Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'

§ 13. КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА ТА ЙОГО СИНА

«Слава його розійшлася по всіх землях»

1108-1113 рр. - будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві.

1113 р. - укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».

1113-1125 рр. - князювання в Києві Володимира Мономаха.

1125-1132 рр. - князювання в Києві Мстислава Володимировича.

Пограйте в гру «Правда - неправда». Для цього підготуйте по два запитання, які стосуються матеріалу попереднього уроку й починаються словами «Чи правда, що...» (одне із запитань передбачає позитивну відповідь «Правда», а інше - заперечну «Неправда»).

Роздивіться золотий змійовик Володимира Мономаха. Візьміть до уваги, що на лицьовому боці амулета-оберега зображено архангела Михаїла. На зворотному боці - жіноча голова, зі зміями замість волосся. поміркуйте, про що свідчать зображення на амулеті, адже з поширенням християнства основним християнським оберегом був хрест. У міфах яких народів є образ змій? у якій літописній легенді згадується змія, що відіграла зловісну роль у житті князя?

Золотий змійовик Володимира Мономаха.

1. Як відбулося утвердження Володимира мономаха на київському столі?

Перше десятиліття 12 ст. збігло в протистоянні з половцями. Руські князі перемагали дедалі впевненіше. Крім того, бойові дії чимраз частіше відбувалися в степу: щорічними походами в половецькі землі руські князі убезпечували власні володіння від несподіваних і спустошливих набігів. Найактивнішим учасником боротьби проти половців залишався переяславський князь Володимир Мономах. Своїми блискучими перемогами він зажив слави оборонця руської землі. Тож коли 1113 р. в Києві помер князь Святополк, кияни, розчаровані його не дуже вдалим володарюванням, підняли повстання, вимагаючи собі за князя Володимира Мономаха. Як свідчить літопис, Володимир Мономах спершу відмовлявся від київського столу, проте коли повстанці почали погрожувати масштабним свавіллям, погодився. Київ зустрів Володимира Мономаха «із честю великою».

Автограф-графіті Володимира Мономаха в Софійському соборі в Києві.

«Господи, поможи рабу своєму Василеві -  грішнику, поможи йому, Господи». Василій -  хресне ім’я Володимира Мономаха. Напис вирізняється гарним почерком і майстерністю виконання.

Іменем Мономах старший син Всеволода Ярославовича Володимир завдячував своєму дідові з боку матері - візантійському імператору Константинові Мономаху. Розпочавши активну князівську діяльність 13-річним отроком (підлітком), Володимир Мономах невдовзі став «мечем у руках батька свого» - мудреця й книжника. Успадкував він від батька й любов до книжної мудрості, свідченням цього є його твір «Повчання дітям».

Володимир звертається у «Повчанні» до своїх дітей. Князь подає їм приклад взірцевого правителя, навчає гідної цього високого звання поведінки та способу життя. За переконанням Мономаха, князь повинен піклуватися про підданих, не покладатися на управителів, слуг чи бояр, а сам стежити за справами в державі; не допускати, щоб сильні пригнічували слабких, щоб злочинців карали на горло. У другій частині «Повчання» Володимир Мономах розповів про різні випадки зі свого життя, а також про власні добрі вчинки: він добровільно віддав Олегові Чернігівське князівство, боровся проти міжусобиць, здійснив 83 великі походи, уклав 19 мирних угод з половцями, відпустив багатьох полонених тощо.

Перемога русичів над половцями в 1107 р. Мініатюра з літопису.

Роздивіться мініатюру з літопису, виконайте завдання.

Про події, зображені художником, літописець розповідає так: «...У тім же році прийшов Боняк, і Шарукань Старий, і інших князів багато, і стали вони навколо города Лубна. Святополк же Ізяславович і Володимир Всеволодович, і Олег Святославович, і син його Святослав, Мстислав Всеволодович, В’ячеслав і Ярополк Володимировичі пішли на половців до Лубна, о шостій годині дня перебрели через Сулу і зняли клик на них. Половці ж перелякалися і од страху не змогли навіть стяга поставити, а побігли, хватаючи коней, і другі, піші, побігли. Наші ж стали сікти їх, а других руками хапати, і гнали їх до ріки Хорола».

• Про що свідчить таке представництво князів у поході проти половців? Чи пов'язане це якось із рішеннями Любецького з'їзду? Чому літописець саме так розташував імена князів?

