Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 7-8 клас

7 клас

УРОК 1

Запровадження християнства на Русі

Мета: з’ясувати значення діяльності князя Володимира Великого; сприяти формуванню критичного мислення; робити логічні висновки; з’ясувати передумови та наслідки прийняття християнства як державної релігії; сприяти формуванню шанобливого ставлення до історії українського народу.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: розуміти передумови та історичне значення прийняття християнства; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття.

Oсновні поняття: пантеон, християнство, монотеїзм, язичництво, мораль, централізована держава.

Навчально-методичне забезпечення: підручник (В. А. Смолій, В. С. Степанков. Історія України. 7 клас. — К., 2007); дидактичні матеріали; мультимедійний центр; роздавальний матеріал. тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Знайди помилку

1. Володимир Великий здійснив реформи: адміністративну, військову, оборонну, містобудування, судову, міську, фінансову, релігійну. (Міську)

2. Володимир Великий був онуком Святослава.

3. Єдиновладним князем Русі Ярополк став 980 року.

4. 982 р. Володимир підкорив ятвягів. (В’ятичів)

5. Першою дружиною князя Володимира стала Малуша. (Рогнеда)

6. За часів Володимира почали карбувати монети — «залізняки» та «срібники». («Златники»)

7. Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з половцями. (Печенігами)

8. Суть містобудівної реформи полягала у розмежуванні єпископського та градського судів. (Судова реформа)

9. 988 року в Київській Русі було запроваджено язичництво. (Християнство)

10. 985 року князь Володимир переміг радимичів. (Болгар)

11. Наприкінці Х ст. Володимир Великий встановив дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, Францією. (Польщею)

12. Володимир мав 15 синів. (12)

Учні здійснюють взаємоперевірку роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо важливу тему для всього українського народу «Запровадження християнства в Київській Русі».

Головною дійовою особою цієї події був великий князь київський Володимир (980-1115).

Запитання

1. Як ви вважаєте, у чому полягала головна політична мета князя Володимира Святославовича?

2. Чому Володимир Великий віддав перевагу саме християнству?

3. У чому полягало історичне значення прийняття християнства?

Відповіді учнів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Постановка проблемного завдання уроку

Доведіть, що запровадження християнства — це закономірний політичний захід Володимира Великого.

Озвучення очікуваних результатів методом «Мікрофон»

Учитель з’ясовує, яких результати очікують учні після вивчення теми.

Дохристиянські вірування слов’ян

Учитель. Володимир Великий справді був видатним князем — він добре збагнув потреби своєї великої держави. як ця політична мета співвідноситься із запровадженням християнства? Щоб розв’язати це завдання, давайте пригадаємо, якими були вірування були у слов’ян (перегляд фрагмента фільму «Історія України, 2009. Язичницька віра у стародавніх слов’ян, 12 серія» 38:44-41:46).

Робота з таблицею

Протягом уроку учні заповнюють порівняльну таблицю.

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЯЗИЧНИЦТВО

Віра

Язичництво

Християнство

Вірування

Поширення

Організація

Культові споруди

Служителі віри

Джерела віровчення

Пантеон

Запровадження християнства. Володимир Великий та його роль у християнізації Русі

Учитель. Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував здійснити релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу єдиного бога — громовержця Перуна. Ієрархія новоствореного пантеону відповідала розкладу політичних сил у країні, адже верховним божеством було визнано не полянського Даждьбога, а новгородського Перуна. Вочевидь, Володимир мав зважати як на новгородську еліту, завдяки матеріальній підтримці якої він прийшов до влади, так і на норманських найманців, на силу яких він спирався. Проте язичництво вже не здатне було відповідати потребам часу: воно гальмувало процес державотворення; не захищало багатство і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу; ускладнювало встановлення зв’язків з християнськими країнами. Тому запровадження нової державної монотеїстичної релігії стало життєвою потребою. Давайте спробуємо з’ясувати, чи було випадковим звернення саме до християнства, які коріння воно мало на Русі (див. презентацію на сайті «Основи» Граб Н. І. «Поширення християнства на Русі»).

Робота зі словником

1. Що таке монотеїстична релігія?

2. Дайте визначення понять: язичництво, пантеон, політеїзм.

Учні формулюють поняття і за допомогою вчителя записують їх до словника.

Учитель. Свій вибір Володимир Великий зупинив на християнстві візантійського зразка.

Запитання

Як ви вважаєте, чи випадковим був цей вибір? Чому?

Учитель. Дійсно, цей вибір не був випадковим.

По-перше, ще за часів існування античних міст-держав для Подніпров’я визначився південний вектор цивілізаційної орієнтації, який значно посилився після появи торговельного шляху «з варяг у греки».

По-друге, у державної еліти вже існували досвід та традиція хрещення (Андрій Первозваний, християнізаця готів наприкінці IV ст., хрещення у Візантії Аскольда та Ольги). Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: він отримував ідеологічну підтримку своїм державницьким планам.

По-третє, через візантійське православ’я Русь долучалась до християнського віровчення рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.

