Підручник з Історії України 8 клас "Гісем 2016" - Поглиблене вивчення

Узагальнення знань за розділом «Українські землі у 20—90-х рр. XVIII ст.»

1. Складіть перелік подій з історії України XVIII ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Поясніть значення понять і термінів: «Малоросійська колегія», «гайдамаки», «опришки», «Коліївщина», «паланки», «“вольності” Війська Запорозького», «Нова Січ», «Задунайська Січ», «козацькі літописи», «кріпацтво».

3. Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України XVIII ст.?

4. Виконайте завдання за історичною картою. 1) Назвіть і покажіть нові території, які були заселені українцями в другій половині XVIII ст. 2) Знайдіть українські землі, які в другій половині XVIII ст. змінили свою державну належність. 3) Покажіть місце розташування Запорозької Січі у XVIII ст. 4) Покажіть центри гайдамацького та опришківського рухів; територію, охоплену Коліївщиною. 5) Покажіть місця, де відбулися найважливіші історичні події цього періоду (національно-визвольний рух, російсько-турецькі війни). 6) Визначте адміністративно-територіальні зміни, яких зазнали українські землі в цей період.

5. Складіть розгорнутий план за темою «Особливості соціально-економічного та політичного становища українських земель у другій половині XVIII ст.».

6. Дайте оцінку діяльності гетьманів Д. Апостола та К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, філософа Г. Сковороди, народних ватажків М. Залізняка, І. Гонти та О. Довбуша. Обговоріть у парах і зробіть спільний висновок.

7. Визначте місце та історичну роль українського козацтва, Запорозької Січі та Гетьманщини в історії України. Обговоріть у групі.

8. Якими, на вашу думку, були найважливіші досягнення культури України XVIII ст.? Обговоріть у групі. Поясніть свою думку.

Тестові завдання для підготовки до тематичного оцінювання за розділом «Українські землі у 20—90-х рр. XVIII ст.»

1. Хто став гетьманом після переходу І. Мазепи на бік шведського короля?

А І. Самойлович

Б П. Орлик

В І. Скоропадський

Г Д. Апостол

2. Автором козацьких літописів був

А Г. Сковорода

Б С. Величко

В І. Григорович-Барський

Г В. Боровиковський

3. Гетьман Д. Апостол перебував при владі протягом

А 1700—1721 рр.

Б 1709—1722 рр.

В 1727—1734 рр.

Г 1750—1764 рр.

4. У якій галузі культури плідно працювали М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель?

А театр

Б література

В музика

Г живопис

5. Козацька старшина була зрівняна в правах із російським дворянством

А 1764 р.

Б 1775 р.

В 1783 р.

Г 1785 р.

6. Останньою Запорозькою Січчю була

А Кам’янська Січ

Б Олешківська Січ

В Нова Січ

Г Чортомлицька Січ

7. Повстання на Правобережній Україні, що увійшло в історію під назвою «Коліївщина», відбулося

А 1750 р.

Б 1764 р.

В 1768 р.

Г 1775 р.

8. Найбільш відомим ватажком опришківського руху XVIII ст. був

А У. Кармелюк

Б О. Довбуш

В Л. Кобилиця

Г М. Штолюк

9. За указом російської імператриці Катерини II гетьманство було скасовано

А 1709 р.

Б 1727 р.

В 1764 р.

Г 1775 р.

10. Скільки поділів Речі Посполитої було здійснено у XVIII ст.?

А один

Б два

В три

Г чотири

11. Гайдамаки боролися проти

А польських панів

Б російських дворян

В татарських ханів

Г турецьких сипахів

12. За указом імператриці Катерини II Кримське ханство було ліквідоване

А 1768 р.

Б 1771 р.

В 1775 р.

Г 1783 р.

13. Установіть відповідність між подіями та їхніми наслідками.

1 Коліївщина

2 Поділи Речі Посполитої

3 Ліквідація Гетьмащини

4 Ліквідація Запорозької Січі

А Російський уряд утворив на цих землях Новоросійську та Азовську губернії та став оселяти тут іноземних колоністів

Б Правобережжя було об’єднано з рештою українських земель у складі Російської імперії

В Ці події сприяли формуванню національної свідомості українців, Т. Шевченко присвятив їм свою поему «Гайдамаки»

Г Активізація процесу імперського наступу Росії на автономію Лівобережжя Д Спираючись на підтримку місцевого населення, повстанські загони перейшли до партизанської тактики боротьби з гнобителями

14. Установіть послідовність подій.

