Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 6

Українські землі у складі Великого князівства Литовського

Мета: з’ясувати причини польсько-литовської експансії на українські землі; охарактеризувати суспільно-політичний устрій та значення Кревської унії 1385 р. для українських земель; розвивати здатність до самостійного аналізу історичних подій на основі опрацювання наукової та науково-популярної літератури; виховувати цілеспрямовану громадянську позицію учнів, національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань на основі умінь та навичок.

Основні поняття: експансія, литовсько-татарський кондомініум, унія, інкорпорація.

Обладнання: історична карта, портрети великих князів литовських Ольгерда та Ягайла; монографії: Русина О. Україна під татарами і Литвою. — К., 1998; Ващук Д. «Абых мо держали ихъ подле права их земли» (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV-XVI ст.). — К., 2009.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: показувати на історичній карті території українських земель, що увійшли до складу Великого князівства Литовського та Королівства Польського; визначати причини та сутність Кревської унії; визначати характер литовського панування на українських землях.

ХІД УРОКУ

І. організаційний момент уроку

Створення у класі робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Запитання

Що таке колонізація, воєнне протистояння, захоплення чужих територій, добровільне об’єднання?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель підсумовує відповіді учнів, акцентуючи увагу на стані українських земель у складі інших держав. Учитель оголошує тему, мету уроку.

Проблемні запитання

1. Територія більшості українських земель перебувала під контролем Золотої Орди. Яким чином великий князь литовським приєднав до своїх володінь Волинь, Поділля, Київщину та Сіверщину?

2. На українських землях литовська влада проголосила принцип: «Ми старовини не рухаємо, а новини не вводимо». Як ви вважаєте, чи могли литовці насправді втілити в життя проголошений принцип?

І V. Пояснення та усвідомлення навчального матеріалу

Галичина під владою Польщі

Спочатку учням повідомляють інформацію про політичну та військову боротьбу між Польщею, Угорщиною та Литвою за Галицьку та Волинську землі в середині XIV ст. Акцентують увагу на військових походах польського короля Казимира III Великого, угорського Людовіка Великого, військово-політичній діяльності литовського князя Любарта Гедиміновича. Зазначають, що 1387 р. Галичина і Західна Волинь відійшли Польщі, а юридично це закріпила Острівська угода 4 серпня 1392 р. між польським королем Владиславом II Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом. Остаточно галицьке питання було розв’язане 1434 р. внаслідок проведення адміністративної реформи у Польському королівстві.

Робота з історичною картою

Учитель звертає увагу на територіальні зміни українських земель. Після викладу матеріалу учні мають дати самостійну відповідь на запитання «Чому Польща, а не Литва встановила свій контроль над Галичиною?»

Поширення влади Великого князівства Литовського на інші українські землі

Учитель показує учням портрет великого князя литовського Ольгерда (1345-1377) та повідомляє про головні його здобутки.

Учитель. 1356-1361 рр. — приєднання Київщини та Сіверщини.

1362 р. — битва на Синіх Водах та перехід Східного Поділля під владу Великого Князівства Литовського. Учитель наголошує на тому, що на сьогодні точно не відомо, де саме відбулась битва: р. Синюха (Кіровоградська обл.) чи р. Снивода (Вінницька обл.) і яким був її перебіг.

Запитання

Як ви вважаєте, чому Золота Орда не змогла зупинити литовську експансію?

Робота з документом

Учні ознайомлюються з уривком книги О. Русиної «Україна під татарами і Литвою».

Текст

«Треба зазначити, що дані джерел щодо воєнно-політичної взаємодії татар і литовців сягають 40-50-х рр. XIV ст. — періоду напруженої боротьби Литви та Польщі за Галицько-Волинську спадщину. Проте у той час йшлося лише про спільні дії литовських князів з окремими татарськими угрупованнями (можливо, тільки з подільськими татарами); що ж до спроби налагодження політичних контактів з правлячими колами Золотої Орди, здійсненої Ольгердом 1349 р., то вона не тільки не мала позитивних наслідків, а й закінчилась ув’язненням литовських послів. Проте ця спроба не була останньою, і саме за князювання Ольгерда було досягнуто порозуміння між Литвою й Ордою».

