішній вигляд зазнав істотних змін. Майже за кожного нового правителя в палаці з’являлися нові споруди, відбувалися ремонтні роботи. Бахчисарайський палац складається з комплексу корпусів, павільйонів і двориків, що структурою нагадує султанський палац у Стамбулі.

2. Що визначало зовнішню політику Кримського ханства?

Попри перебування в залежності від Османської імперії, кримські хани тривалий час проводили самостійну політику як спадкоємці Золотої Орди. Її сенс полягав у стягненні данини з колишніх золотоординських територій.

Татарський лучник. Реконструкція.

Татарська кіннота. Османська мініатюра 1579 р.

Проте отримання грошей, коштовних подарунків, хутра від польсько-литовського володаря чи московського царя не завжди стримувало кримчаків від спустошливих нападів на українські чи російські землі.

Чимало ханів намагалися проводити незалежну політику, свідченням чого були різкі заяви на адресу Османської імперії. Це призводило до відкритих конфліктів із султанами. Прагнення Гереїв позбутися контролю з боку Османів спонукало Сагіб-Герея I перенести 1532 р. столицю своєї держави із Солхата в Бахчисарай (подалі від Кафи з її сильною фортецею, гарнізоном та османським намісником).

Поступово хани втрачають право на зовнішньополітичну ініціативу й мусять вступати в союзи, укладені Османською імперією.

Залежність Кримського ханства від Османської імперії стимулювала походи татарських військ на українські землі. Метою походів була воєнна здобич, передусім полонені, яких потім збували на невільницьких ринках Османської імперії. Обставини тих походів відображено в українських народних піснях, зокрема і в цій:

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми.

Маленькії діти,

Котрі молодії -

У полон забрато;

Як заняли, то й погнали

До пана до хана.

Основою татарського війська була кіннота. Верхової їзди татари навчалися з дитинства, кочове життя привчало їх до невибагливості. Турецький султан Селім І зазначав, що татари в поході швидкі, як вітер; якщо вони вирушають у похід, то за один день долають 5-6-денну дорогу; їхнім коням не потрібні ні підкови, ні фураж1. Щоправда, татарському війську завжди бракувало вогнепальної зброї, насамперед гармат, воно не вміло вести облогу міст і фортець і не витримувало відкритого бою. Тому успіх їхніх воєнних операцій залежав від раптовості нападів і швидкості дій.

3. Яким було господарське життя Кримського ханства?

Господарське життя Кримського ханства в початковий період його історії ґрунтувалося на кочовому скотарстві та торгівлі із сусідами худобою, зокрема кіньми, продуктами тваринництва.

1 Фураж - сухий корм для коней (сіно, солома).

Згодом брак пасовиськ та вигідні умови для торгівлі хлібом з Османською імперією зумовили перехід кримських татар до осілого способу життя й землеробства. Традиції кочового життя зберігалися тільки в ногайців, хоч і вони почасти займалися землеробством. Водночас розвивалося ремесло та промисли.

Можливість використовувати рабську працю була неабияким стимулом для розвитку господарств, які спеціалізувалися на вирощуванні зерна (передусім пшениці). Збіжжя продавали, вивозили також багато льону та меду. Для продажу виробляли дрібні залізні вироби, насамперед ножі, виготовлені з місцевого та завезеного заліза. У Східній Європі та в Османській імперії користувалися попитом татарські луки. Основним споживачем кримських товарів була Османська імперія, яка своєю чергою постачала Кримському ханству тканини, ремісничі вироби та інші товари. Найбільші прибутки Кримське ханство мало від работоргівлі. Упродовж 16-17 ст. воно було найбільшим постачальником невільників для Османської імперії.

Портові міста Кримського півострова, що перебували під владою Туреччини (Кафа, Балаклава, Мангуп, Судак), як і раніше, були центрами міжнародної торгівлі. Головним портом для усієї чорноморської торгівлі була Кафа. Наприкінці 15 - у першій половині 17 ст. через неї із Стамбула надходили в Крим західноєвропейські товари - коштовні тканини, зброя, предмети розкоші, фаянсовий посуд, тютюн, кава тощо. Водночас із Криму в Стамбул через Кафу вивозили хліб, рибу, рабів. Як свідчив у 1634 р. Емідіо Дортеллі д’Асколі, у місто щодня в’їжджало не менше 500 навантажених підвід, а увечері на жодній з них не залишалося товарів. Із часом набули важливого значення й міста Кримського ханства - Бахчисарай, Карасубазар, Гезлеве, Перекоп. Останній служив своєрідним складом для всіх товарів, що надходили в Крим чи відправлялися з Криму суходільним шляхом.

• Про які особливості буденного життя кримських татар розповідає мандрівник?

