Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 8 клас

УРОК № 9

Тема. Архітектура, образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Мета: скласти уявлення про розвиток архітектури на українських землях у XVI ст.; описувати видатні архітектурні пам’ятки цього періоду; характеризувати основні здобутки й досягнення в образотворчому та декоративно-ужитковому мистецтві; удосконалювати набуті знання й уміння; формувати естетичні уявлення учнів і почуття гордості культурними досягненнями в складних умовах.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

Основні поняття й терміни: замок, ордер, гравюра, декоративно-ужиткове мистецтво, гаптування.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1) Як розвивалося містобудування на українських землях у другій половині XIV—XV ст.?

2) Назвіть найвизначніші пам’ятки архітектури в Україні другої половини XIV—XV ст.

1. Архітектура й містобудування.

Заслуховування кращих повідомлень

Розповідь учителя (супроводжується показом відповідного ілюстративного матеріалу із зображенням архітектурних пам’яток )

У XVI ст. на українських землях спостерігався високий розквіт зодчества. Відновлювалися зруйновані міста, засновувались нові, зводились храми, монастирі, будувались оборонні й житлові споруди. Тогочасні будівельники намагалися зберегти давні традиції і поєднати їх із новими рисами європейського ренесансного стилю. Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно-орнаментальне ліплення тощо.

Робота з поняттями і термінами

Ордер — вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці.

Розповідь учителя

Пам’ятки такої архітектури збереглися в Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах та Львові. Унікальною пам’яткою ренесансного зодчества вважаються споруди на площі Ринок у центральній частині Львова — Чорна кам’яниця, будинок Корнякта, пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства — Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені впродовж 60-х pp. XVI—XVII ст.

Постійні загрози ворожих нападів обумовлювали необхідність спорудження приватних і державних фортець або замків, за мурами яких могли знайти захист не лише їх мешканці, а й населення прилеглих земель.

Цікаво знати

Більшість українських замків у XVI ст. були дерев’яними, вони не збереглися до наших днів і відомі лише за описами. Найбільшим дерев’яним замком, за повідомленнями сучасників, був Київський, заново збудований із соснового дерева в 1542 р. У ньому була одна прямокутна й чотирнадцять шестигранних веж. Стіни й башти із зовнішнього боку були обмазані товстим шаром глини й побілені. Усередині замку було багато різних будівель — приміщення для гарнізону, будинок ротмістра і старости, один костьол і чотири православні церкви. Розмаїті верхи церков, костьолу та башт, вибагливі композиції ґанків, світлиць із вежечками і галереями створювали мальовничу картину.

Чимало замків, збудованих у Середньовіччі, не відповідали вимогам часу, і в першій половині XVI ст. були перебудовані. Значної реконструкції зазнали замки Луцька, Кременця, Хуста, Мукачева, Вінниці, Меджибожа, Кам’янця-Подільського та інших міст.

Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також були оточені мурами з баштами й виконували роль фортець. На Волині такими фортецями були монастирі в Межиріччі, неподалік Острога, та в Дермані, поблизу Дубно. Дерманський монастир стояв на високому пагорбі та був обнесений муром заввишки сім метрів. Біля стін проходив наповнений водою рів, через який був споруджений перекидний міст. До фортеці-монастиря можна було потрапити через триярусну вежу, яка слугувала також за дзвіницю.

До відомих пам’яток православної церковної архітектури XVI ст. належать Богоявленська церква в Острозі та Троїцька церква в Межиріччі. Обидва храми є хрестовокупольними і продовжують давньоруські будівельно-архітектурні традиції. Однак тогочасні умови життя спричинили те, що обидві церкви були пристосовані до оборони.

2. Образотворче мистецтво.

Розповідь учителя (супроводжується показом відповідного ілюстративного матеріалу із зображенням творів мистецтва цієї доби)

Українське малярство цього періоду користувалося великим визнанням. Переважна більшість творів живопису була церковної тематики

(фрески, ікони). Картини або портрети побутового характеру зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати давньоруські традиції. Проте в портретному живописі був відчутний вплив західноєвропейського, італійського й німецького мистецтва.

У XVI ст. українські митці, як і раніше, багато працювали в Польщі. Зокрема, збереглося багато фресок на євангельські сюжети, виконані ними в храмах і спорудах Вавеля у Кракові. Однак від кінця XVI ст. їх стали витискати з польських міст. Цьому сприяло засудження католицьким духівництвом того, що в костьолах працюють православні « схизматики ».

