Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§32. Культурне та духовне життя наприкінці 50-х років XVII ст. - на початку XVIII ст.

Джура - це учень, воїн чи учень воїна?

Який навчальний заклад Києва називали триступеневим і чому?

Упродовж уроку з’ясуйте характерні особливості культурного життя України даного періоду

1. Умови розвитку культури. Церковне життя

Зверніть увагу - це важливо!

Характерною ознакою тогочасної української культури був її нерівномірний розвиток через різні військово-політичні обставини. На землях, позбавлених козацького устрою, йшов процес денаціоналізації (окремі українці поступово забували про своє походження). Окрім того, на Правобережжі через обезлюднення зовсім не було умов для розвитку культури. Натомість Лівобережна Гетьманщина й Слобожанщина стають центрами відродження і розквіту української культури. Найбільш давні козацькі звичаї зберігалися на Чортомлицькій Січі.

Ще з часів Середньовіччя держави зазвичай підтримували чи нав’язували своїм підданим котрусь із релігій, яку через це називають державною, і тримали відповідну церкву під своїм захистом та контролем. Московська держава ще з часів Богдана Хмельницького прагнула поставити українську церкву під контроль московських патріархів і досягнула того в 1686 р. Це дозволило поступово призначати українськими єпископами, настоятелями монастирів та ректорами духовних семінарій людей, відданих ідеалам не козацької України, а царської Московії.

Через протистояння православного Війська Запорозького з католицькою Короною польською погіршилося становище православних підданих Речі Посполитої. Тому поступово одні прийняли римо-католицьке віровчення, інші - греко-католицьке: куди кому було ближче чи вигідніше.

Проте Львівська православна єпархія прийняла унію лише в 1700 р., а Луцька - в 1718 р.

Московський патріарх Іоаким (1674-1690 рр.)

1. Як пов’язана з Україною діяльність патріарха Іоакима?

1. Назвіть умови, які впливали на розвиток української культури.

2. Що змінилося в житті Київської митрополії після 1686 р.?

3. Чому після 1648 р. погіршилося становище православних підданих Речі Посполитої?

Схема. «Особливості та чинники розвитку української культури наприкінці 50-х років XVII ст. - на початку XVIII ст.»

1. Попрацюйте в парах. Відшукайте в схемі позитивні та негативні чинники розвитку української культури. Свої висновки обговоріть з партнером.

2. Освіта та література

Зверніть увагу — це важливо!

Система освіти в другій половині XVII ст. була такою ж, як і на початку століття, але з певними змінами. Початковою освітою українців Речі Посполитої переважно опікувався чернечий орден Василіан унійної (греко-католицької) церкви. В Гетьманщині таку освіту надавали парафіяльні школи православної церкви. Така ж школа діяла і на Запорожжі. В Західній Україні православні Братські школи поступово втрачали підтримку і занепадали. Натомість розвивалися католицькі єзуїтські колегіуми. 1661 р. Король Ян II Казимир надав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету». В Гетьманщині середню освіту можна було здобути або в Києво-Могилянському, або (з 1700 р.) Чернігівському колегіумах. Окрім того, тут діяли своєрідні школи при гетьманській, полкових чи інших канцеляріях, де дітей старшини та заможних міщан навчали веденню діловодства.

Найбільшим центром розвитку української культури та освіти залишався Київ. Києво-Могилянський колегіум 1701 р. отримав статус академії, тобто вищого навчального закладу. Період свого розквіту академія пережила за гетьманування І. Мазепи. Викладачами академії були відомі науковці: Стефан Яворський - богослов, філософ, поет; Феофан Прокопович - математик, письменник, філософ. З академією пов’язана діяльність відомого гравера та іконописця Івана Мигури. В ній проходили публічні диспути з різних наук, мистецькі свята з виставами та іграми, випускались листівки з панегіриками - похвальними віршами на честь викладачів і меценатів академії.

Найцікавішими новинками української літератури XVII ст. стали надрукований зі змінами Києво-Печерський патерик, «Синопсис» невідомого автора, історична праця «Хроніка» Феодосія Софоновича, поезії, написані в бароковому стилі, які відзначались особливим колоритом й різноманітністю форм. Зокрема були акровірші, в перших рядках яких автор зашифровував якесь слово, фігурні - у вигляді певної фігури, хроновірші - в яких кількість слів і кількість рядків дорівнювали одному числу та ін. На початку XVIII ст. набувають поширення козацькі літописи - історичні твори про козацьку добу, авторами яких були козаки. Найвідомішими стали літописи Самовидця, Григорія Граб’янки і Самійла Величка.

1. Які зміни відбулись в освіті в другій половині XVII ст.?

2. Чому Київ надалі залишався культурним центром України?

3. Назвіть новинки літератури в другій половині XVII - на початку XVIII ст.

Письменниця про Києво-Печерський патерик.

