Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Д'ячков 2016" - Нова програма

РОЗДІЛ V. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

У часи Середньовіччя люди в Європі пояснювали навколишній світ відповідно до біблійних настанов. Світ здавався сталим і незмінним. Усе відбувалося з волі Бога. Селяни працювали, дворяни воювали, священики молилися, а король правив. Сумніватися в «релігійній картині світу» почали ще європейські гуманісти й діячі Реформації, але для того щоб вплинути на свідомість людей, необхідні були докорінні зміни в політиці, економіці та культурі.

Незважаючи на поступовий розвиток капіталістичних відносин, у більшості країн Європи панування феодалізму гальмувало розвиток промислового виробництва. Монархія була повалена тільки в Англії та Нідерландах. Дворянство, спираючись на підтримку королів, не бажало віддавати владу ще слабкій буржуазії. У набагато кращому становищі опинялися землі, де не було феодальних відносин і на які не поширювалася абсолютна влада королів та дворянства. Саме так розвивалися північноамериканські колонії Англії у XVIII ст. Історія цих земель є яскравим свідченням розвитку країни, у якій феодальні пережитки не мали великого впливу на становлення державного устрою та економічний розвиток. Саме ці колонії стануть для Європи прикладом розбудови демократичної держави.

§ 23. Початок промислового перевороту. Просвітництво

Зміни в політичний системі Англії привели до значних перетворень в економіці країни. У промисловості впроваджуються нові технічні винаходи. Наука, у свою чергу, починає впливати не тільки на виробництво, але й на політичний та соціальний розвиток країн Європи.

Варто пригадати! 1. Як вплинула англійська революція на становище «нових дворян» (§ 16)? 2. Чи змінилося становище селянства після англійської революції (§ 16)? 3. Які зміни відбулися у сфері торгівлі (§ 16)?

Передумови промислового перевороту.

У другій половині XVIII ст. в Англії відбулися відчутні зміни в промисловості. Випуск товарів збільшився в сотні, а то й у тисячі разів. Місце невеликих мануфактур із двома десятками робітників зайняли фабрики, де працювали сотні людей. В Англії почався промисловий переворот (промислова революція).

Промисловий переворот — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики.

Передумовами промислового перевороту стали події кінця XVII — першої половини XVIII ст. У сільському господарстві дворяни продовжували політику огороджування. Їхні дії підтримував парламент, який видавав закони про проведення огороджувань. Сотні тисяч селян втратили свої землі й були змушені податися в міста. Наприкінці XVIII ст. у володіннях дворян орали землю й пасли овець не селяни, а наймані робітники — батраки, які не мали своєї землі й працювали за заробітну плату. Кількість англійських селян стрімко зменшувалася. Наприкінці XVIII ст. в Англії завершилася аграрна революція — феодальне господарство повністю змінилося капіталістичним, настала епоха індустріальної цивілізації.

Рис. 1. Лондон у XVIII ст.

Селяни були готові найматися на будь-яку роботу в місті, щоб прогодувати себе й свої родини. З’явилася велика кількість дешевих і вільних робочих рук, які власники мануфактур могли наймати на нові підприємства.

Безземельні селяни, влаштувавшись працювати на мануфактуру, не тільки перетворювалися на робітників, але й ставали покупцями. Селяни купували дуже мало промислових товарів, тому що майже все необхідне вони виготовляли у своєму господарстві. Робітники не мали власного господарства, і будь-який дріб’язок вони змушені були купувати на ринку. Тому у XVIII ст. в Англії (переважно у її заморських володіннях) почав швидко зростати попит на промислові товари. Мануфактури не могли забезпечити товарами всіх бажаючих.

У руках заможних прошарків англійського суспільства у XVIII ст. з’явилися величезні кошти, за які можна було будувати нові підприємства. Джерелом доходів стало пограбування колоній в Азії та Америці, небачені багатства англійці вивозили з Індії. Крім того, величезні прибутки давала работоргівля — продаж африканського населення плантаторам у Північній і Південній Америці. Багато купців і работорговців вкладали свої кошти у виробництво товарів в Англії.

У XVIII ст. в Англії склалися умови для здійснення промислового перевороту.

Рис. 2. Собор Святого Павла в Лондоні — усипальниця видатних англійців. Сучасний вигляд.

Рис. 3. Мануфактура.

Рис. 4. Прядка «Дженні».

Рис. 5. Машина С. Кромптона.

Рис. 6. Парова машина Дж. Ватта.

Технічні винаходи.

