Підручник з Історії України. 7 клас. Гісем - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

Практичне заняття «"Повчання дітям" Володимира Мономаха — кодекс настанов князівської родини»

Мета: ознайомитися з видатним літературним твором Київської держави, дати йому оцінку як історичному джерелу.

Завдання для підготовки до практичного заняття: за додатковою літературою або ресурсами Інтернету дізнайтеся про історію створення «Повчання дітям».

Хід заняття

1. Ознайомтеся з представленим матеріалом.

1) Прочитайте текст.

Володимир Мономах залишив про себе пам’ять не лише як талановитий полководець і далекоглядний державний діяч, але і як видатний письменник свого часу. Його перу належить високохудожній літературно-публіцистичний твір «Повчання».

Під однією назвою в «Повчанні» об’єднані чотири окремі літературні твори: «Повчання дітям» Мономаха, його життєпис, лист до князя Олега Святославича (Гориславича) та молитва. Проте авторство останнього, як нещодавно з’ясували історики, не належить Мономахові. Найцікавішим у зібранні є «Повчання дітям». У цьому творі старий князь пригадує минулі роки, описує військові походи та не приховує при цьому помилок, яких припустився на довгому життєвому шляху. Твір написаний у дещо скорботному тоні. Це, імовірно, пояснюється тим, що Мономах відчував недосяжність того морального й політичного ідеалу, якого прагнув. Тогочасні реалії

примушували князя брати участь у міжкнязівських усобицях, поступатися своїми принципами. Однак Мономах намагався застерегти нащадків від повторення його помилок.

Розуміючи, що синам доведеться управляти князівствами, він намагався дати їм цінні поради. Насамперед князь закликав дотримуватися християнських чеснот. Він хотів бачити своїх дітей добрими, співчутливими до людського горя, привітними, людяними. Закликав проявляти милосердя й особливо цінувати людське життя.

Мономах навчав синів піклуватися про рідну землю та підданих, не завдавати їм прикрощів. Як мудра людина Володимир Мономах прагнув переконати синів у тому, як важливо навчатися: «А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того навчайтеся... Лінощі ж — усьому [лихому] мати: що [людина] вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не навчиться».

2) Прочитайте уривок із джерела.

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха

...А се — мізерного слабого ума мойого поучення. Послухайте мене, якщо не все прийміте, то хоч половину. Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте й подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо хто і буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

.Паче всього — гордості не майте в серці і в умі.

.Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню.

.Бережіться брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

.недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте.

1. Із якою метою написано цей твір? 2. Чого навчав своїх дітей Володимир Мономах? 3. Чому саме такими хотів бачити синів Володимир? 4. Які думки князя є актуальними й зараз?

2. Сформулюйте висновки відповідно до мети роботи, відповівши на запитання.

1) Яка тема була провідною у творі «Повчання дітям» Володимира Мономаха?

2) Що хотів донести князь своїм нащадкам?

3) Яку історичну інформацію можна почерпнути з твору?

Узагальнення за розділом «Держава Київська Русь у другій половині XI — першій половині XIII ст.»

1. Поясніть значення понять і термінів: князівський з’їзд, вотчина, віче, політична роздробленість, феодальна роздробленість, удільне князівство, міжусобні війни, династія, престолонаслідування, літопис, монументальний живопис.

2. З’ясуйте роль князівських з’їздів в історії Русі за типовим планом.

3. Складіть історичний портрет князя Володимира Мономаха.

4. Чи спричинила поява самостійних князівств припинення існування Русі? Свою думку обґрунтуйте.

5. Виконайте завдання за історичною картою.

1) Покажіть, із якими державами межувала Русь у другій половині ХІ — на початку ХІІІ ст.

2) Покажіть на карті князівства, що постали на території Русі на початку ХІІІ ст.

3) Визначте головні політичні та культурні центри Русі в період роздробленості.

4) З’ясуйте, чи відбувалися територіальні зміни Русі в другій половині ХІ — на початку ХІІІ ст.