Ірина Жиленко (українська письменниця, літературознавець) Печерський патерик ... (літературний твір), у якому сплелися воєдино агіографічні (житія святих) та літописні пам'ятки, проповіді - все найкраще, створене в Лаврі протягом її майже тисячолітньої історії.

Примітка. Розпочалося створення Патерика в XIII ст., декілька разів він переписувався, а в XVII ст. передруковувався, зазнаючи змін. Саме тоді мовний стиль Патерика набув барокової красномовності.

Фрагмент карти з Печерського патерика 1678 р.

1. Займіть обґрунтовану позицію: «Печерський патерик - це художня чи літописна література», або запропонуйте власний варіант.

Мислитель XVII ст. пояснює причини написання «Хроніки». Феодосій Софонович (автор першої української вже не літописної, а історичної праці, що спиралася на різні джерела)

... Щоб розумів сам та іншим руським синам сказав, звідки Русь почалася і як панство руське, спочатку ставши, до цього часу живе. Кожному важлива ця розмова, про свою вітчизну знати та іншим, які цікавляться, розказати, бо тих хто не знає свого роду, за нерозумних мають.

Примітка. Події описуються з найдавніших часів до 1673 р.

Фрагмент сторінки з «Хроніки з літописців стародавніх» Ф. Софоновича

1. Запропонуйте продовження речення. Ф. Софонович звертається до.

Вірш Івана Величковського із закодованим іменем

Фігурний вірш Івана Величковського

1. Кому присвячений вірш із закодованим іменем?

3. Архітектура. Образотворче мистецтво

Зверніть увагу — це важливо!

В архітектурі другої половини XVII ст. продовжує розвиватися бароковий стиль. При цьому у Гетьманщині та Слобожанщині виник особливий стиль українського (козацького) бароко - в ньому поєдналися європейські традиції з національним українським колоритом. Кращими зразками козацького бароко є Покровський собор у Харкові, Густинський Свято-Троїцький монастир у Прилуках, Троїцько-Іллінський монастир у Чернігові.

Покровський собор, Харків, 1689 р.

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря, Чернігів, 1695 р.

Троїцький собор Густинського монастиря, Прилуки, 1676 р.

Михайлівський Золотоверхий собор, Київ, зруйнований 1936 р., відбудований 1999 р.

Оборонна синагога в Жовкві, 1698 рр. (світлина 1905 р.)

Великий внесок у розвиток української архітектури зробив Іван Мазепа. Він не тільки будував нові церкви, як от Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві, але і турбувався про реставрацію давніх храмів: до прикладу, Софіївський та Михайлівський Золотоверхий собори Києва. В бароковому стилі споруджена будівля Військової канцелярії в Чернігові. Через постійні війни з Туреччиною в Західній Україні продовжувала розвиватися культова оборонна архітектура. Зразком такої архітектури є оборонна синагога в Жовкві (нині Львівська обл.).

Георгіївський собор Видубицького монастиря, Київ, 1701 р.

Будівля Військової канцелярії в Чернігові, 90-і рр. XVII ст.

Портрет Григорія Гамалії, автор невідомий, кінець XVII ст.

Образотворче мистецтво розвивалось теж під впливом бароко, яке особливо сприяло розвитку скульптури. Вишуканим різьбленням по дереву оздоблювалися іконостаси. Продовжувала розвиватися західноукраїнська іконописна школа. Іов Кондзелевич та Іван Руткович - її кращі представники. Вершиною іконописного живопису XVII ст. вважають Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах, Іова Кондзелевича. Центром іконописців та граверів була і школа Києво-Печерської лаври. Її кращі гравери - Олександр та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура. Про рівень розвитку світського малярства можемо судити за портретом полковника Григорія Гамалії.

Богородчанський іконостас Манявського монастиря у Карпатах. Іконостас прикрашено різьбленням та позолотою по дереву, Іов Кондзелевич

Гравюра « Іван Мазепа серед своїх добрих справ», Іван Мигура, 1706 р.

«Архангел Михаїл», Іван Руткович

«Вознесіння Богородиці» Иов Кондзелевич

1. Зробіть словесний опис однієї з ікон на вибір.

2. Роздивіться гравюру. Які добрі справи І. Мазепи можна розпізнати на гравюрі?

3. Подумайте. Чи часто І. Мазепа одягав обладунки?

4. Що може символізувати зображення на гравюрі Івана Мазепи в обладунках?

Коли в Україні

Львівська колегія отримала «гідність академії та титул університету», ...

у Швеції королівський банк вперше у світі увів в обіг паперові гроші.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте дати та поясніть поняття:

- 1661 р. - Львівському колегіуму надано «гідність академії та титул університету»;

- 1686 р. - Підпорядкування Київської митрополії московському патріархові;

- Козацьке бароко.

2. Запам’ятайте як виглядають: Покровський собор у Харкові; Троїцький собор Тушинського монастиря; Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві; Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

3. Підготуйте повідомлення про розвиток образотворчого мистецтва.

4. Підготуйте порівняння системи освіти кінця XVI ст. і кінця XVII ст.