Усі уроки «Історія України». 8 клас

Розділ ІІІ.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Урок 21

Початок Національно-визвольної війни українського народу

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

● називати дати основних битв Національно-визвольної війни;

● показувати на карті напрямки походів українського війська 1648 р., місця основних битв;

● пояснювати і застосовувати поняття: «генеральна військова та старшинська ради», «гетьман», «універсал», «полк», «сотня»;

● висловлювати судження щодо діяльності Б. Хмельницького;

● визначати причини, сутність та наслідки Національно-визвольної війни українського народу;

● характеризувати роль переможних битв Визвольної війни в розгортанні Національно-визвольної боротьби.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Україною прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були спричинені посиленням польського гніту в українських землях. Кожне наступне повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, зростанням кількості повстанців. Український народ усвідомлював, хто є його головним ворогом. І в середині XVII ст. Національно-визвольна боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої, розгорнулася з новою силою.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Початок національно-визвольної війни

Робота з історичними джерелами

На основі наведених історичних джерел складіть таблицю «Причини та передумови Національно-визвольної війни».

Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646 рр.

...Таких утисків не зазнають і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через вилучення церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і хатах.

Із записок польського публіциста середини ХVII ст.

Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів. Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців.

Із записок іноземця про Україну

Пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям: такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни, наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють в ярмо до такого пана, то опиняються в гіршому становищі, ніж каторжники на галері.

Зі скарги козаків польському королю

Вони (пани) поводяться з нами не так, як годиться поступати з лицарськими людьми, гірше збиткуються над нами й роблять нам кривди, ніж своїм невільникам. Не тільки в майні своєму, а й самих собі ми не вільні.

Із «Літопису Самовидця» (XVII ст.)

Початок і причина війни Хмельницького є єдино від ляхів на православ’я гоніння і козаків обтяження, бо ж тоді їх, що не хотіли панщини робити, до чого не звикли були, на службу замкову обернено, з листами посилали і в городі чистити копі старости держали, у дворах грубу, себто печі палити, псів чистити, двори замітати і до інших незносних робіт приставляти. А котрі зоставалися козаками реєстровими, то над ними шляхта, панове полковники від гетьмана коронного понасилані були, як про їхні вольності анітрохи не дбаючи, тільки як могли упокорювали їх...

Зі щоденника литовського канцлера

Станіслава-Альбрехта Радзивілла

Хоч і в інших монархіях бувають бунти, ніде, одначе, такий великий не поставав, як у нас у Польщі. Бо ніде так не гноблять підданих, як у нас. Було в нас колись гноблення убогих, тепер же сталося гноблення ними багатих, і як раніше пани всілякими способами витискали кров із своїх селян. Так потім сталося навпаки.

Із листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)

Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, до- бровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас.

Із листа Густава Адольфа, короля шведського (20-ті роки XVII ст.)

Безприкладне послушенство їхнє начальству і терпеливість в нуждах і тяготах військових завжди його дивували й захоплювали, яко самовидця і співучасника тих подвигів, а тому він, бувши перед ними вельми заборгований, ніколи спокійно дивитися не може на вчинювані військові тому і народові, з нього створеному, нелюдські насильства та варварства од свавілля розбещених поляків, котрі вельми зле коряться своїм урядам і майже до безна- чалія дійшовши; і що правління польське, яке допустило війська свої і шляхту до анархії, а володарів і вельмож довело до деспотизму необмеженого, що права приватні і загальнонародні завше зневажає.

Із літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки

...Ляхи нестерпно тяжкий глум над людом українським чинили, над храмами Божими глумилися, як силою брали у благочестивих маєтності їхні, а самих смертю карали, честі та влади позбавляли, навіть до суду не допускали; як козаків всіляко озлобляли, з усякої скотини і бджіл десяту частину брали. Якщо ти маєш яку звірину, то шкіру пану віддай. Якщо ти зловив рибу, то дай визначене на пана. Якщо козак у битвах з татарином коня чи зброю добуде, то теж, хлопе, дай дещицю панові. Якщо ж траплялося, що козак хоч чимось провиниться, то такими карами його карали, що й погані б придумати не могли, і так уже, караючи, самих себе перевершували. Хіба могли фараони у тортурах з поляками зрівнятися? Ці ж дітей у казанах варили. та всякі інші біди творили, зовсім не думаючи, що майбуття потребує обережності, бо навіть після най- звитяжніших перемог легко дійти до нещастя.

