Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 5

Поширення влади польського короля та литовських князів на українські землі

Мета: проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці XIV — другій половині XV ст.; розвивати вміння самостійно оцінювати окремі частини історичного процесу, виявляти загальні тенденції та закономірності їх розвитку; виховувати цілеспрямовану громадянську позицію учнів, національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: урок-гра.

Основні поняття: централізація, автономія, привілей, громадянська війна.

Обладнання: історична карта, портрети великих князів литовських Вітовта, Свидригайла, Казимира Ягеллончика, схема та ілюстрація Грюнвальдської битви; монографії: Русина О. Україна під татарами і Литвою. — К., 1998; Енциклопедія Великого Князівства Литовського. — Т. 1. — Мінськ, 2005; Енциклопедія історії України. — Т. 2. — К., 2004; Ващук Д. «Абых мо держали ихъ подле права их земли» (Населення Київщини та Волині і великокнязівська влада в XV-XVI ст.). — К., 2009.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: виявити відмінності у політиці великих князів литовських Вітовта, Свидригайла та Казимира Ягеллончика щодо українських земель; самостійно опрацьовувати наукову літературу в дослідницьких групах та робити висновки; давати відповіді на проблемні запитання.

Хід уроку

І. організаційний момент уроку

Організація класу, створення робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Метод «Мікрофон»

1. У складі яких держав опинились українські землі у другій половині XIV ст.?

2. Визначте їхній політичний статус.

3. Назвіть основних політичних діячів того часу.

4. Охарактеризуйте ситуацію в українських землях після Кревської унії.

Головним завданням для вчителя є виявлення знань учнів за методом ланцюжкового опитування. У випадку наявності повноцінних правильних відповідей виставляємо відповідні оцінки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель підсумовує відповіді учнів, акцентуючи увагу на початку боротьби за владу у Великому Князівстві Литовському між Ягайлом та Вітовтом. Далі оголошує тему, мету уроку та ставить проблемні запитання:

1. Як вплинула централізаторська політика Вітовта на долю українських земель?

2. Чи існувала у Свидригайла можливість відстояти незалежність Великого Князівства Литовського?

IV. Вивчення нового навчального матеріалу

Великий князь литовський Вітовт та українські землі

Використовуючи метод пошукової бесіди, учитель розповідає про політичні події у Великому Князівстві Литовському на початку князювання Вітовта (учням демонструється портрет князя), пов’язані із Золотою Ордою та його супротивником Ягайлом.

Учитель. 12 серпня 1399 р. — битва на р. Ворскла.

Запитання

1. Що спонукало Вітовта до збройного конфлікту з ординцями?

2. Як, на вашу думку, поразка вплинула на відносини з ягайлом?

Аналізуючи відповіді учнів, учитель повинен підвести їх до думки, що поразка у битві послабила авторитет Вітовта, а смерть Ядвіги у червні 1399 р. послабила владу Ягайла у Польщі. Тому обом необхідна була взаємна підтримка. Саме тому 1401 р. було підписано Віленську угоду, за якою:

• Вітовт визнавав владу Ягайла, але зберіг за собою титул великого князя литовського;

• по смерті Вітовта землі Великого Князівства Литовського мали увійти до складу Польського королівства;

• у свою чергу, поляки зобов’язались у разі смерті Ягайла не обирати нового короля, не повідомивши про це Вітовта.

Учитель. 15 липня 1410 р. — Грюнвальдська битва. (Учням демонструють схему і картину «Грюнвальдська битва».)

У кожній із чотирьох дослідницьких груп, утворених на попередньому уроці, є «експерти» кожної із ворогучих сторін. Їхнє завдання: по черзі, знаючи хід битви, за допомогою схеми відтворити за ролями хід битви. Завдання інших — проаналізувати події та зробити висновок.

Учитель підсумовує, розповідаючи про посилення влади Вітовта у Великому Князівстві Литовському після перемоги, розширення території держави, а також звертає увагу на невдалу спробу Вітовта коронуватися 1430 року.

Запитання

Чому Вітовт проводив політику централізації держави, що супроводжувалася ліквідацією удільних князівств?

Залежно від відповідей учитель робить загальний висновок щодо політичної діяльності великого князя Вітовта, а також разом з учнями розв’язує перше проблемне питання.

Словникова робота

Централізація — зосередження керівництва в єдиному центрі.

Автономія — самоврядування окремої території в межах певної держави.

Правління Свидригайла

Учитель. 1430 р. — обрання великим князем литовським Свидригайла, який негативно ставився до унії з Польським королівством. (Учням демонструють портрет Свидригайла.)

Експерти з дослідницьких груп повідомляють про причини конфлікту між правителем Великого Князівства Литовського та королем Польщі, розповідають про головні події громадянської війни.

Словникова робота

Громадянська війна — боротьба за владу між громадянами одного суспільства, країни.

Привілей — грамота, якою надавалися або стверджувалися певні права й переваги, пільги окремих осіб, груп людей або суспільних станів.

