Підручник Історія України 7 клас Свідерський 2015 - 'Грамота 2015'

§ 16. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ

• Покажіть на карті (с. 153) або в історичному атласі давньоруські фортеці, які стояли на захисті Київської держави.

1. Перший похід монголів на Київську державу

У степах Монголії наприкінці XII — на початку XIII ст. утворилася могутня держава. На її чолі став Темучин, якого в 1206 р. обрали ханом і назвали Чингісханом (так монгольською мовою називалася посада великого хана). Ця держава розпочала завойовницькі війни проти інших народів. По суті, Чингісхан розпочав світову війну, бо, за свідченням європейського хроніста-мандрівника П. Карпіні, «великий монгол» мав намір «підкорити собі всю землю й не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться». Інший свідок — чернець-домініканець Юліан — казав, що «монголи вдень і вночі радяться, як би прийти й захопити королівство християн. Тому що в них є намір іти на завоювання Риму й подальшого світу».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Витоки імперії Чингісхана

Після підпорядкування собі всіх монгольських і татарських племен Чингісхан рушив на Китай. Для монголів похід проти династії Цінь був священним актом помсти. Володар кочовиків мав помститися за ганебну страту свого діда Амбагай-хана. Пройшовши крізь Велику Китайську стіну, монголи ввійшли в Пекін... Учені-історики вважають, що ця перемога була ключем до майбутнього володарювання. Китайці збагатили монголів технікою для облоги міст, порохом, яким начиняли примітивні «гранати». До того ж у полон потрапили військові інженери передового китайського вишколу, чимало чиновників держави Цінь. Проте найважливішим виявилося «придбання» Чингісханом молодого радника Елюй Чуцая — творця системи непрямого контролю підкорених земель, яка використовувалася монголами надалі. Загарбників було занадто мало для окупації гігантських завойованих територій, та й життя в містах було їм не притаманне. Продовжуючи кочувати, вони залишали безпосереднє управління завойованими народами місцевим володарям, за якими, у свою чергу, наглядали представники самого хана. Секрет полягав у тому, що за першою ознакою виникнення незадоволення монгольська армія була здатна миттєво покарати «нерозумних».

У цей час Київська держава переживала часи роздробленості. Київ не раз змінював Своїх князів і навіть проти половців не завжди міг організувати спільні дії. А загроза з боку монгольських степовиків була

Обладунки та зброя воїна-монгола

значно сильнішою й небезпечнішою. Першими потрапили під шалений натиск монгольської навали половці.

За свідченням літопису, монголи йшли, як чорна хмара. Попереду мчала кіннота, спалюючи міста й грабуючи все на своєму шляху. Далі йшла головна орда — з возами, стадами худоби та верблюдів, табунами коней, з жінками й дітьми. За нею все горіло, залишалися тільки чорна спалена земля та руїни-згарища. Повсюди лежали вбиті чоловіки, старі люди й немовлята. Молодиць, дівчат, а часом і малих дітей загарбники брали в полон. Ординці гнали поперед себе зв’язаних бранців, немов отару, не знаючи милосердя.

Після завоювання Китаю й Хорезма (1219-1221) Чингісхан послав на розвідку «західних земель» потужні загони кочовиків під командуванням найбільш обдарованих воєначальників Джебе й Субедея. Вони пройшли південними берегами Каспійського моря, спустошили Північний Іран, увійшли в Закавказзя, розбили грузинську армію (1222 р.) і зустріли на Північному Кавказі об’єднане військо половців, лезгинів, черкесів і аланів. Відбувся бій, що не мав значних наслідків. Тоді завойовники внесли розкол у лави ворога. Вони обдарували половців і обіцяли їх не чіпати.

Ті повірили й розійшлися. Скориставшись моментом, монголи розбили аланів, лезгинів і черкесів, а потім виступили проти половців. На початку 1223 р. монголи вторглись у Крим, захопили місто Сурож (Судак) і знову рушили в половецькі степи.

Дізнавшись про наближення 25-тисяч- ної монгольської армії, половці звернулися до колишніх своїх ворогів — руських князів — з проханням надати допомогу: «Сьогодні переб’ють нас, а завтра — вас, якщо не допоможете нам». Було створено оборонний союз християн і половців, який мав урятувати обидві сторони. Та навіть у такий складний час не всі руські князі змогли переступити через власні егоїстичні інтереси й спільно боротися проти ворога. У похід вирушили дружини лише з давньої України: Києва, Чернігова, Галичини й Волині.