Застосування механізмів у промисловості було неможливим без наукових відкриттів і технічних винаходів. Роботу мануфактури полегшувало застосування машин. На мануфактурі виготовлення товарів було розділено на низку нескладних операцій, які виконувалися вручну. Деякі операції були настільки простими, що їх можна було замінити механізмами (рис. 3).

Найуспішніше технічні вдосконалення впроваджувалися в текстильній промисловості, особливо на підприємствах із переробки бавовни й виготовлення бавовняних тканин. Такі тканини мали дуже високий попит, і власники, бажаючи збільшити продуктивність своїх мануфактур, були готові вкладати значні кошти у виробництво й закупівлю машин.

У 1765 р. ткач Дж. Харгривс створив механічну прядку «Дженні», що пряла бавовняну нитку без допомоги людини (рис. 4). Робітник тільки приводив у рух механізм прядки. У 1779 р. С. Кромптон удосконалив «Дженні», приєднавши до неї водяний двигун. Виробництво виросло в сотні разів, ручні ткацькі верстати не встигали переробляти таку кількість пряжі (рис. 5). У 1784 р. Е. Картрайт винайшов механічний ткацький верстат, що дало змогу значно прискорити процес виготовлення тканини.

Нововведення торкнулися й інших галузей промисловості: гірничодобувної, металургійної. Однак більшість машин приводилися в дію або силою людини, або силою тварин, або силою води. Виникла необхідність створити новий потужний двигун, який можна було б застосовувати з різними механізмами. У 1784 р. Дж. Ватт запатентував (зареєстрував) універсальну парову машину. Двигун Ватта можна було використовувати з найрізноманітнішими машинами. Незабаром парова машина стала основним видом двигуна у виробництві й транспорті (рис. 6).

У 60-ті рр. XVIII ст. в Англії почалося впровадження у виробництво машин — це стало початком промислового перевороту.

У ході промислового перевороту в Англії місце мануфактури, на якій застосовувалася ручна праця, зайняла фабрика — велике підприємство, засноване на машинному виробництві.

Перша фабрика

Перша фабрика в Англії була заснована в 1771 р. підприємцем Р. Аркрайтом. На ній працювали прядильні машини, яким надавав руху водяний двигун. Незабаром фабрики почали створюватися і в інших галузях промисловості. Із часом такі підприємства поширилися в країнах Європи та Північної Америки.

Зміни в соціальній структурі суспільства.

Розвиток промисловості привів до значних змін в англійському суспільстві. Великого впливу набула буржуазія — власники засобів виробництва, на яких працювали наймані робітники. Зростання доходів буржуазії спричинило посилення її впливу в парламенті.

Більшу частину населення Англії тепер становили не селяни, а наймані робітники. На відміну від селян, у яких були земля й знаряддя праці, робітники були позбавлені власних засобів виробництва. Тому вони були змушені йти працювати на підприємства, щоб урятуватися від голодної смерті. Власники фабрик знали про те, що робітник не зможе прожити без роботи на фабриці, та платили робітникам менше, ніж ті заробляли. Особливо охоче буржуазія брала на роботу жінок і дітей, тому що їм можна було платити ще менше, ніж чоловікам.

На багатьох фабриках умови праці були дуже тяжкими. Робітники працювали в задушливих напівтемних цехах по 12—14 годин на добу. Заробітна плата була вкрай низькою, її ледь вистачало на їжу й найдешевше житло. На фабриках часто траплялися нещасні випадки, робітники хворіли через нелюдські умови праці, але хазяї просто викидали хворих та калік на вулицю й наймали нових.

Рис. 7. Фабрика в Англії.

ОЗНАКИ МАНУФАКТУРИ Й ФАБРИКИ

Робітники намагалися боротися за свої права, влаштовували страйки, вимагали підвищення заробітної плати й поліпшення умов праці. В Англії набув поширення рух луддитів — руйнівників машин. Луддити вважали, що застосування машин веде до зниження платні робітників і посилення експлуатації. Вони ламали верстати, інші механізми, руйнували цілі фабрики. Влада нещадно боролася з луддитами, за псування машин була введена смертна кара.

У ході промислового перевороту в Англії остаточно сформувалися нові суспільні групи — буржуазія й наймані робітники.

Шотландський вчений Адам Сміт (1723—1790) розробив нову теорію економічного розвитку суспільства, яке базується на фабричній промисловості. На його думку, добробут держави з розвинутою промисловістю має зростати незалежно від того, якої мети намагаються досягти виробники товарів. Використовуючи поняття «невидима рука ринку», А. Сміт намагався довести, що капіталістична економіка є такою системою, яка саморегулюється, тому держава не повинна втручатися в економіку.

Початок Просвітництва в Європі.

Результатом важливих змін, що відбулися в Європі в XVII ст., став початок нового етапу розвитку суспільства — епохи Просвітництва.

