Підручник з Історії України. 8 клас. Бурнейко - Нова програма

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 9. Культурно-освітнє життя в українських землях XVI ст.

Що таке Реформація і Контрреформація?

Поясніть поняття «Ренесанс».

Чим відомі Швайпольт Фіоль та Франциск Скорина?

Упродовж уроку підберіть докази, що українська культура була тісно пов’язана з європейською

1. Умови і стан розвитку культури

Зверніть увагу — це важливо!

I ст. — це час національно-культурного відродження. Час, коли і, поєднавши руські звичаї та традиції княжої доби, культурні ія народів, що жили поруч — татар, поляків, німців, угорців, румунів та інших, — зі здобутками нових західноєвропейських ідейно-культурних течій — Ренесансу (звернення до античної спадщини), гуманізму (визнання людини найвищою цінністю), Реформації та Контрреформації, створили власну, неповторну культуру. Саме тоді відбулося усвідомленням українцями своєї самобутності, відмінності від інших народів, прискорилося формування окремої староукраїнської мови, розпочалося зародження і бурхливий розвиток інших галузей власне української культури.

Національно-культурне відродження стало можливим завдяки активним представникам усіх станів українського суспільства: тим князям, магнатам і шляхтичам, які усвідомлювали себе «руссю», тобто українцями, і матеріально підтримували українську культуру; міщанам, що входили в українські православні братства; діячам православної церкви, які боролися за її права; селянам, які зберігали рідну мову та давні традиції; козакам, які стали на захист прав, свобод і віри українського народу.

Розвитку української культури перешкоджали: бездержавність, роз’єднаність українських земель, соціальне, національне і релігійне гноблення з боку іноземних поневолювачів, втрата національної ідентичності (усвідомлення своєї приналежності до нації) частиною української шляхти.

1. Чому XVI ст. прийнято вважати часом національно-культурного відродження?

2. Хто сприяв збереженню та розвитку української культури?

3. Що перешкоджало розвитку української культури?

Дослідник про гуманізм в Україні в XVI ст.

Дмитро Литвинов (український філософ)

Зачинателями гуманістичної культури в Україні ... були Юрій Дрогобич, Павло Русин з Кросна, Станіслав Оріховський та ін. Майже всі вони після здобуття вищої освіти у західноєвропейських університетах працювали у так званому Руському воєводстві (Галичині)... Українські гуманісти більшою чи меншою мірою усвідомлювали свою національну належність і дбали про рідну культуру.

Павло Русин

1. Назвіть засновників українського гуманізму.

2. Освіта. Розвиток книгодрукування

Зверніть увагу — це важливо!

Українська освіта в XVI ст. розвивалася на основі давньоруських традиції із залученням західноєвропейського досвіду. Початкову освіту надавали парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) школи при більших церквах і монастирях відповідних конфесій. Діти заможних шляхтичів здобували початкову освіту вдома.

Першим вищим навчальним закладом Східної Європи стала Острозька слов’яно-греко-латинська академія, яку відкрив у 1576 р. на свій кошт князь В.-К. Острозький. Першим ректором академії став відомий письменник і науковець Герасим Смотрицький. Острозька академія була триступеневим навчальним закладом: у ній надавали початкову освіту - вчили церковнослов’янської азбуки, потім можна було отримати середню освіту. Для цього, окрім церковнослов’янської, вивчали ще й грецьку та латинську мови, а також «сім вільних наук». Кращі учні студіювали філософію та богослов’я — і так отримували вищу освіту. При академії були друкарня і бібліотека.

За зразком Острозької академії організовувалися і кращі братські слов’яно-греко-латинські школи, але в них не вивчали філософії та богослов’я. Отже, ґрунтовну середню освіту можна було здобути або в єзуїтських колегіумах, які відзначалися потужним римо-католицьким вихованням, або у братських школах з не менш потужним православним вихованням. І в перших, і в других вивчали «сім вільних наук»: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, риторику й діалектику.

1. Де українці в XVI ст. могли здобути початкову освіту?

2. Коли виник перший вищий навчальний заклад Східної Європи? Назвіть його засновника 3.. Які навчальні заклади надавали середню освіту?

Дослідниця про Острозьку колегію.

Наталя Яковенко (український історик)

...Нововведенням (Острозької академії), яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення граматики трьох мов - грецької, латинської і церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції.

Старий корпус Острозької академії сьогодні

1. Продовжіть речення. В Острозькій академії вперше почали ... .

Дослідник про викладачів Острозької академії.

Петро Кралюк (український філософ)

...Є згадка, що грек Никифор їздив у Острог для викладання «вільних наук» ... князь В.-К. Острозький. старався, щоб Константинопольський патріарх прислав сюди (в Острозьку академію) вчителів, учених богословів і щоб тут процвітали «словенські та грецькі науки». В Острозі знаходилися оратори, рівні Демосфенові, інші любомудри, були доктори, що володіли грецькою, слов’янською та латинською мовами, математики й астрологи, зокрема, Ян Лятос.

1. Обґрунтовано доведіть або спростуйте твердження. Викладацький склад Острозької академії надавав якісну освіту.