А Остаточна ліквідація гетьманства

Б Ліквідація Кримського ханства

В Знищення Запорозької Січі

Г Ліквідація Речі Посполитої

15. Якими були основні функції Першої Малоросійської колегії (1722—1727 рр.)? (Виберіть три правильні відповіді.)

1 призначення гетьмана та кошового отамана Запорозької Січі

2 нагляд за діяльністю гетьмана, генеральної та полкової старшини

3 розквартирування офіцерів і солдатів російської армії

4 встановлення та стягнення податків до царської скарбниці

5 запровадження російського адміністративно-територіального устрою

6 здійснення дипломатичних зносин з іншими країнами

7 контроль над діяльністю церков на території Гетьманщини

Україна в ранньомодерну добу та її внесок у загальноєвропейську спадщину

У 8 класі в курсі історії України ви вивчали події, що відбувалися на українських землях у XVI—XVIII ст. Цей період української історії традиційно називають козацькою добою. Таке трактування періоду значно звужує його розуміння, обмежуючи добу лише подіями, пов’язаними з козацтвом. Видатний український історик І. Лисяк-Рудницький запропонував вивчення цієї доби узгодити з європейською історією. Згідно із загальноєвропейською періодизацією історії XVI—XVIII ст. зазвичай називають раннім Новим часом, або ранньомодерною добою. Європейські історики, досліджуючи цю епоху, головну увагу зосереджують на індустріальному розвитку, становленні ринкових відносин (системи капіталізму), появі нових суспільних груп і класів, поширенні політичних прав, утвердженні демократії, зародженні нових явищ у мистецтві тощо.

Підбиваючи підсумки курсу, чи можемо ми назвати період XVI—XVIII ст. ранньомодерною добою української історії? Безперечно, так. Саме в цей період одночасно з європейськими народами, спочатку в середовищі привілейованих верств суспільства, сформувалося усвідомлення належності до народу, який має спільну мову та історичне минуле. Наприкінці XVIII ст. це розуміння сприяло початку українського національного відродження. Церковні рухи та козацькі війни кінця XVI—XVII ст. є українською аналогією загальноєвропейського процесу виникнення нової форми колективної ідентичності — національної свідомості. Головним проявом цього процесу стала Національно-визвольна війна в Україні під проводом Б. Хмельницького та виникнення Української козацької держави — Війська Запорозького (1649—1764 рр.). Саме це стало важливим аргументом українського національного відродження XIX ст.

Також у ранній Новий час українські землі стали частиною економічного простору, що формувався в Європі на основі капіталістичних ринкових відносин. Українські землі перетворилися на головного постачальника продовольчих ресурсів і сировини на

європейські ринки. Поява фільваркових господарств і поширення кріпацтва — прояви цього процесу. Водночас на українських землях набули розвитку форми господарювання, тотожні фермерському господарству. Саме завдяки їм українські селяни й козаки здійснювали активне господарське освоєння земель Дикого Поля (Запорожжя, Слобідська Україна), згодом й інших земель.

Україна не залишилася осторонь поширення ідей прав людини та демократичного устрою державних інститутів. Демократичний устрій Запорозької Січі, виборність козацької старшини, запозичення елементів шляхетської демократії й особливо Конституція Пилипа Орлика є вагомими прикладами цього. Українська Конституція на десятки років випередила Конституцію США та французьку «Декларацію прав людини і громадянина», маючи спільні з ними ідеї.

Як частину християнської цивілізації українські землі не оминули й процеси Реформації та Контрреформації. Під впливом цих ідей завдяки церковним православним братствам і реформаторській діяльності митрополита П. Могили було започатковано зміни церковного життя, які впорядкували Українську православну церкву та зробили її ближчою до народу. У цей період також виникла ще одна українська церква — греко-католицька. Хоча спочатку вона сприймалася більшістю віруючих як зрадниця батьківської віри, але згодом їй випала доля стати духовним центром у боротьбі українців за своє визволення.

Одним із найбільших здобутків українців цієї доби було створення оригінального мистецького стилю — козацького бароко. Він мав яскравий прояв в архітектурі, образотворчому мистецтві, літературі. Його розквіт припадає на період гетьманства І. Мазепи та його наступників.