5) Покажіть князівства, що зазнавали спустошливих нападів половців.

6) Покажіть місця, де відбувалися князівські з’їзди.

6. Чому в період роздробленості велася така гостра боротьба окремих князів за київський престол?

7. Якою є роль половців в історії Русі? Чи можна говорити лише про їхній негативний вплив?

8. Як можна оцінити період правління Ярославичів в історії Русі?

9. Порівняйте Русь за часів Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха. Питання для порівняння визначте самостійно.

10. Порівняйте події, які відбулися після смерті Ярослава Мудрого на Русі, із тими, що сталися у Франкській імперії після смерті Карла Великого. Назвіть причини занепаду цих держав. Визначте спільне і відмінне в їхньому розвитку.

Тематичне оцінювання за розділом «Київська держава (Русь-Україна) у другій половині XI — першій половині XIII ст.»

1. Київський князь Володимир Всеволодович відомий як

А Великий

Б Мудрий

В Мономах

Г Окаянний

2. Які сини Ярослава Мудрого після його смерті утворили тріумвірат?

А В’ячеслав, Володимир, Олег

Б Святополк, Ярослав, Мстислав

В Ізяслав, Всеволод, Святослав

Г Роман, Данило, Василько

3. У якому році відбувся Любецький з’їзд князів?

А 1068 р.

Б 1072 р.

В 1086 р.

Г 1097 р.

4. Яке місто впродовж ХІІ — першої половини ХІІІ ст. перебувало в центрі боротьби князів, що прагнули встановити свою зверхність на Русі?

А Київ

Б Галич

В Володимир

Г Переяслав

5. Який із князів став великим київським князем за запрошенням народного віча?

А Володимир Великий Б Ярослав Мудрий В Володимир Мономах Г Мстислав Великий

6. Політична роздробленість Київської держави у ХІІ — першій половині ХІІІ ст. зумовлювала

А зростання могутності окремих удільних князівств

Б піднесення Києва як господарського центру

В падіння ролі вотчинного землеволодіння

Г занепад міського життя і торгівлі

7. Діяльність князя Ярослава Осмомисла сприяла піднесенню А Волинського князівства

Б Київського князівства В Переяславського князівства Г Галицького князівства

8. Що із зазначеного було однією з причин роздробленості Київської держави?

А зростання впливу на політику князів народного віча

Б розвиток і зростання вотчинного землеволодіння

В монгольська навала і встановлення золотоординського панування

Г запровадження християнства як державної релігії

9. У якому з уривків наведене одне з рішень Любецького з’їзду князів?

А «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде»

Б «Відтепер з’єднаймося в одне серце і обережімо Руську землю. Кожен хай держить вотчину свою»

В «Хто вб’є князівську людину... а община вбивцю не шукає, то виру за нього 80 гривень платити тій общині»

Г «.хто хоче віри йняти волхва — хай за ним іде, а хто ж вірує в хреста — нехай іде до нього»

10. Прочитайте уривок з історичного джерела та дайте відповідь на запитання.

«Прийшли іноплемінники на Руську землю. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на річку Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних. За гріхи наші напустив бог на нас поганих, і побігли руські князі, і були переможені».

Із ким зійшлися в битві руські князі?

А із хозарами

Б із печенігами

В із монголами

Г із половцями

11. Установіть відповідність між подіями та іменами князів.

1 Ініціював Любецький з’їзд князів

2 Утворив Галицько-Волинську державу

3 Визнав зверхність Золотої Орди

4 Заснував Галицьку православну митрополію

А Володимир Мономах

Б Ярослав Осмомисл

В Роман Мстиславич

Г Данило Романович

Д Юрій І Львович

12. Установіть послідовність подій.

А Перша згадка назви «Україна» в писемних джерелах

Б Утворення Галицького князівства

В Любецький з’їзд князів

Г Розграбування Києва князем Андрієм Боголюбським