Причиною виникнення ідей Просвітництва стали наукові відкриття, здійснені вченими в XVII ст., яке часто називають «століттям геніїв». Відкриття дали можливість виявити основні закони природи й пояснити існуючий світ із погляду науки, а не релігії.

Другою причиною Просвітництва стала криза релігії, що була викликана падінням авторитету церкви в ході боротьби католиків і протестантів у XVI—XVII ст.

Епоха Просвітництва — час значного поширення наукових знань про світ і суспільство.

Прогрес у точних науках підштовхнув інтерес до устрою суспільства й держави. Релігійне пояснення непорушності феодальної станової держави вже не влаштовувало вчених. Першими розпочали дослідження суспільства англійці, адже в Англії раніше, ніж в інших країнах, революція XVII ст. змінила державний устрій. Англійський філософ Джон Локк (1632—1704) наприкінці XVII ст. виступив із рішучою критикою абсолютної монархії й обґрунтував справедливість парламентського правління в Англії. Локк стверджував, що люди створюють державу для власного захисту, але віддають владі лише частину своїх прав. Основні права — свободу слова, свободу совісті й право власності — ніяка влада в людини відібрати не може. Якщо влада порушує права людини, то народ має право її скинути. Тим самим Локк показав, що абсолютна монархія є несправедливою формою правління, тому що порушує права підданих.

Релігійні суперечності та бурхливий економічний розвиток у XVII ст. привели до поширення в Англії та Франції масонських лож — таємних організацій, які об’єднували представників міської буржуазії та ліберального дворянства. Масони вважали, що існуючи в Європі феодальні порядки гальмували розвиток суспільства та окремої людини. Тому члени лож намагалися вплинути на процес оновлення європейського суспільства, не розголошуючи свою діяльність.

Зародившись в Англії, ідеї Просвітництва швидко поширилися в більшості країн Європи.

Найвищого розквіту вони досягли у Франції.

Рис. 8. Шарль Монтеск'є.

Погляди просвітителів.

Серед мислителів епохи Просвітництва виділяються три французькі філософи: Монтеск’є, Вольтер і Руссо, яких називають «великими просвітителями». Саме їхні ідеї набули світової популярності й стали основою теорій суспільного устрою багатьох держав у майбутньому.

Граф Шарль Монтеск’є (1689—1755), представник давнього дворянського роду, за всіма ознаками мав стати захисником феодалізму й абсолютної монархії (рис. 8). Проте допитливий розум вченого відкрив йому всі недоліки французької держави й підштовхнув до пошуку виходу з глухого кута, у якому опинилася французька абсолютна монархія. У 1748 р. Монтеск’є опублікував у Женеві працю «Дух законів», у якій виклав свої погляди на виникнення й устрій держави. Праця була видана без прізвища автора — анонімно, тому що багато ідей Монтеск’є могли викликати переслідування з боку королівської влади й католицької церкви.

Французький просвітитель відкидав вчення церкви про те, що все у світі розвивається з волі Бога. На думку Монтеск’є, на долю народів дуже впливали розташування й розміри держави — географічне середовище. Проте вчений не вважав, що народ не має змоги змінити свою долю. Шляхом реформ можна домогтися створення справедливої держави, у якій добробут населення буде базуватися на дотриманні законів. Монтеск’є виступав проти абсолютної монархії, яка стоїть над законом, захищав ідеї рівності прав усіх громадян, гарантії основних громадянських прав і свобод. Основою добробуту держави Монтеск’є, як і Локк, вважав принцип поділу влади. Однак французький мислитель розвинув і впорядкував ідею англійського філософа.

Монтеск’є запропонував розділити державну владу на три гілки, які будуть урівноважувати одна одну й не дозволять жодній із них посилитися й установити абсолютне правління. Перша гілка влади — законодавча — має приймати закони. Це парламент, нижню палату якого обирає народ. Друга гілка влади має виконувати закони — виконавча влада, на чолі якої стоїть король. Третя гілка влади має стежити за дотриманням законів — судова влада, представлена судом присяжних. Якщо три гілки влади перебуватимуть у рівновазі, то держава зможе справедливо управляти народом. Зразком такої держави Монтеск’є вважав Англію з її парламентською монархією.

Рис. 9. Вольтер.

Ідеї Монтеск'є про поділ влади швидко знайшли прихильників у більшості країн Європи й стали основним принципом сучасної демократичної держави.