Таким чином, у XVI—XVIII ст. українські землі активно охопили процеси модернізації, які стали підвалинами формування сучасної української нації.

Запитання та завдання

1. Який період історії називають раннім Новим часом? 2. Як процеси модернізації вплинули на розвиток українського суспільства? 3. Складіть перелік досягнень українського народу в XVI—XVIII ст. Який здобуток, на вашу думку, є найважливішим? 4. Як на процес модернізації України вплинуло приєднання її земель до Московської держави? 5. Якою є роль козацтва в історії України?

Плани-схеми для організації самостійної роботи

Як працювати з параграфом підручника

I. Зверніть увагу на назву параграфа. Прочитайте весь параграф, для того щоб скласти загальне уявлення про його зміст. Поверніться до теми параграфа та з’ясуйте, чи добре ви її зрозуміли.

II. З’ясуйте значення слів і термінів, які вам незрозумілі. Зверніть особливу увагу на виділені дати, імена, поняття, висновки тощо.

III. Спробуйте пов’язати матеріал параграфа з інформацією, яку ви отримали на уроці.

IV. Якщо в тексті є посилання на зміст вивчених раніше параграфів, перегляньте їх.

V. Якщо після опрацювання параграфа у вас виникають питання або ви не згодні з наведеним тлумаченням деяких понять, оцінкою подій тощо, зверніться до додаткової літератури.

VI. Для того щоб зрозуміти, чи добре ви засвоїли матеріал параграфа, спробуйте викласти його зміст, не користуючись підручником. Можна переказувати параграф, спершу спираючись на план, а потім без нього.

VII. Підготуйте відповіді на запитання, вміщені після параграфа, та виконайте завдання.

Як скласти план

I. Уважно прочитайте текст, до якого вам треба скласти план.

II. Виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає темі плану.

III. Поділіть текст на логічно завершені частини, знайдіть у кожній із них основну думку, чітко сформулюйте та запишіть її.

IV. Перед тим як записати план, перевірте, чи всі основні думки тексту знайшли в ньому відображення.

Як скласти історичний портрет

I. Напишіть, як відбувалося становлення особистості історичного діяча (діячки).

1. Укажіть ім’я історичного діяча (діячки). Де й коли він (вона) народився(-лася)?

2. Де і в яких умовах він (вона) жив(-ла), зростав(-ла), виховувався(-лася)?

3. Як формувалися його (її) погляди?

II. Визначте особисті якості й риси характеру історичного діяча (діячки).

1. Як особисті якості діяча (діячки) впливали на його (її) діяльність?

2. Які з його (її) особистих якостей вам подобаються, а які ні?

III. Охарактеризуйте діяльність історичного діяча (діячки).

1. Якими були основні заняття, справи його (її) життя?

2. Які успіхи й невдачі його (її) супроводжували?

3. Які верстви населення підтримували його (її) діяльність, а які ні? Чому?

4. Хто був його (її) однодумцями, а хто — противниками? Чому?

5. Якими були наслідки його (її) діяльності?

6. Завдяки чому людство пам’ятає цю постать?

IV. Висловте ваше особисте ставлення до історичного діяча (діячки).

1. Які почуття викликає у вас його (її) діяльність?

2. Як ви ставитеся до засобів і методів його (її) діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.

Як працювати з історичним документом

I. З’ясуйте походження документа.

1. Хто його автор (авторка)?

2. За яких історичних обставин з’явився документ?

3. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником (сучасницею), оцінка події дослідником (дослідницею), законодавчий акт тощо).

II. З’ясуйте, які завдання до документа вам слід виконати і що для цього потрібно (якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це).

III. Прочитайте текст документа, з’ясуйте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

IV. Спробуйте виконати завдання до документа. Якщо ви не можете цього зробити, уважно й повільно прочитайте текст ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

Як скласти повідомлення

I. Прочитайте в підручнику матеріал, за яким вам треба підготувати повідомлення.

II. Складіть орієнтовний план своєї розповіді.

III. Доберіть літературу, яка вам знадобиться під час роботи над повідомленням.

IV. Опрацюйте літературу, за потреби внесіть зміни до плану.

V. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.

VI. Продумайте, який ілюстративний матеріал доцільно використати.

VII. Під час виступу з повідомленням намагайтеся говорити правильно, чітко й виразно.