Вирішальна битва відбулася в Приазов’ї біля сучасного Маріуполя на річці Калці 31 травня 1223 р. Проти монголів виступили

спільно руські полки й половці. Воїни на полі бою показали приклади сміливості та мужності. Та серед князів не було єдності в керівництві боєм. Це й призвело до важкої поразки об’єднаного війська. Полонених руських князів монголи пов’язали, поклали на землю, укрили дошками й улаштували на них бенкет. Пили, їли й гуляли, доки князі не подушилися.

Молодий князь Данило Романович був поранений у битві, але зумів уникнути полону.

Розгром на Калці не став уроком для руських князів. Міжусобна боротьба не припинилася. Не було створено ні об’єднаного війська, ні оборонних споруд. Кожен сподівався, що від ворожого наступу постраждає лише його сусід.

ПОХОДИ ЧИНГІСХАНА (1215-1223)

ЦІКАВО ЗНАТИ

Доблесна Мамелфа

Численну дружину повів на битву на берегах Каяки чернігівський і ковельський князь Мстислав Святославич. А поруч із ним пішли і його діти: син Василько та невістка Мамелфа. Вони щойно побралися й ще не вивітрилися з пам’яті молодят весільні обряди.

«Самого мужа — не пущу! — категорично мовила Мамелфа. — Куди він — туди і я... Як голка за ниткою». Мстислав Святославич спробував вплинути на сина: «Залиши жінку вдома, бо війна — не жіночий клопіт. Тим паче, з таким супостатом». — «Ні, ні і ні! — не дозволила Мамелфа навіть слова вимовити чоловікові. — Якщо гинути, то лише з ним!..»

Довелося Мстиславові Святославичу відступити. Відтак і пішли молодята в одних лавах із чернігівськими дружинниками... Мужньо відбивалися від ворога сивочолий Мстислав Святославич та обоє його дітей, ставши в коло, спинами одне до одного. Так і впали всі троє майже водночас — батько й син, суспіль посічені ворожими мечами, а через хвильку — Мамелфа зі списом у грудях, наостанок розпростерши свої руки — над чоловіком і батьком. І над усією Руською землею...

2. Вторгнення хана Батия на землі Південно-Західної Русі

Після подій на Калці півтора десятиліття тривав відносний спокій. Але тільки відносний, бо Чингісхан дарує своєму онукові Батию ще не завойовану Європу й заповідає йому похід на Захід.

Наприкінці 1237 р. ординці пішли в наступ 140-тисячною армією на руські землі. Першими потерпіли князівства Північно-Східної Русі. Завойовники по черзі захопили, пограбували й спалили Рязань, Владимир на Клязьмі, Ростов,

Углич, Твер та інші міста. Жоден руський князь не допоміг сусідові.

У хана Батия була вишколена кіннота. Вона нападала раптово й знищувала та спалювала все на своєму шляху. Мешканців міст, які не здалися за першою вимогою, вирізали всіх, навіть жінок, дітей і старих. У полон монголи брали лише ремісників і частину молодих людей, яких використовували, нападаючи на інші руські міста. Після походу монгольські війська відступили в південноукраїнські степи, щоб відпочити та відгодувати своїх коней.

Так зобразив монголів китайський художник:

а) кінний монгол;

б) піший воїн

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

«Літопис Руський» про навалу монголів у 1239 р.

Батий же, узявши Козельськ, пішов у землю Половецьку, а звідти став посилати (війська) на городи руські. Узяв він город Переяславль списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив, начиння церковне незчисленне срібне й золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона вони вбили...

У той же час послав він (війська) на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них з усіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город, і запалили вогнем. Єпископа (Порфирія) вони зоставили живим і одвели його в Глухів...

Хан Менгу тим часом прийшов розвідати город Київ, і став він на тій стороні Дніпра коло городка Пісочного. Побачивши город, він здивувався красі його й величі його. Він прислав послів своїх... до городян, хотячи їх обманути, та вони не послухали його...

• Простежте на карті (с. 153) або в історичному атласі пересування монгольських військ, описані в тексті літопису.