Учитель. 1432 р. — литовці-католики обрали великим князем литовським Сигізмунда Кейстутовича (брат Вітовта). Того ж року він пожалував литовській православній шляхті привілей, яким зрівняв їх у правах з католиками.

Запитання

Яку мету переслідував Сигізмунд, жалуючи такий привілей?

Учитель. 1 вересня 1435 р. — битва під Вількомиром (Пабайском). Поразка Свидригайла.

Наприкінці розповіді учитель узагальнює наслідки громадянської війни та разом з учнями дає відповідь на друге проблемне питання.

Відновлення та остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств

Учитель надає учням інформацію про: змову проти Сигізмунда і його вбивство у Тракайському замку 20 березня 1440 р., зміну політичної ситуації у Великому Князівстві Литовському та обрання нового великого князя — Казимира IV Ягелончика (син Ягайла; учням демонструють портрет князя). Акцентує увагу на повстаннях у Смоленській землі та Жмуді.

Запитання

Що мав зробити Казимир для стабілізації політичної ситуації у державі?

Висновок. Відновлення князівської влади у Київщині (князем став Олександр (Олелько) Володимирович) та на Волині (у пожиттєве володіння отримав Свидригайло, який присягнув на вірність Казимиру) було зумовлено необхідністю посилення держави та авторитету великого князя литовського. Юридичним забезпеченням стали уставні земські грамоти, пожалувані Казимиром Київщині та Волині.

Робота з документами

З уставної грамоти Волинській землі

«Били намъ чоломъ духовъные владыка володимерский, и владыка луцъкий, кн(я)зи, и панове, и земяне, и вся шляхъта Волыньское земли, абых мо держали ихъ подле права ихъ земли, какъ были за отца нашого,короля его м(и)л(о)сти. И мы, на жеданье ихъ, то вчинили: тыхъ правъ, которые жъ они мают, какъ было за отца нашого, имъ не рушаемъ, што отецъ нашъ далъ имъ листъ свой...»

З уставної грамоти Київської землі

«Били нам чоломъ слуги н(а)ши, кн(я)зи, и п(а)н(о)ве, и бояре, и земяне, вся шляхта киевъская, и вказывали перед нами лист доброє памяти отца н(а)шого, короля Казимира его м(и)л(о)сти, и брата н(а)шого короля Александра, што имъ дали право доброволноє хърестиянскоє, и просили насъ, абых мо то имъ н(а)шимъ листомъ потвердили. И мы, вбачывшы службу их верную, дали есмо имъ право доброволноє хъристиянскоє по тому, как отецъ и братъ н(а)шъ дали были им, д(у)ховным и свецким, наперед ц(е)рквамъ Божим».

Учитель наголошує, що ці грамоти були основними документами, за якими здійснювалось судочинство на території Київщина та Волині до часу видання Першого Литовського Статуту.

Учитель. 1447 р. — Казимира Ягеллончика обрали польським королем.

Запитання

Як ви вважаєте, чи буде новий король, який залишався також і великим князем литовським, продовжувати політику свого батька щодо приєднання земель Великого Князівства Литовського до Польського королівства?

Результатом має бути висновок: існування удільних князівств — Київського та Волинського заважало посиленню централізованої влади та реалізації у майбутньому планів щодо унії.

Тому 1452 р. після смерті князя Свидригайла (це сталося 10 лютого 1452 р.) було ліквідоване Волинське князівство: землею стали управляти великокнязівські старости і намісники. По смерті у 1471 р. князя Семена Олельковича Київщину очолив воєвода-католик Мартин Гаштольд.

Робота з підручником

Учні самостійно читають уривок з праці М. Грушевського про князів Олельковичів (с. 193).

Насамкінець учитель робить узагальнювальний висновок про завершення централізації Великого Князівства Литовського.

V. Узагальнення та систематизація знань

Запитання

Виявіть схожість і відмінність у політиці великих князів литовських Вітовта, Свидригайла та Казимира Ягеллончика щодо українських земель.

VI . Підсумки уроку

Учитель робить загальний підсумок уроку та оцінює роботу учнів, які активно працювали у групах.

VM . домашнє завдання

1. Опрацювати § 21 підручника.

2. Надати усні відповіді на питання (підручник: Свідерський Ю., Ладиченко Т., Романишин Н. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007).

3. Випереджальні завдання:

1) підготувати коротке повідомлення про діяльність на Закарпатті князя Федора Коріатовича (Сіцінський Ю. Поділля під владою Литви. — Кам’янець-Подільський, 2009);

2) підготувати розповіді про архітектурні пам’ятки литовської доби на Закарпатті, Буковині, Сіверщині та Криму (Україна: литовська доба 1320-1569. — К., 2007);

3) підготувати короткі повідомлення про хід литовсько-московських воєн кінця XV — першої половини XVI ст. (Русина О. Україна під татарами і Литвою. — К., 1998).