Запитання

Що означало литовсько-татарське зближення у політичному плані?

Учні продовжують опрацювання уривка з книги О. Русиної «Україна під татарами і Литвою».

«Слід, однак, наголосити на тому, що немає підстав розцінювати попередню зовнішньополітичну діяльність литовських князів як антиординську; найвірогідніше, просування литовців на Південно-Західну Русь у 1350-х рр., у переддень міжусобиць в Орді, було зумовлене сплатою «виходу», а в 1360-х рр. тільки далися взнаки результати. Таким чином, інкорпорацію українських земель до складу Великого Князівства Литовського було здійснено на договірних засадах, у формі кондомініуму, що передбачав збереження данницької залежності окупованих Литвою територій від Орди».

Запитання

1. Чи означає сплата данини добровільний перехід від однієї влади до іншої?

2. Як, на вашу думку, відреагувало місцеве населення на таку «домовленість»?

Словникова робота

Експансія — прагнення держави до захоплення нових територій.

Інкорпорація — приєднання, включення нових територій (земель, держав).

Литовсько-татарський кондомініум — спільне управління приєднаними українськими територіями, за якого зберігалась їх данницька залежність від Орди.

Підсумовуючи відповіді, учитель разом з учнями робить загальний висновок про те, що інкорпорація українських земель до складу Великого князівства Литовського відбулась за згоди правителів Золотої Орди.

Робота з історичною картою

Один з учнів показує на історичній карті територіальні межі українських земель, які увійшли до складу Великого Князівства Литовського.

Підсумком до цього підрозділу має стати розв’язання першого проблемного питання.

Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського

Перед початком розповіді учитель ставить запитання учням:

1. Як, на ваш розсуд, литовські правителі налагодили управління приєднаними землями?

2. Якою мовою спілкувались та писали у Великому Князівстві Литовському?

3. Як ви розумієте вислів: «Старини не рухаємо, а новини не вводимо»?

Після кожної відповіді учнів учитель пояснює:

1. Специфіку адміністративного устрою (поділ на окремі землі / області / удільні князівства: Волинська, Київська, Подільська, Сіверська, Полоцька, Вітебська, Жмудська тощо); показує на історичній карті їх територіальні межі.

2. Спосіб управління удільними князівства: на чолі кожної був поставлений окремий князь литовського походження, зазвичай з династії Гедиміновичів (на Поділлі — племінники Ольгерда — брати Коріатовичі; на Київщині — Володимир Ольгердович; Сіверщині — Корибут-Дмитро Ольгердович).

3. Васальна залежність удільних князів від великого князя литовського та їх прагнення самостійності (карбування власних монет Володимиром Ольгердовичем та Костянтином Коріатовичем).

4. Відмінність між розмовною та писемною мовами: канцелярською була староукраїнська (в основі якої лежала давньоруська) та латина (рідше). У буденному спілкуванні використовували різні мови і навіть малопоширену старолитовську.

Учитель зачитує приклад із судової справи, яка написана староукраїнською, але містить відомості про існування старолитовської:

«7 травня 1529 р. судова справа між господарськими боярами Петром сумороком та Юхном Мицевичем стосовно володіння двома селянами. Під час опитування свідків Юхно повідомив про те, що Петро намагався змусити їх «говорити по-литовски и просил их: «Для Бога не выдайте мя, а што есьми вам обецалъ, то дам, а вас в том не выдам». (Книга: Ващук Д. «Абых мо держали ихъ подле права их земли» (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV-XVI ст.). — К., 2009.)

Діти мають самостійно виявити у тексті судової справи приклади розмовної та канцелярської мов, а також висловити свої думки щодо одночасного їх використання у повсякденному житті.

5. Приховане реформування суспільства під гаслом «старини не рухаємо, а новини не вводимо».

Учні наводять думки вчених, отриманих у вигляді роздавального матеріалу.

