Історія України: підручник для 8 класу "Бурнейко 2016" - Нова програма

§18. Розвиток української освіти та культури в першій половині XVII ст.

Яку освіту можна було здобути в Україні у XVI ст.?

Як сприйняли Берестейську унію православні?

Пригадайте ознаки ренесансної архітектури.

Упродовж уроку з’ясуйте, який характер мала українська культура: світський чи церковний

1. Києво-Могилянський колегіум

Зверніть увагу — це важливо!

Заснований у 1632 р. Києво-Братський (Могилянський) колегіум, став центром культурно-освітнього життя українського народу, довкола якого гуртувалися кращі вчені і в якому виховувалися майбутні науковці та лідери козацької України. І хоча Річ Посполита офіційно не визнавала, що в Києві створено православний навчальний заклад вищого типу, тобто академію (університет), але на практиці учні Могилянки отримували рівень знань, подібний тому, що давали європейські академії та університети.

Києво-Могилянський колегіум був усестановим навчальним закладом, в якому могли навчатися як діти городян чи козаків, так і шляхтичів, а також триступеневим: коли учень проходив усі 12 років навчання, то отримував початкову, середню і вищу освіту. Основу навчання складало вивчення «семи вільних наук», а в класах вищої школи вивчали філософію та богослов’я. В Києво-Могилянському колегіумі вивчали церковнослов’янську, латинську, польську та руську (староукраїнську) мови.

В Києво-Могилянському колегіумі, Острозькій академії та братських школах учнів вчили складати і декламувати вірші. Декламування окремих віршів або промов поступово переросло в постановку сюжетних діалогів перед глядачами. Так утворилися шкільний театр і шкільна драма як своєрідні явища української культури. Спочатку учні ставили вистави давньоримських авторів для кращого засвоєння латини, а згодом почали робити постановки староукраїнською мовою. Шкільні драми відповідали релігійній тематиці, тривали дуже довго і мали дві-три перерви. У перервах, учні-актори ставили розмовною українською мовою комедійні сценки — інтермедії на теми народного побуту (повсякденного життя).

1. Чому Києво-Могилянський колегіум називають усестановим і триступеневим?

2. Які дисципліни вивчалися в класах вищої школи?

3. Що таке шкільний театр та інтермедії?

Детальніше про...

систему навчання Києво-Могилянського колегіуму

Навчання розпочиналося 1 вересня. Кожної суботи перевіряли, що учні засвоїли за тиждень і здійснювали тілесні покарання за провини.

Щочотири місяці приймалися звітні іспити. Основу навчання складали 7 вільних наук. У XVII ст. студенти та викладачі колегії дали їм цікаву характеристику. Граматика - наука, що «учить слів і вимови», риторика - «промови», діалектика - «розумного в речах пізнавання», арифметика - «лічби», геометрія - «землі розмірення», музика - «співам», астрономія «учить рухів тіл небесних». Повний курс навчання складав 8 шкіл (класів), які проходили за 12 років. 4 роки в нижчих (граматичних) класах вивчали мови: латинську, церковнослов’янську, руську (книжну староукраїнську), грецьку та польську. Це класи фара (підготовчий), інфіма, граматика, синтаксис. Ще 8 років студіювали у вищих школах (класах). 1 рік - поетику (віршування), 1 рік - риторику (красномовство, складання промов, написання листів тощо), 2 роки - філософію і 4 роки - богослов’я. Богослов’я дозволили вивчати з кінця XVII ст. Уже тоді під час навчання використовували диспути та навчальні ігри.

Інокентій Гізель

Думки мислителя ранньомодерної України XVII ст.

Інокентій Гізель (професор Києво-Могилянського колегіуму)

Багато філософів приписували ці коливання моря (припливи і відпливи) ангелові, так само як і рух зірок. Так вирішувати ці питання, справді, легко, але вдаватися до такого пояснення соромно для філософа, якому необхідно пояснювати, наскільки це можливо, природні наслідки природними причинами.

1. Порівняйте думки і зовнішній вигляд мислителя. Запропонуйте висновок.

Дослідник про значення Києво-Могилянського колегіуму.

Ярослав Ісаєвич (український історик)

... (По Україні в час канікул було багато) учителів початкових шкіл, «мандрованих спудеїв» - учителів (з «Могилянки»). ... Саме завдяки діяльності академії та Києво-Печерської друкарні Київ знову став найвизначнішим культурним осередком України.

1. Продовжіть речення. Культурному піднесенню Києва у XVII ст. сприяли ...

Дослідник про Києво-Могилянський колегіум.

Ярослав Ісаєвич (український історик)

На чолі колегіуму стояли ректор і префект, які водночас були професорами вищих курсів. Першим ректором став ... Ісая Трофимович-Козловський ... Першим префектом ...

Герб Петра Могили

Сильвестр Косов... Усі професори утримувалися Богоявленським монастирем, монахами якого вони були. ... Це був навчальний заклад філологічно-філософського профілю. Природничі відомості викладалися головно у складі курсів з філософії.

