Історія України. 8 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

Урок № 24 (43—44*). Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин

Мета: пояснити, яким було місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; визначити особливості зовнішньої політики Гетьманщини; охарактеризувати розвиток відносин між Українською державою й Московією в роки війни; аналізувати основні положення українсько-московського договору 1654 р.; удосконалювати навички аналізу й порівняння історичних подій; виховувати почуття національної гідності на прикладах національної історії.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: українсько-московський договір 1654 р., протекторат, нунцій. Основні дати та події: 8 січня 1654 р. — Переяславська рада; 27 березня 1654 р. — укладення українсько-московської міждержавної угоди (Березневі статті).

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри наведені в розробці уроку № 7.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учні обговорюють матеріал, опрацьований у групах вдома.

1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

2. Зовнішня політика Гетьманщини, с.135

Робота з термінами та поняттями

Протекторат — форма залежності однієї країни від іншої, коли держава (протектор) бере на себе здійснення зовнішніх відносин іншої держави, захист її території, фактично ставить під свій контроль її внутрішні справи через свого резидента.

Розповідь учителя

У зовнішній політиці Гетьманщини головними були кілька напрямків:

• Отримання воєнної допомоги для ведення збройної боротьби з Річчю Посполитою. Із цією метою в роки війни гетьман уклав угоди про воєнну допомогу з Кримським ханством, Московською державою і Трансильванським князівством.

• Ослаблення Речі Посполитої та запобігання її спробам утворити антиукраїнські союзи. Так, під час зустрічі в Києві наприкінці 1648 р. з єрусалимським патріархом Паїсієм, що прямував до Москви, Хмельницький докладав зусиль для розриву Поляновського миру між Річчю Посполитою й Московською дер-

жавою 1634 р. Він просив Паїсія і свого спеціального посла, якого відправив із ним до Москви, зробити для цього все можливе. Гетьман пропонував укласти союз проти Польщі шведському уряду й курфюрсту бранденбурзькому.

• Здобуття держави-протектора (захисника) Гетьманщини. У роки війни Хмельницький вів переговори про можливість прийняття Української гетьманської держави під протекцію турецького султана або московського царя.

• Зміцнення становища Гетьманщини як нової незалежної держави. Для реалізації цієї мети Хмельницький приймав послів, укладав угоди, підтримував дипломатичне листування з іноземними володарями, інформуючи їх про події в Україні. Він домігся від турецького султана укладення угоди, за якою українським купцям дозволялося вільно плавати Чорним морем і на 100 років звільнитися від сплати мита. У гетьманській резиденції в Чигирині одночасно перебували посли багатьох іноземних держав. Домогтися визнання іншими державами Гетьманщини і своєї влади Хмельницький хотів шляхом одруження сина Тимоша з донькою В. Лупу із законної молдавської правлячої династії.

3. Відносини між Українською державою й Московією. с. 137

4. Українсько-московський договір 1654 р. с 138—139

Зверніть увагу!

Історичне значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р. полягало в тому, що вона юридично зафіксувала акт відокремлення й незалежності від Речі Посполитої Війська Запорозького та визнання московським царем його окремою державою. Березневі статті відкрили перед Україною реальну перспективу за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги і в той самий час зробили можливим майбутнє московське просування на українські землі.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. Як сприймали Гетьманщину країни Європи, що належали до католицького табору?

2. Яка з країн протестантського табору найбільш приязно ставилася до України?

3. Назвіть держави, із якими підтримувала зовнішньополітичні зв’язки Гетьманщина за часів Б. Хмельницького.

4. Яким було головне завдання зовнішньої політики гетьмана в роки війни?

5. Коли вперше Б. Хмельницький звернувся до московського царя з проханням прийняти «під свою руку» Військо Запорозьке?

6. Яке рішення ухвалив Земський собору Москві 1 жовтня 1653 р.?

7. Коли відбулася Переяславська рада?

8. Що таке Березневі статті? Які їх основні положення?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

Утворення Української гетьманської держави стало помітною подією міжнародних відносин, що змінило рівновагу сил між державами Центрально-Східної Європи.

Завдяки гнучкій зовнішній політиці Б. Хмельницького в роки війни Україна змогла утворити і зберегти свою державність.

Відносини з Московською державою мали важливе значення для Гетьманщини. Допомога московського уряду була необхідна гетьману, щоб довести до перемоги боротьбу за визволення з-під влади Речі Посполитої.

Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. юридично визначила перехід Гетьманщини під протекторат Московської держави.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 20 (§ 25*) підручника.