У тогочасному українському іконописі пануючими залишалися традиції Київської Русі, але поступово з’являються також нові риси. Майстри більше уваги приділяли побутовим деталям, посилюючи тим самим реалістичні елементи. Пози зображених стали більш природними, а деталі одягу набули конкретності. Найбільшого визнання в цей час набули львівська й перемишльська школи іконопису. Видатними творами середини XVI ст. були ікони «Поклоніння волхвів» із Бусовиська, поблизу Старого Самбора, та «Різдво Христове» із села Трушевич, поблизу Добромиля.

У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство, яке замінило досить дорогу і розкішну давньоруську мозаїку. Переважало різьблення по дереву й рідко зустрічалося на мармурі. В основному це були надгробні монументи й плити. До зразків такого мистецтва належить надгробний монумент князеві Костянтину Острозькому, побудований його сином на місці поховання батька в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.

Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра — виконані фарбами невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. Особливе місце за своїм оздобленням посідає Пересопницьке Євангеліє. У ньому, крім заставок та ініціалів, майстерно виконаних у формах традиційного геометричного орнаменту, є чотири мініатюри із зображенням євангелістів. Кожну мініатюру прикрашено пишним рослинним орнаментом. Особливої урочистості й життєрадісності надають мініатюрам і орнаментам Пересопницького Євангелія золоте тло й соковиті кольори — синій, червоний, зелений.

У XVI ст. значно посилюється вплив на оформлення рукописних книг народного мистецтва — часто використовуються мотиви, запозичені з народного ткацтва, різьби по дереву та настінних розписів.

У другій половині XVI ст. у зв’язку з поширенням книгодрукування стало розвиватися мистецтво гравюри.

Робота з поняттями і термінами

Гравюра — друкований відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на дошці.

Розповідь учителя

Першими українськими гравюрами вважають ілюстрації до «Апостола» й «Букваря», виданих 1574 р. у Львові І. Федоровим. Вони відзначаються красивими композиціями з рослинних елементів (пишно закручений широколист, стилізовані квіти й плоди тощо), притаманними оформленню книг майстрами італійського Відродження.

У другій половині XVI ст. в українському малярстві відбувається відокремлення портрета від іконопису й перетворення його в самостійний жанр мистецтва. Це було пов’язано з новим тлумаченням образу людини, поширенням гуманістичних ідей Відродження і зрушеннями, що відбувалися в розвитку українського суспільства. На жаль, імена більшості майстрів портрету цього часу залишаються невідомими. Найвідомішими портретами, створеними українськими митцями цього часу, уважаються портрет галицького магната і вченого Яна Гербурта, портрет К. Острозького, портрет Анастасы Лісовської з Рогатина, відомої під ім’ям Роксолани.

Талановитим художником-портретистом був Войцех Стефанович зі Львова. Під час візиту до міста короля Речі Посполитої Стефана Баторія в 1578 р. він виконав його портрет, за що отримав титул королівського придворного маляра. Портрет написаний без помпезності, майже з документальною достовірністю, у ньому відчутна властива майстрові гостра спостережливість при вивченні натури.

3. Декоративно-ужиткове мистецтво.

Самостійна робота за підручником

Додатковий матеріал

У XVI ст. в українському декоративно-ужитковому мистецтві з’являються нові риси, пов’язані з проникненням ренесансних орнаментальних мотивів. Однак українські майстри вносять у них багато своєрідних рис, сполучаючи нові форми з традиційними прийомами та мотивами, які існували в народному мистецтві.

Робота з поняттями і термінами

Декоративно-ужиткове мистецтво — вид мистецтва, який обслуговує побутові проблеми людини й одночасно задовольняє її естетичні потреби, несучи в життя красу.

У цей період відроджується скловаріння, що занепало в попередні століття. У багатьох містах України поряд із ткацтвом починає розвиватися килимарство. Львівські майстри оволоділи мистецтвом виготовлення оббивки для меблів із тисненої шкіри. Вона вкривалася різнокольоровим малюнком, що поєднував східні елементи орнаменту й розкішні ренесансні візерунки.