1. На основі знань з історії античної Греції висловіть припущення, чому природничі відомості вивчалися в курсі філософії.

2. Полемічна література

Зверніть увагу — це важливо!

Ріст освіченості українців спричинив бурхливий розвиток української літератури. Причому поруч з церковними книгами з’являються публіцистичні твори - це праці, в яких автори описують власний погляд на різні речі із суспільного життя країни. Відомим публіцистом був український гуманіст Станіслав Оріховський (Роксолан). Його найвідоміша праця - «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу»

В другій половині XVI ст. новинкою часу стала полемічна література (від полеміка - диспут, суперечка). Одні письменники-полемісти в своїх книгах обґрунтовували правдивість і користь унії або католицького віровчення, інші навпаки - відстоювали православну віру. Полемічні твори - це релігійно-публіцистична література, оскільки в ній розглядаються не тільки питання віри, але й різні сторони тогочасного суспільного життя.

Відомими полемістами серед прихильників унії були Петро Скарга, який своїм твором «Про єдність церкви Божої» 1577 р. і започаткував полеміку, та Іпатій Потій з твором «Унія». Серед православних полемістів виділялися Герасим Смотрицький з твором «Ключ Царства Небесного», який обстоював правдивість православної віри, його син Мелетій Смотрицький у праці «Тренос» (плач) ведучи розповідь від імені православної церкви, розкривав її скрутне становище в Речі Посполитій. Іван Вишенський з твором «Послання до єпископів», в якому, окрім усього, звинувачував православних єпископів у неналежному виконанні їхніх душпастирських обов’язків.

1. Які твори називають публіцистичними?

2. Що називають полемічною літературою?

3. Наведіть зразки полемічної літератури прихильників та противників унії.

Полеміст Іван Вишенський «Послання до єпископів».

Чи не ваші милості лихими справами розорили спершу віру? Чи не ваші милості розпустили в собі джерело похотей через прагнення мирського достатку і насититися ніяк не можете ... коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте, ... податки поту й труду від них витягуєте, із них з живого лупите, ... мучите, морите ... не зважаючи на час: взимку і влітку, в негоду, а самі, як ідоли, на одному місці сидите.

Полеміст Іпатій Потій «Унія».

І що ж іншого залишалося робити вівцям, коли вони бачать таку недбалість своїх пастухів? Коли вони ... блукали по пустелі, і хто на кого натрапив - чи то на Лютера, чи то на Кальвіна, чи на Арія ... Приставали до інших, якщо бачили ... кращий порядок. Що ж було інше діяти нам, бідним підпасичам (єпископам)? Одне: зважаючи на недбалість наших головних пастирів (патріархів), - повернутися до кращого порядку і до давнини та святої згоди.

1. Порівняйте два документи. Що спільного та відмінного у поглядах полемістів?

Хрест на честь Берестейської унії у Чернівцях

Особистість.

Іван Вишенський (близько 1550—1620)

Ім’я (повне). Іоан - ім’я чернече. Справжнє невідоме.

Народження. Народився близько 1550 р. в м. Судова Вишня Руського воєводства (Галичина, нині Мостиського району Львівської області).

Походження. Шляхтич або містянин.

Освіта. Спеціально ніде не навчався, але багато читав, причому як православні книги, так і римо-католицькі та протестантські, мав друзів серед представників різних християнських церков.

Ключові події життя. Замолоду вів звичайний парубоцький спосіб життя. В зрілому віці пристав до львівських братчиків. Згодом постригся в ченці відомого Афонського монастиря в Греції. Звідти надсилав до України свої листи-послання - полемічні твори, в яких виступав на захист православ’я і водночас критикував православних священнослужителів за надмірну жагу до збагачення. Іван Вишенський вперше в українській літературі описав скрутне становище тогочасних селян. У 1604- 1606 рр. він відвідав Україну, але згодом знову повернувся на Афон, де усамітнився, але продовжував писати свої твори. Написав близько 16 полемічних творів.

Наслідки діяльності. Через свої послання переконував освічених і впливових людей в необхідності повернення до первісних ідеалів християнства.

1. Доведіть припущення. І. Вишенський на Афоні молився Богу за Україну.

Особистість.

Мелетій Смотрицький (1577—1633)

Ім’я (повне). Максим (у чернецтві Мелетій), син Герасима, Смотрицький.

Народження. Народився 1577 р. в с. Смотрич (тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької обл.)

Походження. З українського шляхетського роду.

Початкові умови формування особистості.

Виховувався в сім’ї видатного православного письменника-полеміста, знавця Святого Письма, поета, першого ректора Острозької академії

Герасима Смотрицького.

Освіта. Острозька академія, потім Віденська академія єзуїтів. Супроводжуючи князя Б. Соломирецького слухав лекції в Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах, отримав ступінь доктора медицини.