2. Якими були заходи Володимира Мономаха на київському столі?

Основну мету свого князювання Володимир Мономах убачав у зміцненні великокнязівської влади та посиленні державної єдності Русі. У його безпосередніх володіннях перебували величезні території. Крім Переяслава, Новгорода і Києва, Мономах заволодів Турово-Пінською землею, трохи пізніше - Волинню. Авторитет князя був незаперечним, тож ніхто не наважувався противитися його волі. Він на власний розсуд міг перемістити князів з однієї волості до іншої. Крім того, для налагодження мирних відносин між руськими князями Володимир Мономах використовував шлюби.

Серед заходів князя винятково важливе місце мало вдосконалення законодавства. На нараді в селі Берестовому, участь у якій брали, крім дружини Мономаха, високі військові чини з Києва, Білгорода, Переяслава, а також представники чернігівського князя, було схвалено «Устав», який доповнював «Руську правду». Нові статті обмежували дії лихварів та землевласників, сприяли поліпшенню становища міщан і селян. «Устав» заохочував також купців. Було передбачено, приміром, пільги тим з них, хто втратив майно під час війни чи пожежі.

Правління Володимира Мономаха стало часом розбудови Києва. У столиці, зокрема, було споруджено міст через Дніпро.

Зовнішньополітичні зв’язки Руської держави часів Мономаха були різноманітними. Як і його видатний попередник Ярослав Мудрий, Володимир укладав династичні шлюби. Міждинастичні зв’язки поєднували Київ з Візантією, Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Німецькою імперією, Угорщиною.

Як київський князь, Володимир Мономах здійснив кілька успішних походів проти половців. Утім, за часів Мономаха вони вже втратили войовничість, тож суперечки часто розв’язувалися в мирний спосіб - тими- таки династичними шлюбами. Цікаво, що ім’я Володимира Мономаха увічнили половецькі співці - про нього складали легенди й пісні, відгомін яких береже літописне оповідання про євшан-зілля.

3. Що визначало правління Мстислава Володимировича?

Володимир Мономах помер 1125 р. Літописець, підводячи риску під його земними справами, вдався до образного порівняння. «Благовірний і христолюбивий той князь, - читаємо в «Повісті минулих літ», - просвітив Руську землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях». Поховали князя в Софійському соборі, що теж було виявом його величезного авторитету - такого великого, що без жодних заперечень забезпечував утвердження на київському столі Мстислава, старшого з Мономаховичів.

Мстислав виявився гідним батька. За семирічне володарювання в Києві (1125-1132) його згодом пошановували йменням Великий. Мстислав уміло керував державою, зміцнював великокнязівську владу, тримаючи в покорі норовистих родичів. Кілька успішних походів проти половців, які спробували «підвести голову» після смерті Мономаха, забезпечили спокій на південних рубежах держави. За Мстислава пожвавився західний напрямок зовнішньої політики. З літопису довідуємося, що київський князь ходив походами на Литву. Та найбільше свідчить про стабільність державного життя будівнича діяльність князя. За Мстислава в Києві було закладено кам’яні церкви Святого Федора та Богородиці Пирогощої, освячено церкву Святого Андрія Первозваного Янчиного монастиря. Мстислав запам’ятався нащадкам Великим ще й тому, що був він останнім єдиновладним правителем Київської Русі. По його смерті в Київській Русі почалася доба роздробленості. «І раздрася (розірвалася) вся Руська земля», - з гіркотою запише літописець.

Рукопис та оклад Мстиславового євангелія. 12 ст.

• Покажіть на карті території князівств, що належали до складу Київської Русі від середини 12 до середини 13 ст. • Порівняйте їх з територіями колишніх племінних союзів східних слов'ян. • Які з князівств обіймали землі на теренах сучасної України? • Поміркуйте, як місце розташування та природні умови князівств доби роздробленості впливали на їхнє політичне та господарське життя.

Руські князівства від середини 12 до середини 13 ст.

4. Що таке роздробленість та які її причини?