• М. Ясінський: «Державна влада Великого Князівства Литовського використовувала «старину» як джерело права, а законодавча ініціатива князів була спрямована на узаконення пануючого звичаю».

• М. Любавський: «У приєднаних землях до Великого князівства Литовського залишалось так багато місцевого політичного життя та сили, що литовські князі не вважали за необхідне зазіхати на їх цілісність і єдність, бережливо ставились до їх політичної старовини».

• П. Клепатський: «Ольгерд, завойовуючи нові території, надавав руській стихії можливість самобутньо розвиватись у межах Великого князівства».

• М. Грушевський: «Консерватизм («старини не рухаємо, а новини не вводимо») взагалі став гаслом політики литовського правительства... староруські порядки, принесені руськими землями в се нове політичне тіло, в князівство Литовське, мусять бути в цілости задержані».

Школярі коментують та роблять попередні висновки. На цьому етапі завдання вчителя полягає в тому, щоб підвести учнів до думки про слушність висновків науковців. Потім за допомогою декількох провокаційних питань («Чи впевнені ви у тому, що.?», «Аргументуйте висловлені міркування про.» та ін.) потрібно спонукати школярів піддати сумніву попередні висновки для глибшого аналізу суспільно-політичної ситуації на українських землях у складі Великого Князівства Литовського.

Метод «Мікрофон»

1. Хто очолив українські удільні князівства?

2. Яка була побудована система відносин між ними та великим князем литовським, до якої династії вони належали?

3. Які перші реформи здійснив уряд Великого князівства Литовського?

Таким чином, великокнязівська влада спочатку чітко фіксувала недоторканність «старини», а потім поступово, без особливого загострення з суспільством, змінювала її на свою користь.

Підсумком до цього етапу має стати розв’язання другого проблемного питання:

Кревська унія

Словникова робота

Унія — союз, спілка, об’єднання, єдність.

Запитання

Як ви вважаєте, які причини спонукали до укладення унії між двома різними державами: Великим Князівством Литовським та Польським королівством?

Залежно від отриманих відповідей констатуємо причини і пояснюємо їх:

• боротьба Ягайла з Вітовтом (син убитого князя Кейстута за наказом Ягайла) за одноосібну владу в Великому Князівстві Литовському;

• небезпека воєнного зіткнення з Тевтонським Орденом;

• прагнення Ягайла посісти польський трон шляхом укладання шлюбу з королевою Ядвігою. (Учням демонструють портрет Ягайла.)

Учитель. 14 серпня 1385 р. — у м. Крево (нині Білорусь) між Великим Князівством Литовським та Польщею укладено унію, яка передбачала:

• хрещення за католицьким обрядом як власне князя Ягайла, так і всієї держави;

• прилучення Великого князівства Литовського до Польського королівства.

Запитання

1. У чому, на вашу думку, полягало значення Кревської унії?

2. Чи погодився Вітовт з такими умовами, відмовившись від влади у Великму князівстві Литовському?

Відповідь на останнє запитання має стати прологом до зацікавлення школярів темою наступного уроку.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Оцініть процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

2. Яке значення мала Кревська унія для українського населення у складі Великого князівства Литовського?

VI . Підсумки уроку

Учитель робить загальний підсумок уроку. За потреби оцінює роботу деяких учнів.

VІІ . домашнє завдання

1. Опрацювати § 20 підручника.

2. Надати відповіді на запитання (підручник: Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин Н. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007).

3. Учні отримують випереджальне завдання: підготуватися на наступний урок до ситуаційної гри.

• 1-ша група. Тевтонський орден.

• 2-га група. Польсько-литовське військо.

• 3-тя група. Прихильники Свидригайла.

• 4-та група. Прибічники Ягайла та Сигізмунда Кейстутовича. література

1. Енциклопедія Великого князівства Литовського. — Т. 1. — Мінськ, 2005.

2. Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2004.

3. Русина О. Україна під татарами і Литвою. — К., 1998.

4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Грюнвальдська_битва.