Проте Володимир переймався, що, прийнявши християнство, потрапить в ідеологічну або ж навіть політичну залежність від Візантії.

Запитання

Поміркуйте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь.

Індивідуальна робота та робота в парах методом «Мозкова атака»

Назвіть причини запровадження християнства як державної релігії.

Результат обговорення учнями:

1) зміцнення держави;

2) поширення європейської культури;

3) посилення міжнародного авторитету Русі;

4) посилення влади князя.

Робота з візуальними джерелами та текстом підручника

Учитель. Порівняйте ваші висновки з інформацією підручника на с. 46, перегляньте фрагмент фільму «Історія України, 2009. Хрещення Русі, 16 серія». За необхідності доповніть ваш список.

Робота з таблицею

Перевірка змісту порівняльної таблиці.

ХРИСТИЯНСТВО ТА ЯЗИЧНИЦТВО

Християнство

Язичництво

Віра

Триєдиний Бог

Багатобожжя

Християнство

Язичництво

Поширення

Одна зі світових релігій

Племінна, територіально обмежена

Організація

Сувора церковна організація — ієрархія

Чітка релігійна організація відсутня

Культові споруди поклоніння

Церква

Капище

Служителі віри

Священики

Жерці

Джерела віровчення

Святе Письмо (Біблія)

Усний переказ, міф

Пантеон

Віра у надприродну силу Бога

Вшанування сил природи

Учитель. Не треба думати, що народ легко зрікся від своєї батьківської віри й дарма намагається літописець переконати нас, що народ хрестився з радістю. Князь наважився порушити народну святиню. Дійсно, у великому місті важко уникнути хрещення і, відповідно, кари могутнього князя, але хрещення киян не могло відбуватися так спокійно, як про це сповіщає нам літописець майже 100 років потому. Держава Володимира була надто велика, а тому цей процес тривав аж до ХІІІ століття.

Історичне значення хрещення Київської Русі

Робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують підручник на с. 47-48 і визначають основні тези історичного значення Київської Русі. Вчитель, доповнюючи відповіді учнів, зазначає:

1. Затвердження християнських морально-етичних цінностей.

2. Переорієнтація людини від повсякденних турбот на занурення в стан власної душі.

3. Християнство поклало край практиці людських жертвоприношень.

4. Сприяння поширеню моногамного браку.

5. Посилення центральної влади.

6. Залучення до культури Європи, античної спадщини.

7. Розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва.

Таким чином, Київська Русь здійснила свій цивілізаційний вибір, пов’язавши свою долю з християнським Заходом, а не ісламським сходом, що суттєво вплинуло на подальший розвиток руських земель.

Прийняття християнства не з Риму, а з Візантії, згодом, коли 1054 р. відбувся розкол між цими двома християнськими центрами, призвело до того, що подальше релігійне життя Русі відбувалось у річищі православ’я. Враховуючи значення православних традицій в історії українського суспільства, Указом президента 2008 р. 28 липня було встановлено (день пам’яті рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі) як День хрещення Київської Русі-України.

На сучасному етапі в Україні діють релігійні громади багатьох конфесій: ісламу, буддизму, іудаїзму, різних напрямів християнства, зокрема католицизму і протестантизму. Діє в Україні уніатська (греко-католицька) церква. Українська держава не втручається у справи церков і рівно ставиться до кожної з них.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель пропонує учням розв’язати ребус.

Завдання

Б 3; В 1; Г 4; А 2; Б 5; А 6; Г 2; Г 6; В 4; А 1; Б 2; А 5.

VI. Підсумковий етап

Розв’язання проблемного питання

Визначальним фактором, що сприяв об’єднанню Київської Русі і перетворенню її на могутню феодальну державу було, безперечно, запровадження християнства 988 року. Ця релігія, як світогляд та ідеологія, стала одним із вирішальних чинників зміцнення політичної влади князів, посилення ролі держави, одержавлення місцевого етносу. Як зазначав М. Грушевський, саме з християнізації почався процес еволюції Київської Русі — від збирання держави шляхом збройної боротьби до легітимних державотворчих процесів, від панування князів-наїздників до панування князів-правителів. Це був закономірний процес, адже держава вимагала єдиної релігії задля зміцнення влади Володимира Великого.

Релігійною реформою Володимира Русь була прилучена до християнської культури, яка спиралася на величний фундамент античного Середземномор’я; поширювалися писемність, шкільництво, потужний імпульс до розвитку дістали література, образотворче мистецтво, архітектура і будівництво. Хрещення Русі позитивно вплинуло і на міжнародне становище Київської держави, сприяло посиленню рівноправних родинних зв’язків з головними династіями Європи.

Очікуванні результати

Учні визначають за допомогою вчителя, чи досягнули вони очікуваних результатів під час уроку.

Учитель аргументовано оцінює роботу учнів під час уроку.

VIІ. домашнє завдання

1. Опрацювати текст підручника (с. 46-48).

2. Написати міні-твір за темою: «Роль християнства у становленні держави Київська Русь».