Із листа Б. Хмельницького до М. Потоцького (березень 1648 року)

...Нашому життю загрожувала небезпека, бо багато кого з наших товаришів обібрали, пограбували, з власних маєтків повиганяли, інших убили і знівечили, не могли ми спокійно залишатися по своїх домівках і змушені були покинути жінок, дітей і майно своє, втікали на звичні місця, на Запорожжя. Бачили ми, що ні від кого не маємо захисту, бо ж ані листів вашої милості пани не слухаються, ані наказів і волі його королівської милості не виконують: що далі, то гірше з нас знущаються. Таких знущань, що їх заподіяли нам. і в турецькій неволі християнство не зазнає.

Із «Літопису Самійла Величка»

Але пани польські та їхні дозорці, що сиділи в руських землях і провінціях, знищили через свій гонор усі ті королівські мандати й привілеї і через свою ненаситність чинили над людьми гніт і наругу. Бо хоч і мали у себе на той час козаки і малоросіяни стародавні й нові права та привілеї, дані їм на певні їхні вольності та свободи, одначе високодумна й вельми гонориста шляхта польська вважала їх. за ніщо, не хотіла й слухати про них, не те, щоб виконувати. Вони утискували й гнітили малоросіян великими тягарями й бідами, керовані власними прагненнями, які не наситиш навіть найбільшими багатствами та прибутками.

Орієнтовний вигляд таблиці

Причини війни	Передумови війни
1. Посилення національно-релігійних утисків українського населення під владою Польщі. 2. Посилення соціально-економічного гніту селян, міщан, козаків. 3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва	1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. 2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти

Богдан Хмельницький

Опрацювати історичну інформацію, розглянути гравюру В. Гондіуса «Богдан Хмельницький» і дати відповіді на запитання.

Із записок венеційського дипломата А. Віміна

На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями... (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К. : А.С.К., 2000. — С. 102)

Портрет Богдана Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина XVII ст.

І. Крип якевич про Б. Хмельницького

...Чоловік освічений, розумний, загартований в боях з татарами, шанований всіма козаками (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Просвіта, 1992. — С. 60).

Запитання

1. На основі наведених документів та ілюстрації визначте риси характеру Богдана Хмельницького.

2. Які риси Б. Хмельницького свідчать, що на початку Національно-визвольної війни він уже мав великий досвід воєначальника і дипломата? Свою думку обґрунтуйте.

Розповідь учителя про сутичку з Чаплинським.

Як ви вважаєте, чи можна вважати цю подію приводом до початку Національно-визвольної війни? Доведіть свою думку.

Переможні битви 1648 р.

Робота в групах

Опрацювати текст підручника, розглянути карти, схеми битв, документи і виконати завдання.

1-ша група. Битва під Жовтими Водами.

2-га група. Битва під Корсунем.

3-тя група. Битва під Пилявцями.

4-та група. Облога Львова.

5-та група. Облога Замостя.

6-та группа. Урочистий в’їзд Хмельницького до Києва.

Завдання

1. Ознайомитися з документом та ілюстраціями.

2. Скласти розповідь про хід події.

3. Як ви вважаєте, чому саме так завершилась ця подія?

4. Визначте наслідки цієї події для України і Польщі.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Бесіда

1. Якими були результати битв 1648 року?

2. Із якою метою Хмельницький обложив Львів?

3. Для істориків завжди залишалося загадкою, чому Хмельницький, який міг захопити не лише Замостя, а й Річ Посполиту, вирішив пристати на пропозицію польського короля Яна-Казимира і повернути на Наддніпрянщину. А як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький вчинив саме так? Свою відповідь обґрунтуйте.

4. Як ви вважаєте, чому так урочисто кияни вітали Богдана Хмельницького?

5. Із яким біблійним героєм порівнюють Хмельницького в документі і чому?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.