Герб князя Василя-Костянтина Острозького

Детальніше про...

Особливості навчання в братських школах

У братських школах навчали дітей шляхтичів, городян та селян.

Програми навчання кращих братських шкіл були такими ж, як і програми інших, поширених в Європі середніх шкіл.

Навчання велося рідною мовою.

Більшість шкільних наук були гуманітарними: класичні грецька, латинська і церковнослов’янська мови, діалектика, риторика, поетика. Вивчалися також арифметика, геометрія, астрономія і церковний спів. Моральне виховання проводилося на основі православного віровчення. Як і сьогодні, учні відвідували уроки та мали перерви між ними.

Під час уроків проводили лекції, бесіди, диспути, взаємне (парне) навчання, самостійні роботи з підручником, списування з таблиці, складання промов, віршів, написання диктантів та ін.

Джерело про навчання в братській школі

З Порядку шкільного (Статуту Львівської братської школи)

...Дидаскал (учитель), взявши доручену йому дитину, повинен її вчити оволодівати корисними науками, за непослух карати не по-тиранськи, а по-учительськи. Сидіти повинен кожний (учень) на своєму місці, призначеному за успіхи в навчанні... Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою наукою... Коли б якого хлопця не було, (учитель) має зараз послати по нього й довідатися причини, чому не прийшов... Зранку після молитов кожен повинен розказати вчорашній свій урок і писання, що вдома писав... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку., опитувати мають один одного. Двох чи чотирьох хлопців щотижня (слід обирати за чергою). А діло їх буде таке: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі затопити, а котрі входять та виходять - про всіх знати.

Дидаскал

1. Доведіть, що в сучасних українських школах зберігаються окремі традиції братських шкіл.

2. З’ясуйте, чи навчалися у братських школах дівчатка.

Сторінка статуту Львівської братської школи

Особистість.

Герасим Смотрицький (? — 1594)

Ім’я (повне). Герасим Данилович Смотрицький.

Народження. Народився в с. Смотрич (тепер смт. Дуаєвецького району Хмельницької області).

Походження. З українського шляхетського роду.

Початкові умови формування особистості. Батько Герасима був православним дяком-переписувачем і прищепив своєму синові в рівній мірі любов до книг і відданість православ’ю.

Освіта. Початкову освіту отримав від батька, а решту науки опановував шляхом наполегливої самоосвіти.

Ключові події життя. До 1576 р. Смотрицький був міським писарем чи підстаростою в Кам’янецькому (на Поділлі) старостві. З 1576 р. підскарбій князя В.-К. Острозького. В Острозі Герасим створив і очолив відомий науково-літературний гурток, а згодом став першим став першим ректором новоствореної Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Разом з Іваном Федоровичем як знавець Святого Письма підготував до друку Острозьку Біблію (1581 р.), написав до неї передмову та віршовану посвяту князю В.-К. Острозькому - один із зразків найдавнішого українського віршування. Написав полемічні твори на захист православної віри: «Ключ царства небесного...», «Календар римський новий...» в 1587 р., а також поезії, які не збереглися.

Погляди. Прихильник православного віровчення та незмінності християнських догматів. Заперечував божественне походження влади римських пап. Велике значення надавав освіті, але такій, що базувалася на релігійних догмах. Для кращого переконання читача у своїх творах звертався до народного гумору з приповідками і примовками.

Наслідки діяльності. Створений Герасимом Смотрицьким науково-літературний гурток став початком національно-культурного в...я України, а організована ним же Острозька колегія - еталоном для братських ш... і Києво-Могилянської а. ... (усно заповніть пропуски).

1. Складіть сенкан - вірш у п’ять рядків - про Герасима Смотрицького.

1 рядок. Слово, яке позначає тему, іменник. Герасим Смотрицький

2 рядок. Підберіть два прикметники, які характеризують постать.

3 рядок. Підберіть три дієслова до теми.

4 рядок. Складіть фразу з чотирьох слів, в якій висловіть ставлення до історичної постаті.

5 рядок. Підберіть синонім до першого слова іменника.

3. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Іван Федоров Зверніть увагу — це важливо!

Душа народу - це його мова. Мова виокремлює один народ від іншого та є необхідною умовою розвитку національної культури. В XVI ст. українці послуговувалися трьома руськими мовами. Розмовну мову засвоювали від народження і спілкувалися нею в повсякденному житті. Церковні книги найчастіше писали церковнослов’янською (слов’яно-руською) мовою. Оскільки церковнослов’янська мова була надто тяжка для розуміння, то широкого використання набула руська писемна мова, яку сьогодні називають староукраїнською. Це була мова писемна, але дуже наближена до розмовної, з багатьма запозиченими іноземними словами. Руська (староукраїнська) мова була державною мовою Великого князівства Литовського. Нею писали великокняжі універсали і привілеї, нею ж написані збірники литовських законів - «Литовські статути», судові книги, приватні листи тощо.