Ключові події життя. Після повернення - вчитель молодих князів Соломирецьких. Згодом викладав у братських школах Вільна та Києва. 1620 р. був висвячений на православного архієпископа полоцького, єпископа вітебського і мстиславльського, через що зазнав переслідувань. Здійснив подорож до східних патріархів. Після повернення став архімандритом Дерманського монастиря. Під тиском князя О. Заславського таємно прийняв унію (згодом про це стало відомо). Прагнув порозуміння двох церков. Помер 1633 р. в Дерманському монастирі на Волині.

Книги. «Тренос» (1610 р.), переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного ... Каліста» (1616 р.), «Грамматіки Славенския правильнеє синтагма» (1619 р.), низка протиунійних творів після 1620 р.; «Апологія» (1628 р.) була засуджена православними єпископами, кілька полемічних творів за унію після 1628 р.

Наслідки діяльності. Насичене і неоднозначне життя Мелетія ... відображає усю складність тієї ... . Високоосвічений і талановитий письменник, він через свої ... робив помітний вплив на ... і свідомість своїх читачів. Особливо вражав людей його ... .

1. Заповніть пропуски в підрубриці «Наслідки діяльності», використовуючи слова («Тренос, Смотрицький, епоха, думка, книги).

1. Порівняйте зміну тематики літературних творів зі змінами в житті Мелетія Смотрицького.

3. Архітектура. Містобудування. Живопис

Зверніть увагу — це важливо!

У XVII ст. при будівництві нових міст, або нових кварталів старих міст дотримувалися регулярної забудови: наперед планували розміщення площ та вулиць, дбали щоб вони були рівними і перетиналися під прямими кутами. В українській архітектурі новинкою початку XVII ст. став стиль бароко. Для нього притаманні пишність і різноманітність декору (оздоблення), порушення симетрії і «правильності» форм, плавність, вигнутість ліній.

План м. Броди із замком і бастіонними укріпленнями

1. Відшукайте на плані захисну стіну, центральну площу і головну вулицю.

2. Забудова міста була регулярною чи нерегулярною?

У каплиці Боїмів, що у Львові, відчутні впливи і бароко, і ренесансу. Поширення бароко сприяло подальшому розвитку скульптури.

Оборонна архітектура XVII ст. набула нових рис через розвиток гарматної справи. Високі башти та мури баштової фортифікації тепер легко руйнувалися, тому їм на зміну прийшли бастіонні укріплення з нижчими, але товстішими стінами і висунутими вперед невисокими п’ятикутними вежами - бастіонами. Бастіони давали можливість вести вогонь вздовж стін, і на них Але магнатам також хотілося розкоші. Через це з’являються багаті і добре укріплені бастіонами замки-палаци.

Каплиця Боїмів у Львові

Замок-палац у Підгірцях, 1640 р. (бокові вежі зведені на бастіонах)

У першій половині XVII ст. значним центром іконопису і малярства був Львів, а кращим майстром - Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису - це ікона «Св. Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного в Києві. Світський портрет найактивніше розвивався у Львові і знаходився під впливом ідеї про особливе «сарматське» походження шляхти. У портретах значну роль відіграють різні аксесуари, що відображають привілейоване становище героя портрета: шабля, дорогий одяг тощо. На той час світський портрет - це символ знатності, багатства і влади. В замках магнатів інколи створювалися цілі родинні портретні галереї. Яскравим прикладом світського портрета є портрет Криштофа Збаразького у повний зріст. Розвивалася і гравюра. Відомим гравером XVII ст. був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» П. Могили та «Печерського патерика».

Ікона «Христос перед Пілатом» з Успенської церкви. Микола Петрахнович. Львів, XVII ст.

Ікона «Святий Миколай» з церкви Святого Миколая Набережного. Київ, XVII ст.

Портрет Криштофа Збаразького у повний зріст, XVII ст.

1. Назвіть архітектурні новинки першої половини XVII ст.

2. Наведіть приклади ікон та гравюр першої половини XVII ст.

3. Що таке світський портрет?

Гравюра з «Києво-Печерського патерика» 1661 р. у виконанні майстра Іллі

Коли в Україні 1640 р. було збудовано Підгорецький замок-палац, ...

в Англії король Карл І скликав спочатку так званий «Короткий» парламент, який діяв менше місяця, і в той же рік - «Довгий» парламент, який діяв 13 років.

Підсумуйте свої знання.

1. Запам’ятайте кращі зразки українського мистецтва XVII ст.: архітектури, іконопису, портрета, гравюри.

2. Поясніть значення слів: інтермедія, шкільна драма, публіцистична література, полемічна література, бастіони.

3. Підготуйте презентацію «Культура України у першій половині XVII ст.».

4. На основі цитат з творів І. Вишенського та І. Потія

(див. с. 116, 117) обґрунтовано доведіть або заперечте думку. Полемічна література є різновидом публіцистичної.