Добу від середини 12 до середини 13 ст. в історії Київської Русі дослідники називають добою роздробленості. Звертаємо вашу увагу, що

йдеться не про суцільну смугу князівських міжусобиць: хоч їх, і справді, не бракувало, проте траплялися вони і в попередні часи. Та якщо раніше Руська держава, переживши чвари й розбрат, лишалася централізованою монархією, то від середини 12 ст. нею почало керувати об’єднання найсильніших князів - правителів удільних князівств. Узаконена Любецьким з’їздом 1097 р. вотчинна система так розвинулася, що удільні князі дедалі більше почувалися у своїх володіннях незалежними господарями. У появі самостійних князівств-держав і полягає сутність роздробленості.

Ви вже знаєте, що грецьке слово монархія означає єдиновладдя - тобто держава, у якій найвища влада зосереджувалася в руках одноосібного володаря та передавалася спадково представникам правлячої династії. Монархію, у якій усі частини держави підпорядковувалися стольному правителю, називають централізованою.

Федерацією називають державу, що складається з кількох самоврядних утворень, за якими зберігається певна самостійність.

Сучасні історики роздробленість витлумачують не як розпад держави, а як зміну її устрою: на зміну централізованій монархії прийшла федеративна. Отже, Київську Русь часів роздробленості називають федеративною монархією. Порядок державного правління, властивий Київській Русі часів роздробленості, визначають як колективний сюзеренітет: замість одного великого князя владу здійснює об’єднання найвпливовіших князів.

Історики по-різному пояснюють причини роздробленості Київської Русі. Називають серед них і великі розміри території держави, і князівські міжусобиці, і відсутність сталого порядку столонаслідування, і напади степових кочовиків, і занепад торговельного шляху «із варягів у греки».

Основна ж причина, на думку більшості дослідників, полягала в зміцненні вотчинної форми землеволодіння. Удільні князі не були зацікавлені в сильній владі великого князя київського. Навіть більше - вони прагнули для себе таких самих повноважень. Таких територіальних князівств-держав у середині 12 ст. було близько 15, з яких 5 сформувалися на українських теренах: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське й Галицьке.

Порівняння меж удільних земель з територіями племінних об’єднань східнослов’янських племен, що складалися впродовж доби розселення (друга половина 5-7 ст.), наштовхнуло вчених на думку, що важливу роль у роздробленості Русі відігравав різний етнічний склад її територій. На слушність цієї думки вказує той факт, що одними з перших перестали коритися Києву Полоцьке князівство (Білорусь), Новгород і Владимиро-Суздальське князівство (на російських теренах).

Князь із дружиною. 11 ст. Реконструкція. Малюнок О. Федорова

Попри незворотність розпаду і зростаючу самостійність князівств, Київська Русь майже до середини 13 ст. була все-таки єдиною державою, зі спільними законами і єдиною церквою. Київ залишався, хоча дедалі більшою мірою формально, стольним містом, і за право покняжити в ньому змагалися руські князі з різних князівств. Як і за часів Мономаха, князі (коли частіше, коли рідше) збиралися на з’їзди, де й намагалися розв’язати суперечливі проблеми, здебільшого пов’язані з організацією спільних походів проти половців.

Перевірте себе

1. Установіть хронологічну послідовність подій: • Любецький з'їзд князів; • правління Володимира Мономаха в Києві; • поразка військ трьох Ярославичів від половців на р. Альта.

2. Які князівства за доби роздробленості Київської Русі розташовувалися на території сучасної України? Землі яких з них лежали безпосередньо по обох берегах Дніпра?

3. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються князювання Володимира Мономаха в Києві: • Десятинна церква, • «Руська правда», • «Повчання дітям», • міждинастичні шлюби, • міст через Дніпро.

4. Дайте визначення понять: • доба роздробленості, • удільні князівства, • колективний сюзеренітет, • федеративна монархія.

5. Дайте відповіді на запитання: • Як відбулось утвердження Володимира Мономаха на київському столі? • У чому Володимир Мономах убачав мету свого князювання? • До яких заходів вдалися Володимир Мономах та його син Мстислав, щоб відновити могутність Київської Русі? • У чому сутність та причини роздробленості?

6. Чому доба роздробленості була часом освоєння нових земель, будівництва міст, піднесення ремесла й торгівлі, розквіту писемності та мистецтва Київської Русі?

Чи має історичні підтвердження образний вислів літописця, який писав про Володимира Мономаха як про правителя, «слава якого розійшлася по всіх землях»? З політикою якого з великих князів Київської Русі мала спільні риси політика Володимира Мономаха? Висловте ставлення до діяльності цього князя.