Навесні 1239 р. орда розпочинає новий наступ. Вона вторглася в Південну Русь на землі нинішньої Лівобережної України, раптово напала на Переяслав, знищила й спалила його. Далі загарбники пішли на Чернігів. Обороною Чернігова керував князь Мстислав Глібович. Літопис повідомляє: «Переможений був Мстислав і безліч воїнів його побито було, і місто взяв (монгольський хан Менгу), і запалив вогнем».

Восени 1240 р. велике військо Батия наблизилося до Києва. Літописець повідомляє про чисельність монгольського війська так: «Не було чути нічого від скрипіння возів його, ревіння верблюдів його та ржання коней його».

Обороною Києва керував досвідчений і хоробрий воєвода Данила Галицького тисяцький Дмитро. Та сили були нерівні. Воїни Батия ніч і день били по укріплених стінах Києва стінобитними машинами. Через кілька днів стіни були проламані й ворог проник у місто. Монголи також зазнали тяжких утрат. Батий дав своїм воїнам кілька днів для перепочинку. За цей час кияни зайняли нові оборонні позиції і збудували нові укріплення навколо Десятинної церкви. Бої почалися знову. 6 грудня 1240 р. опір останніх захисників було зламано. Склепіння Десятинної церкви не витримало маси людей, які переховувались у ній, і завалилося. Місто було спустошене й зруйноване. Із сорока мурованих церков після навали залишилося п’ять-шість. Багато мешканців загинули, інші були покалічені або потрапили в полон. З 50 тис. населення вціліли чотири тисячі. Порубаного, але ще живого воєводу Дмитра монголи привели до Батия, і той дарував йому життя за відвагу.

ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ

Літопис про Батиїв похід на Волинь і Галичину

А коли Батий узяв город Київ (грудень 1240 р.) і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до города Володимира.

І прийшов він до города Колодяжина, і поставив дванадцять пороків (стінобитних машин). Та не міг він розбити стіни й став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися й самі перебиті були. І прийшов він до Каменця та Ізяславля й узяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він До Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само й город Галич, і інших городів багато, що їм немає числа.

• Які методи, за свідченням літопису, використовували монголи для завоювання українських міст?

На початку 1241 р. Батий рушив на Волинь. Утрати, що їх зазнали ординці в попередніх боях, давалися взнаки. І на Волині вони вже не змогли здобути деяких укріплених міст. Вистояли Крем’янець і Данилів. Через те Батий обминув їх і пішов на Володимир. Захисники боро-

лися до останнього воїна. Окрім Володимира, були захоплені й спустошені Кам’янець, Ізяслав, Колодяжин, Луцьк.

Самовіддано боролися захисники міст Галицької землі. Звенигород (біля сучасного Львова) був захоплений, розграбований і спалений. Після ординської навали це місто, що було центром удільного князівства, так і не відродилося. Після триденної облоги монголи оволоділи Галичем і розграбували його.

Проте Галицько-Волинська держава потерпіла порівняно менше, ніж інші українські землі. Лісиста й гірська місцевість також сприяли успішній обороні. Тут монгольська кіннота не могла повною мірою використати свої бойові можливості.

НАВАЛА ХАНА БАТИЯ НА СХІДНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНУ ЄВРОПУ (1237-1242)

ЦІКАВО ЗНАТИ

Секрети перемог монгольських завойовників

Лише терором, одержимістю ідеї створення світової імперії і навіть бездоганною організацією армії перемоги монголів пояснити важко. Успіх забезпечувало поєднання найкращої у світі зброї, передового військового мистецтва та суворого вишколу.

Степовики буквально обожнювали своїх скакунів. З вигляду непоказні монгольські коні були надзвичайно витривалі й невибагливі. Вони легко переносили морози й уміли видобути траву навіть з-під снігу, що дозволило Батию напасти на Русь узимку. Вершників, одягнених у хутро й шкіряні чоботи з повстяними панчохами (прототип майбутніх валянок), зима й зовсім не лякала. Пересічний воїн мав трьох коней, на яких він почергово їхав у поході. За день армія проходила майже 100 км. Обози монголів були мінімальні: базою постачання вважалася територія ворога, що була попереду. Кожний вершник мав лише «недоторканний запас» — сухе молоко й сухе м’ясо. За потреби вершник- монгол пив кров одного з коней, перев’язуючи потім розсічену вену жильною ниткою.