Найбільшого поширення в XVI ст. в Україні мали такі види декоративно-ужиткового мистецтва, як місцеве виробництво меблів, художнє литво та вироби з металу, керамічне виробництво, а також стародавні галузі — вишивання та гаптування.

У художній обробці металу українські майстри уславилися відливанням гармат, годинникарством, виробництвом нових видів зброї. Далеко за межами України були відомі вироби львівських ювелірів-золотарів. Вони виготовляли посуд, предмети церковного призначення, столовий посуд, зброю, ювелірні прикраси тощо, прикрашаючи їх емаллю, різьбою, інкрустацією золотом і сріблом, оздобленням коштовним камінням.

Цікаво знати

У XVI ст. невід’ємною ознакою вбрання шляхтича й заможного міщанина вважався «львівський пас». Це був досить широкий шкіряний пояс, укритий поспіль срібними, нерідко позолоченими орнаментованими бляхами у вигляді кіл або овалів, що чергувалися з прямокутними пластинками. Його пряжка, або клямра, мала вигляд прямокутної скриньки, у якій іноді носили гроші. На ній зображували міфологічні сцени, постаті королів, рицарів тощо. Ці малюнки та орнамент на бляхах були гравірованими або карбованими. До пояса прикріплювалися накладки, виконані способом ажурного лиття. Виготовляли такі пояси виключно львівські майстри.

Керамічні вироби українських майстрів XVI ст. здебільшого були вкриті геометричним орнаментом, зробленим спеціальним валиком, який нагадує мотиви вишивання. У той же час дедалі більше поширюється розмальовування посуду мінеральними фарбами, золотою та зеленою поливою. Композиції досить часто нагадують тогочасний книжковий орнамент, що свідчить про добре знайомство з ним майстрів-гончарів.

Робота з поняттями і термінами

Гаптування — вишивка речей шовковими, укритими тонким шаром золота або срібла нитками.

Майстри з гаптування працювали в багатьох українських містах, шляхетських і монастирських маєтках. Виготовлені ними речі користувалися великим попитом серед заможних верств населення. Існує чимало згадок про продаж «руських» (українських) виробів за кордоном — у країнах Балканського півострова, в Італії та інших землях.

Неабияких успіхів досягли українські майстри у виготовленні меблів. Для потреб шляхти й міської знаті виготовлялися різьблені, оздоблені інкрустацією (слоновою кісткою, напівкоштовним камінням) або прикрашені мальованими орнаментами меблі. Найцінніші різьблені меблі виготовляли з горіха, але найчастіше згадуються меблі з липи. Одним із найпоширеніших предметів меблювання в XVI ст. була, як і раніше, скриня. Виготовлялося також чимало видів ліжок, столів, стільців, крісел.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Експрес-опитування

1) Які пам’ятки архітектури входять до ансамблю площі Ринок у Львові?

2) Із якого матеріалу в XVI ст. будувалася переважна більшість замків?

3) Чим було зумовлене широке будівництво замків?

4) Назвіть пам’ятки православної церковної архітектури XVI ст., які ви знаєте.

5) Назвіть основні види українського образотворчого мистецтва XVI ст.

6) Що таке книжкова мініатюра?

7) Що таке гравюра?

8) Які види декоративно-ужиткового мистецтва розвивалися на українських землях у XVI ст.?

9) Наведіть кілька прикладів високої техніки українських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

10) Які факти свідчать про вплив ідей європейського Ренесансу на українське образотворче мистецтво?

Завдання

Заповніть таблицю «Розвиток українського мистецтва в XVI ст.».

Вид мистецтва

Найбільш яскраві й видатні твори

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

У XVI ст. в українській архітектурі з’являються риси європейського ренесансного стилю. Потребами часу було обумовлено будівництво захисних споруд — фортець і замків.

В українському образотворчому мистецтві поряд із традиційними жанрами (фрески, іконопис, книжкова мініатюра) з’являються нові — гравюра й портретний живопис. В іконописі та світському портреті спостерігається схильність до реалізму в зображенні персонажів.

У декоративно-ужитковому мистецтві українські майстри вміло поєднували традиційні прийоми та мотиви з новими віяннями, які поширювалися з Європи.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати § 7 підручника.

2) Відвідайте місцевий художній музей і підготуйте повідомлення про твори українського образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва XVI ст., які є у його експозиції.