Підручник Історія України 7 клас Гісем 2015 - '(Ранок) 2015'

§ 3. Київська держава (Русь-Україна) за перших князів

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: про розвиток Київського князівства за князя Аскольда; про формування Русі-України за правління князів Олега та Ігоря; про походження назви «Русь»; що таке «печеніги», «полюддя».

 1. Якими були основні напрямки Великого розселення слов'ян? Покажіть їх на карті. 2. Що таке союзи племен? Назвіть і покажіть на карті східнослов'янські союзи племен. 3. Хто такі варяги?

Князь Рюрик. Художник Б. Куккук

Київське князівство Аскольда. На основі полянського племінного княжіння в Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалася протодержава (від грецького слова «прото» — «перше», «первинне утворення») Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим і охоплювало здебільшого полянські землі навколо Києва. У літописі його називають «Руською землею», а його правителями — князів Аскольда та Діра. Вони вважаються представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия. Арабські автори стверджували, що Дір княжив перед Аскольдом, був «першим зі слов’янських царів, володів великими містами й багатьма населеними країнами». Правив він, імовірно, від 30—50-х рр. IX ст. Проте в літописі Аскольда і Діра завжди згадують разом: вони «княжили в Києві й володіли полями і були ратними (воювали) з деревлянами й уличами».

Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя. Мініатюра із літопису

Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Мініатюра з літопису

Князь Аскольд (? — 882) уславився своїми воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Справжнім жахом для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 лодій (човнів) руського флоту князя Аскольда під стінами Константинополя. Русичі взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди та сплату данини. Так уперше Київське князівство сповістило середньовічний світ про своє існування, розпочало боротьбу з Візантією за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

Аскольдова могила (Київ). Сучасний вигляд

З ім’ям князя Аскольда пов’язана перша спроба хрещення Русі. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам і спробував охрестити своїх підданих. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

Утвердження династії Рюриковичів. Правління Олега. У той час коли в Середньому Подніпров’ї виникло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора-літописця, у 862 р. ільменські словени і кривичі запросили варязького вождя Рюрика з дружиною княжити і володіти ними.

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор, яким опікувався воєвода Олег. У 882 р., зібравши велике військо,

Князь Олег

Олег вирушив у похід на Київ. Припускають, що його запросила туди місцева знать, невдоволена розпочатою князем Аскольдом християнізацією. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які пливуть до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, із допомогою знаті захопив владу в Києві.

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування й утвердилася нова династія Рюриковичів. Відбулося об’єднання східнослов’янських Півночі і Півдня, розпочалося створення на основі протодержавного утворення Київське князівство нової держави, яку в давньоруських писемних джерелах називають Русь, а сучасні українські історики — Русь-Україна. Своїм «стольним градом», «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Князь Олег (? — бл. 912), імовірно, правив у 882—912 рр. Вважається, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. Олег князював на Русі від імені сина Рюрика Ігоря. У літописах його називають як повновладним київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно і наполегливо він підкорював східнослов'янські племінні союзи і княжіння, сприяючи перетворенню Русі на централізовану державу. Обставини смерті Олега остаточно не з'ясовані. За свідченням Нестора-літописця, князь помер після 911 р. від укусу гадюки, за іншою версією — загинув у поході.

Олег затверджував свою владу силою меча. За повідомленням літописця, 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він перед цим звільнив від сплати данини хозарам.

Князь Олег правив Руссю одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину. Варяги здійснювали збір данини в найпримітивнішій насильницькій формі, яка мала назву полюддя.

Традиційний шлях полюддя

Полюддя. Художник К. Лебедев

Візантійський імператор Константин VII Багрянородний про збирання данини на Русі

Коли настає листопад, одразу ж їхні князі виходять з усіма росами з Києва і вирушають у полюддя, що йменується кружлянням, а саме до слов'янських земель деревлян, кривичів, сіверян та інших слов'ян, що є данниками росів. Годуючись там протягом усієї зими, вони починаючи з квітня, коли розтане крига на річці Дніпро, знову повертаються до Києва. Зібравши данину, варяги пливуть до Константинополя її продавати.

На підставі документа і наведеної картосхеми поясніть, чому збирання данини називали «кружлянням».

У 907 та 911 рр. Олег здійснив успішні походи на Візантію.

Необхідність у воєнних походах проти візантійців для нього, як і для інших руських князів, обумовлювалася тим, що Константинополь був для них головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини. У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до стін Константинополя (у слов’янських літописах — Царгорода), оскільки візантійці порушували укладену раніше угоду.

За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за вчинені злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним суднам.

Полюддя — збирання князем із дружиною або його представниками данини з підлеглого населення.

Олег прибиває свій щит на воротах Константинополя

Прощання Олега з конем. Художник В. Васнецов

Розповідаючи про похід Олега на Константинополь, Нестор-літописець стверджує, що в ньому брали участь 80 тис. воїнів на двох тисячах човнів. Діставшись околиць Константинополя, Олег наказав прикріпити до лодій колеса. Коли повіяв погожий вітер, човни суходолом рушили до стін міста з того боку, де їх ніхто не чекав. Приголомшені раптовою появою війська русичів, візантійці запропонували їм укласти мирну угоду. Відповідно до цього договору, Візантія гарантувала руським купцям сприятливі умови для торгівлі, сплачувала викуп, обіцяла давати щорічну данину Києву та іншим руським містам. На знак своєї перемоги Олег прибив свій щит на воротах Константинополя.