У часи середньовіччя вважалося, що Біблію можна писати лише особливими мовами: латиною, грецькою і церковнослов’янською. Але діячі Реформації були переконаними, що Святе Письмо має бути зрозумілим не тільки священикам, але і простим людям. Під впливом реформаційних ідей в Україні було зроблено переклад Святого Письма з церковнослов’янської на руську (староукраїнську) мову. Першим таким перекладом стало Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр. Воно є вишуканим зразком рукописного книжного мистецтва XVI ст., багато оздоблене, орнаментоване в українському стилі самбірським майстром-малярем Федуском. На Пересопницькому Євангелії складають присягу Президенти України.

У XVI ст. набуває поширення друкарство. Першодрукарем в українських землях вважається Іван Федоров (Федорович). 1574 року він видав у Львові перші друковані українські книги: «Апостол» та «Буквар. Згодом на кошти і прохання В.-К. Острозького Іван Федорович організував друкарню в Острозі, де в 1581 р. надрукував «Острозьку Біблію» - шедевр стародруків.

1. Якими мовами користувалися українці в XVI ст.?

2. Яка книга вперше була перекладена на староукраїнську мову?

3. Кого вважають українським першодрукарем? Чому?

Дослідниця про створення Пересопницького Євангелія. Любов Дубровіна створення Пересопницького Євангелія. Любов Дубровіна (український історик)

... Михайло Василієвич, син сяноцького протопопа, працював над створенням пам’ятки під керівництвом архімандрита Пересопницького монастиря Григорія.

Робота була розпочата 15 серпня 1556 р. в Дворецькому монастирі князів Жеславських, завершена - 29 серпня 1561 р. в

Пересопницькому монастирі. Замовниками та меценатами виступали волинські князі: Настасія Юріївна Заславська-Гольшанська, її зять і дочка - князі Іван Федорович та Євдокія Чорторийські... Ця унікальна пам’ятка ... не має собі рівних серед тогочасних пам’яток за красою, витонченістю і довершеністю орнаменту письма та художнього оздоблення.

Оригінал Пересопницького Євангелія

1. Висловіть обґрунтоване судження. Чи варто поруч з майстром згадувати мецената створеної культурної пам’ятки? Чому?

2. Продовжіть речення. Якщо українські жінки були меценатками, то це свідчить про ... .

Особистість.

Іван Федорович (1525 (1510?)—1583)

Пам’ятник Івану Федоровичу у Львові

Ім’я (повне). Іван Федорович. У Москві, де жив раніше, іменувався як Федоров, а у Львові та Острозі дописував після свого імені Москвитин, вказуючи, де попередньо проживав. На своїх книгах використовував герб «Григорук».

Народження. Місце достеменно не встановлене.

Походження. Достеменно не встановлене.

Ключові події життя.

До 1572 р. Був дияконом церкви Миколи Гостунського при Московському Кремлі. 1552 р. Іван Федоров разом з датським місіонером Місінґеймом започаткували друкарську справу в Москві. У Москві в 1564 р. надрукував «Апостол», а наступного року - «Часословець». Через переслідування з боку вищого московського духовенства був змушений залишити Москву. Переїхав до Литви, де в 1569- 1570 рр. надрукував «Учительське Євангеліє» та «Псалтир з Часословцем» за кошти литовського князя Гната Ходкевича.

1572 р. переїхав до Львова. В 1574 р. видав «Апостол» та «Буквар». На запрошення князя В.-К. Острозького в 1578 р. перебрався до Острога, де заснував друкарню при Острозькій академії. В Острозі видав 1580 р. «Новий Заповіт» і «Псалтир», а в 1581 р. - «Острозьку Біблію».

Відливав також у Львові гармати на замовлення короля. Помер 1583 р. Наслідки діяльності. Своєю діяльністю Іван Федоров (Федорович) дав потужний поштовх розвитку друкарства в У... , а отже і можливостям до розповсюдження к... , збільшення кількості ш..., росту освіченості серед у... . А це в свою чергу, дало підґрунтя для подальшого розвитку української літератури і к...и загалом. (усно заповніть пропуски).

1. Попрацюйте в четвірках. Чи пов’язаний розвиток книгодрукування із розвитком освіти? Відповідь обґрунтуйте.

2. Роздивіться світлину пам’ятника Івану Федорову (Федоровичу) у Львові. Це уявний скульптурний портрет. Який елемент скульптури вказує на те:

а) що зображено майстра, а не купця? б) чим саме займається майстер?

Коли в Україні було написано Пересопницьке Євангеліє, ...

у Прибалтиці припинив існування Лівонський орден; в Іспанії Філіп II переніс столицю з Толедо до Мадрида.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними.

- 1556-1561 рр. - створення Пересопницького Євангелія.

- 1574 р. Вперше надруковано книги на території України (книги «Апостол» і «Буквар», друкар Іван Федоров).

- 1576 р. - початок діяльності Острозької слов’яно-греко-латинської академії.

2. Згадайте, де і яку освіту можна було здобути в Україні в XVI ст.

3. Підготуйте історичну довідку «Пересопницьке Євангеліє -- шедевр книжного мистецтва XVI ст.»

4. Підготуйте презентацію на тему: «Остріг - осередок української культури другої половини XVI ст.»