іншою «диво-зброєю» монголів був «складний лук». Кілька частин, виготовлених із різної деревини, кості й рогів, прилаштовували одну

до одної і склеювали тваринним клеєм. Це була зброя, що мало в чому поступалася за точністю й дальністю майбутній вогнепальній. Навіть пересічний монгольський воїн із відстані 100 м міг пробити кольчугу противника. А стріляти на ходу монголи вчилися з трьох років.

Після захоплення Хорезма монголи здобули досконалі кольчуги й шаблі мусульманських зброярів. Сполучення важкої й легкої кінноти було підґрунтям тактичної гнучкості монголів. Під час війни вони декількома колонами заходили на ворожу територію й поступово звужували кільце «облоги», доки в ньому не опинялися головні сили супротивника. Складні маневри, які проводили з надзвичайною точністю, закінчувалися гігантським «мішком», у якому гинули китайські, хорезмські, руські, угорські, польсько-німецькі армії. Оточивши ворога, легка кіннота розстрілювала його здаля з луків. Командири спрямовували бій, використовуючи вимпели, а вночі — ліхтарі. То налітаючи, то відступаючи, лучники вимотували ворога й підводили його під удари важкої кінноти, яка довершувала справу.

Битва під Легніцею. Мініатюра. XIV ст.

... Добре Поле неподалік від Легніці (сучасна Польща). 9 квітня 1241 р.

Військо герцога Генріха прийняло бій із монголами під командуванням Кайду.

Попри відвагу, воно зазнало нищівної поразки. Загинуло майже 40 тисяч воїнів, у тому числі й сам Генріх. Відрізавши вуха вбитим для підрахунку й насадивши на палю голову герцога Генріха, монголи вирушили на південь.

• Історичні ілюстрації — різновид писемних історичних джерел. Уважно погляньте на подану ілюстрацію очима історика. Складіть колективну розповідь про зображену на ній битву, аналізуючи якнайбільше деталей і залучаючи знання з інших навчальних предметів — історії середніх віків, зарубіжної літератури тощо.

3. Українські землі та Золота Орда. Михайло Чернігівський і його загибель

Батий, пройшовши зі своєю ордою через Галицько-Волинські землі, пішов на Польщу й спалив її тодішню столицю Краків, а потім рушив на Угорщину й досяг Балкан. Звідти знесилені походом монголи через південноукраїнські степи повернулися на схід — до Волги. Там Батий створив величезну державу — Золоту Орду. Її столицею стало місто Сарай у пониззі Волги.

Під владу Золотої Орди потрапило багато народів від річок Іртиш та Об на сході Сибіру аж до нижньої течії Дунаю на заході. На північно- східних руських землях установилося важке й принизливе ординське панування — монгольське іго. Завойовані народи змушені були платити данину, яку збирали золотоординські урядники — баскаки.

Хани втручались у внутрішні справи князівств, примушували тих князів, які хотіли правити своїми землями, їхати до них й уклінно просити грамоту — ярлик на володіння. За неї князі привозили ханові гроші, срібло й золото. Траплялося, що князі не поверталися: Ярослава Всеволодовича, великого князя суздальського, отруїли; не повернувся додому й рязанський князь Роман — за відмову змінити віру його піддали жорстоким тортурам і стратили.

Лиха доля не оминула й тих південно- руських князів, землі яких були ближче до Орди.

Так, у 1246 р. чернігівський князь Михайло разом із своїм боярином Федором вирушив у ставку Батия, де їх силували взяти участь у релігійних обрядах монголів біля

БАСКАК (тюрк) - представник монгольського хана на завойованих землях; здійснював контроль за місцевою владою, проводив облік населення й збирав данину.

С. Іванов. Баскаки. 1909 р.

вогню. Вогонь у цих степових кочових народів символізував силу, що спалює лихі умисли проти хана. Чернігівський князь і його боярин відмовилися брати участь у церемонії проходження між двома вогнями, що горіли перед троном хана. Адже вони були християнами й не хотіли вшановувати язичницьких богів. За цю відмову обоє поплатилися життям.