Син суддівського чиновника Вольтер (1694—1778) (рис. 9) не був творцем нових теорій про устрій справедливого суспільства, але саме його гостре перо вплинуло на неймовірну популярність ідей Просвітництва в Європі. За свої погляди Вольтер зазнавав переслідувань, сидів у паризькій в’язниці, неодноразово змушений був переховуватися за кордоном. Його книги спалювали, а самого мислителя проклинала католицька церква. Проте саме Вольтер став «вождем суспільної думки».

«Я не поділяю ваших переконань, але віддам життя за те, щоб ви могли їх висловити»

(Вольтер)

У своїх творах Вольтер різко критикував привілеї дворянства й самоправство королів. Він виступав на захист рівності прав усіх громадян, недоторканності приватної власності.

Рис. 10. Жан-Жак Руссо.

Рис. 11. Дені Дідро.

Особливо гострій критиці піддавав Вольтер церкву, вважаючи її винуватицею безлічі лих людства. Мислитель навіть закликав «роздавити гадину», тобто знищити католицьку церкву. Проте великий просвітитель наполягав на збереженні релігії — віри в Бога, тому що був упевнений, що тільки страх перед Богом заважає простому народу виявляти свої найгірші якості. Вольтер узагалі без поваги ставився до простих людей, був противником поширення ідей Просвітництва серед міських низів: «...коли чернь почне розмірковувати — всьому кінець». На його думку, зміни в державі мають відбуватися не в ході революції, а шляхом реформ «освіченого монарха». Погляди Вольтера знайшли підтримку в багатьох коронованих осіб Європи.

Інакше уявляв майбутнє суспільства Жан-Жак Руссо (1712—1778), виходець із родини швейцарських ремісників (рис. 10). Поет, письменник, художник і філософ стверджував, що всі лиха людей викликані нерівністю й несправедливою державною владою. Найбільш рішучеРуссо виступав проти великої приватної власності, вважаючи, що тільки суспільство із дрібних власників може бути справедливим. Не вірив просвітитель у здатність монархічної влади принести благо всім людям. Народ, за словами філософа, може скинути деспота-монарха й здобути свободу. Ідеалом Руссо була держава, де вся влада належить народу й вибраним органам управління. При цьому вчений вважав, що інтереси однієї людини мають бути підпорядковані інтересам усього суспільства. Виступаючи проти церкви, Руссо, як і більшість просвітителів, переконував у необхідності збереження релігії як способу стримувати негативні вчинки людей.

Значення прогресу

Своєрідними були погляди Руссо на науковий прогрес, який для більшості просвітителів був основою добробуту держави. Руссо вважав прогрес винуватцем погіршення моралі й посилення нерівності. Наукові відкриття, на його думку, призводили до руйнування патріархального суспільства, у якому існувала загальна рівність. Тому виховувати дітей необхідно на природі, подалі від суспільства, щоб їх не зіпсували досягнення прогресу.

Ідеї Руссо знайшли прихильників серед радикальної молоді й стали програмою для багатьох майбутніх революціонерів.

Рис. 12 Титульна сторінка «Енциклопедії».

Великі просвітителі Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо та Д. Дідро відіграли вирішальну роль у поширенні ідей Просвітництва в Європі.

Розвиток науки вимагав систематизувати й об’єднати багато нових знань, зробити їх доступними для читачів. Багато просвітителів узяли участь у виданні колективної праці — «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел», у якій були зібрані відомості про всі досягнення людства. Керував виданням «Енциклопедії» французький вчений Дені Дідро (1713—1784) (рис. 11, 12). В умовах постійних переслідувань Дідро й інші автори, яких називають енциклопедистами, більше 20 років видавали «Енциклопедію».

Передові думки й новітні наукові відкриття, про які писали енциклопедисти, лякали католицьку церкву. Видання було заборонене, але продовжувало виходити таємно.

Поява «Енциклопедії» сприяла поширенню наукових знань та ідей Просвітництва серед широких верств населення Європи.

Запитання й завдання

1. Поясніть, яким чином політична ситуація в Англії сприяла розвитку економіки. 2. Охарактеризуйте передумови промислового перевороту. Чому він почався саме в Англії? 3. Назвіть відмінності мануфактури від фабрики. 4*. Чи можна вважати фабрикою вугільну шахту? 5. Порівняйте становище селян і найманих робітників. Яка із цих верств населення була здатна активно відстоювати свої інтереси? Чому? 6. Охарактеризуйте причини виникнення ідей Просвітництва. 7*. Чому теорія Монтеск'є про поділ влади мала революційні наслідки для розвитку держави й суспільства? 8. Чому Вольтер виступав проти церкви, але на захист релігії? 9. Охарактеризуйте погляди Руссо на суспільство та відносини між людьми. 10. Із якою метою просвітителі видавали Енциклопедію?