Правління князя Ігоря. Після смерті Олега князювати на Русі почав син Рюрика — Ігор.

Князь Ігор (? — 945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов'ян у єдину державу. На відміну від Олега, він діяв жорстокіше і відвертіше, зміцнюючи центральну владу. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрямок у його зовнішній політиці набув пріоритетного значення. Загинув Ігор під час повстання деревлян.

Князь Ігор розпочав своє правління боротьбою з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. Вогнем і мечем перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я і переселилися в межиріччя Дністра і Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Русі вперше з’явилися нові кочівники — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Проте невдовзі вона була порушена через Візантію, яка підштовхувала печенігів до нападів на Русь. Ігор, як і його попередники, воював із Візантією. У 941 р. він організував грандіозний похід проти неї, залучивши, як пише літописець, 10 тис. лодій. Проте цей похід завершився поразкою: візантійці спалили флот русичів своєю палаючою сумішшю — «грецьким вогнем».

Через три роки, зібравши ще більші сили, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег, та уклали нову угоду, яка підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії. У 944 р. Ігор також здійснив похід на Закавказзя проти войовничих горців, які були союзниками візантійців. Унаслідок перемоги русичам вдалося оволодіти багатими містами Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернутися додому.

Утримання великої дружини і здійснення далеких походів потребували значних ресурсів. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге додатково зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Очолювані князем Маломдеревляни восени 945 р. розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя. «Якщо внадиться вовк до овець,— пояснювали вони свій вчинок,— то повиносить по одній усе стадо, якщо не вб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить». Смерть Ігоря знаменувала завершення початкового етапу становлення Русі.

Походження назви «Русь». У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував стосовно Київського князівства. Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь».У літописах та інших давньоруських джерелах вона використовувалася в різних значеннях. Уперше назва «Русь» у писемних джерелах згадується під 839 р. при описі прибуття посольства русів до Константинополя.

За останніми дослідженнями, багато істориків схиляються до думки, що слово «русь» фінського або скандинавського походження і ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину давньо-

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.

Внутрішня політика — перетворення, спрямовані на життя населення всередині держави.

Зовнішня політика — заходи, спрямовані на розвиток відносин з іншими державами.

руських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» став поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні «Руською землею» були насамперед полянські землі в Середньому Подніпров’ї.

Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її стали називати Руссю. Із того часу назва «Русь» (або «Руська земля») стала використовуватися в широкому розумінні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни, та утвореної ними держави.

Сучасні українські історики використовують стосовно держави із центром у Києві, яка в XI — на початку XII ст. об’єднувала східних слов’ян, назву «Русь-Україна». Першим цю назву використав у другій половині XIX ст. український історик М. Грушевський у своїй праці «Історія України-Руси».

Варяги. Художник В. Васнецов

«Повість минулих літ» про запрошення варягів на Русь

У рік 859. Варяги, приходячи із замор'я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, і з кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в'ятичів...

У рік 862 р. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо собі князя, який би володів нами...» Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так називали варягів — русь. Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами». І вибралося троє з родами своїми, і з собою всю узяли русь.

1. Знайдіть і покажіть на карті місця розселення племен, про які йдеться в літописі. 2. Як Нестор-літописець пояснює значення назви «Русь»? 3. Як, за повідомленням літописця, варяги стали князювати на східнослов'янських землях?

Хоча перші відомі історикам князі Русі були за походженням скандинавами і в їхніх дружинах було чимало варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні східнослов’янської державності. її виникнення передусім спричинили внутрішні державотворчі процеси в самому слов’янському світі.

Висновки. За правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту і міжнародного визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

Князь Олег об’єднав Північну Русь із Південною в єдину державу, здійснював збирання східнослов’янських земель навколо Києва.

Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над східнослов’янськими княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави виникла потреба впорядкувати питання щодо розмірів і порядку збирання данини.

«Руссю» спочатку називали варягів, потім землі полян, а згодом — об’єднану східнослов’янську державу.

860 р. - перший похід русичів на Константинополь (Царгород) на чолі з князем Аскольдом.

882 р. - загибель князя Аскольда; захоплення князівської влади в Києві Олегом.

Запитання і завдання

1. Коли сформувалося Київське князівство? 2. Як у літописах називали Київське князівство? 3. Яке місто князь Олег оголосив своїм «стольним градом»? 4. Що таке полюддя? 5. Коли печеніги вперше з'явилися біля кордонів Русі? 6. Як загинув князь Ігор?

7. Охарактеризуйте розвиток Київського князівства за правління Аскольда. 8. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне і відмінне. 9. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?

10. Розгляньте картину художника К. Лебедева «Полюддя» (с. 21). Як відбувався збір данини варягами з підвладних східнослов'янських племен?

II. Розпочніть складання таблиці «Князі Русі» у зошиті.

Князь,

роки правління

Внутрішня

політика

Зовнішня

політика

Значення

діяльності

       

12. Користуючись додатковою літературою, підготуйте повідомлення про життя і діяльність князів Олега та Ігоря.