Світове значення боротьби нашого народу з монгольською навалою полягає в тому, що впертий опір наших предків ослабив і затримав нашестя монголів на Західну Європу. Руські князівства, як перед тим держави Центральної Азії і Закавказзя, а згодом країни Центральної Європи, відстоюючи свою незалежність від монгольських ханів, урятували Західну Європу, її культуру від руйнування. У цьому їх величезна історична заслуга перед європейською цивілізацією.

Однак знекровлені навалою українські землі стали згодом легкою здобиччю для сусідніх феодальних держав.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Дочка чернігівського князя Михайла, Марія, після загибелі в битві з монголами свого чоловіка — ростовського князя Василька Костянтиновича — збиралася стати черницею. Чимало вдів руських князів завершили своє життя в монастирях. Утримало Марію Михайлівну від чернецтва почуття відповідальності за долю двох неповнолітніх синів. Тільки-но Марія почала приходити до тями, як життя ще раз боляче вдарило: у стані хана Батия замордували батька. Пережити цю трагедію допомогла Марії Михайлівні справа, яку сама організувала в Ростові. Вона згуртувала навколо себе численну групу фахівців із переписування давніх книг і написання хронік, створивши їм належні умови для життя та праці. Добре освічена, вихована на книгах античних авторів, під враженням пережитого, побаченого й почутого, Марія Михайлівна й сама стала літописцем. Вона написала книгу «Житіє Михайла Чернігівського», у якій із великою майстерністю й пристрастю розповіла про життя, діяння й героїчну загибель свого батька...

Чингісхан, битва на річці Калці, походи Чингісхана, узяття монголами Києва, Золота Орда, баскак, ярлик.

Завдання та запитання

1. Історичний бліцтурнір. Установіть між товаришами певну черговість

• і відповідайте на запитання один за одним. Той, хто не зможе вчасно відповісти, вибуває з турніру.

• Назвіть ім’я найголовнішого монгольського хана на початку XIII ст.

• Коли монголи обрали першого Великого хана?

• Хто першим потрапив під шалений натиск монгольських військ?

• Що зробили князі для організації опору монголам?

• Коли й де відбулася перша битва з монголами?

• Як закінчилася перша битва з монголами?

• Яка причина невдач руських військ?

• Скільки років руські землі мали відносний спокій від навали монголів?

• Коли Батий розпочав свій перший похід?

• Куди був спрямований перший похід Батия?

• Що відбувалося в 1238 р.?

• Куди був спрямований новий похід орди в 1239 р.?

• Хто керував обороною Чернігова?

• Хто керував обороною Києва?

• Коли Батий захопив Київ?

• На які країни пішов Батий після Галицько-Волинського князівства?

• Назвіть причини розпаду Київської держави.

• Назвіть найбільші князівства, на які розпалася Київська держава.

2. Накресліть на контурній карті шлях просування монгольських військ давньоукраїнською землею. Позначте міста, які були ними завойовані.

3. Прочитайте уривки з літопису та розташуйте їх у хронологічному порядку.

1. «... І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути (нічого) од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його... І поставив Батий пороки (тарани) під город коло воріт Лядських,... і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи й розколювалися щити...»

2. «...І прийшов він до Каменця та Ізяславля і взяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм немає числа...»

3. «...І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: “Якщо ви не поможете нам — то ми нині порубані будемо, а ви завтра порубані будете”». І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадилися вони так: „Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй...”»

4. «...Батий же, узявши Козельськ, пішов у землю Половецьку, азвідти став посилати (війська) на городи руські. Узяв він город Переяславль списом, вибив його увесь... У той же час послав він (війська) на Чернігів...»

А 4, 3, 1, 2

Б 2, 1, 4, 3

В 3,4, 1,2

Г 4,3, 2,1

4. Складіть і запишіть у зошиті складний план розповіді на одну з тем: «Перший похід монголів на українські землі»; «Оборона Києва від монгольських військ»; «Друге нашестя монгольських загарбників».

5. Чому монголи за короткий термін змогли завоювати величезні території та утворити одну з найбільших в історії імперій?

6*. Визначте світове значення боротьби нашого народу з монгольською навалою.

7. Уявіть, що ви скульптор, який має створити пам'ятник русинам, які загинули на річці Калці. Які деталі з оповіді про Мамелфу ви використаєте? Чому?

8. Чи були, на вашу думку, монгольські воїни такими ж вправними в рукопашному бою, як і в кінному? Чому?