Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 8 клас

УРОК № 4

Тема. Церковне життя другої половини XVI ст.

Мета: скласти уявлення про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на українських землях; оцінювати значення діяльності православних братств; визначати особливості становища православної церкви; продовжувати формувати навички використовувати розповідь учителя і матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Реформація, Контрреформація, протестантизм, єзуїти, братства.

Основні дати: 1542, 1544 р. — створення у Львові Благовіщенського та Миколаївського церковних православних братств; 1556—1561 pp. — на Волині українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. — початок діяльності єзуїтів у Польщі.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Запитання для індивідуального опитування

1) Якими були передумови укладення Люблінської унії?

2) Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об’єднання Польщі та Литви.

3) Як було укладено Люблінську унію?

4) Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Заслуховування підготовлених повідомлень

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Становище православної церкви.

I ВАРІАНТ

Коментоване читання відповідного пункту параграфа

II ВАРІАНТ

Розповідь учителя

XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах України розвивалося під іноземною й іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ’я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували істотні причини, які викликали глибоку кризу церковного життя, деморалізували й дезорганізували його. Водночас саме в цей період розвинулися такі характерні особливості українського православ’я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату або «право подавання». Відповідно до нього, питання призначення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від великого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали, «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті, військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги, на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.

Правом патронату стосовно православних церков і монастирів користувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно полягало у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від віросповідування власника маєтку або міста та його ставлення до православ’я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монастирями на підставі права власності: закладали, міняли, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицького, повинно було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ставилися до православ’я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.

2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні.

Розповідь учителя

У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із поширенням у Європі реформаційних ідей пов’язаний початок пробудження національної свідомості, розвиток культури окремих народів та виникнення протестантизму.

Робота з термінами та поняттями

Протестантизм — один із найбільших (поряд із католицизмом і православ’ям) напрямків християнства, який виник у період Реформації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, кальвінізм та англіканство.

Розповідь учителя

У 30—40-х pp. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі стали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких учень був кальвінізм. Засновник учення Жан Кальвін уважав, що доля людини заздалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими й накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів виникали у великих панських маєтках або містах, що належали магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму, лютеранство, на теренах України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київщині поширилося аріанство — протестантський напрямок, прихильники якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширювалися на значні верстви українського населення. За підрахунками історика М. Грушевського, на українських землях було близько 100 невеликих протестантських громад, створених, як правило, шляхтою і далеко не завжди українською. Поширення протестантизму на певний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основних засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське православне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до своїх потреб.

Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для православних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив реформаційних ідей проявлявся в діяльності православних братств, які намагалися сприяти оновленню церковного життя.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556—1561 pp. на Волині українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє.

У 60-х pp. XVI ст. в Україні набуває поширення Контрреформація — рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Реформацією. У 1569 р. за підтримки польської влади на теренах України розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Завдяки наполегливій діяльності єзуїтів, підтримуваних польською владою, їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули в католицизм (Радзивілли, Хоткевичі, Сапеги). У 70—80-х pp. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, де поєднували досить високий рівень викладання з поширенням католицизму.

Звернути увагу!

Важливим наслідком Реформації в Польщі стало утвердження віротерпимості в 60-х pp. XVI ст., правда, не надовго. Здавалося, що Реформація в Польщі перемогла. Проте протестантський рух у країні мав свої особливості, що зумовило його слабкість і, зрештою, занепад:

— не мав широкої підтримки серед основної маси населення (селян, міщан);

— шляхта та магнати за допомогою нових релігійних учень прагнули домогтись нових привілеїв і послаблення королівської влади, а не були переконаними протестантами;

— відсутність єдності в протестантському русі (лютерани, кальвіністи, аріани, чеські брати), а іноді й ворожнеча між його течіями;

— православне населення в основній масі було байдуже до нових учень, його турбувало збереження «батьківської» віри — православ’я.

3. Православні братства.

Розповідь учителя

У XV—XVII ст. на українських землях розгортався братський рух, пов’язаний із діяльністю створюваних православними міщанами братств.

Робота з термінами та поняттями

Братства — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV—XVII ст.

Розповідь учителя

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою — дбати про побудову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо.

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличення й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав православного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негідних духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітницькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.

Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії, отриманим у 1586 р., воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для непрацездатних, спорудило Успенську церкву.

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших українських містах.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бліцопитування

1) Як називають дослідники XVI ст. в історії української православної церкви?

2) Як впливало на розвиток православної церкви право патронату?

3) Як поширення протестантизму в Україні вплинуло на проникнення сюди католицизму?

4) Коли було видано Пересопницьке Євангеліє?

5) Що таке братство?

6) У чому полягало право ставропігії Львівського братства?

7) Як ставилася україно-білоруська знать до можливості об’єднання католицької і православної церков?

8) Коли було укладено Берестейську церковну унію?

9) Що таке полемічна література?

10) Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник гри називає ім’я, поняття, термін, які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «унія». Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін. Зрештою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник робить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кілька учнів, які викликаються до дошки. Один учень контролює правильність ланцюжків, що називаються.

Гра дозволяє в захоплюючій формі запам’ятати складні для засвоєння терміни, назви, імена тощо.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані.

Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков.

Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла католицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого стала Берестейська унія.

Діяльність братств допомагала православним міщанам протистояти релігійно-національним утискам, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 3 підручника.