• Як ці обставини впливали на розвиток господарства? Відповідь обґрунтуйте уривками з джерела.

Литовський дипломат Михалон Литвин, який перебував в українських землях у середині 16 ст., у книжці «Про норови татар, литовців і москвитян» розповідав:

«...І хоча володіють перекопські татари худобою, що рясно плодиться, все ж таки вони ще багатші чужоземними рабами-невільниками, чому і забезпечують ними й інші землі. Адже в них не стільки худоби, скільки невільників. Бо вони постачають їх і в інші землі. Адже до них низкою прибувають кораблі із-за Понта і з Азії, завантажені зброєю, одягом, кіньми, а йдуть від них завжди з невільниками. Бо все їх торги і місця збору податей повняться тільки товаром цього роду, на який до того ж у них завжди попит, [він годиться] і для торгівлі, і для застави, і для подарунка, і всякий з них, що принаймні має коня, навіть якщо на ділі раба в нього немає, все ж таки, вважаючи, що завжди може придбати їх багато, обіцяє за контрактом з кредиторами своїми в призначений термін заплатити їм за одяг, зброю і прудких скакунів теж живими, але не кіньми, а людьми, притому нашими єдинокровними».

4. Як складалися відносини Кримського ханства з українським козацтвом?

Попри історичну місію українського козацтва, суть якої полягала в захисті від спустошливих набігів з Криму, між ним та кримськими татарами подекуди складалися союзницькі відносини.

Про приклади таких відносин свідчать джерела. Приміром, є згадка про намір кримського хана Мегмеда-Герея ІІІ, який здобув владу 1623 р., разом зі своїм братом Шагін-Гереєм вийти з підданства Порти. Допомогти в цьому братам повинні були українські козаки. У грудні 1624 р. після тривалих переговорів уперше в історії козацько-татарських відносин у письмовій формі було укладене перемир’я, що передбачало надання взаємної військової допомоги.

У грудні 1624 р. кримський калга Шагін-Герей підписує документ: «Я, Шагін Герей, кримський цар, даємо цей наш присяжний лист запорозьким козакам, насамперед пану гетьману, осавулам, отаманам і всьому Війську. Засвідчуємо цим нашим листом і присягами, що від мене і всіх наших людей не діятиметься жодної кривди і шкоди... І від них (козаків) вимагаємо того, аби так робилося... і на те даємо наш широкий присяжний лист Богу і Пророку...».

Щоправда, кілька років українсько-кримська угода лишалася на папері, набувши реального змісту тільки 1628 р. Тоді в Криму знову спалахнули усобиці: престол намагався захопити ставленик османів Джанібек-Герей. Мегмед і Шагін опинилися в скрутному становищі: з кількома сотнями своїх прихильників вони зайняли оборону в Бахчисараї. Не маючи іншої надії на порятунок, вони послали до козаків своїх представників з проханням про допомогу. Не зволікаючи, до Криму з 4-тисячним загоном козаків вирушив гетьман Михайло Дорошенко. Ще така ж кількість запорожців вийшла в море проти турків. Дорошенко блискавично дійшов до Перекопа, проте дорогу до Бахчисарая йому перекрили головні сили заколотників. Рухатися далі доводилося під прикриттям рухомого табору цілих шість діб, безперервно відбиваючись від ногайців. У поході козаки зазнали тяжких втрат, загинув і гетьман Дорошенко. Та справа не була марною: облогу Бахчисарая ногайцями вдалося зняти. На знак подяки, свідчив документ: «Українські козаки були з великою гостинністю прийняті Шагін-Гереєт і ханом. Їм було дозволено поставити свій прапор із зображенням хреста на стіні ханського палацу...».

Сутичка козаків з татарами. Юзеф Брандт. 1890 р.

• Чому в умовах майже постійного воєнного протистояння та попри відмінності у вірі та звичаях джерела фіксують приклади союзницьких відносин між Кримським ханством та українським козацтвом?

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • похід у Крим гетьмана М. Дорошенка з козаками на допомогу ханові Мегмед-Герею ІІІ; • заснування Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорізької Січі; • перехід Кримського ханства у васальну залежність від Османської імперії.

2. Покажіть на карті українські землі, які перебували під владою кримського хана та турецького султана в першій половині 17 ст.

3. Витлумачте поняття: • хан, • калга-нуреддин,• султан, • диван, • бейлики, • беї, • муфтій, • невільники.

4. Дайте відповіді на запитання: • Кому належала найвища влада в Кримському ханстві?

• Які особливості мало державне та суспільне життя ханства? • Які народи його населяли?

• Як впливала залежність Кримського ханства від Османської імперії на державне та суспільне життя?