Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 16

Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета: ознайомити учнів зі становищем Правобережжя наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; вивчити причини та наслідки відродження козацького устрою Правобережної України; дати характеристику постаті Семена Палія; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати історичні події; робити висновки та узагальнення; виховувати повагу та шанобливе ставлення до минулого українського народу.

Методичне забезпечення: підручник «Історія України», атлас з історії України, контурні карти, роздавальний матеріал (документи), портрет с. Палія.

ТЗН: персональний комп’ютер.

Мультимедійна підтримка уроку: учительська мультимедійна презентація «Семен Палій», учнівська презентація, портрет Івана Мазепи.

Тип уроку: урок комбінований.

Основні дати:

• 1684-1685 рр. — відновлення козацького устрою;

• 1702-1704 рр. — повстання с. Палія;

• 1712 р. — ліквідація козацького устрою.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання

Учні демонструють свою презентацію «Історичний портрет гетьмана Івана Мазепи»

• 1-й учень презентує біографічні відомості гетьмана Мазепи;

• 2-й учень презентує особливості внутрішньої політики гетьмана Мазепи;

• 3-й учень розповідає про зовнішньополітичні акції гетьмана;

• 4-й учень зупиняється на культурницькій діяльності Мазепи. Аналіз презентації учнями.

Фронтальне опитування

1. Які українські землі втратила Річ Посполита в результаті війни з Османською імперією?

2. Якими були наслідки Руїни для Правобережжя?

Робота з атласом

Показати українські землі, що перебували у складі Османської імперії.

ІІІ. мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Учитель. Протистояння на мовному та релігійному ґрунті, нав’язуване політиканами й підживлюване ЗМІ заради збереження влади, відволікає суспільство від нагальних проблем і загрожує соціальним конфліктом і територіальним розколом України. Подібні процеси вже відбувалися на теренах України у ХVІІ ст. Негативні уроки періоду Руїни не засвоєні і можуть повторитися знов. Вам як громадянам нашої держави треба розумітися на тому, що відбувається в нашій державі. Допоможе вам у цьому знання історії.

Постановка проблемного питання

Опрацювавши матеріал сьогоднішнього уроку, ми маємо надати відповідь на запитання:

1. Чому Правобережна Україна опинилась у складі Речі Посполитої?

2. Якою була доля козацтва на цих земля?

ІV . вивчення нового матеріалу

Учитель (розповідь супроводжує показ на карті). Боротьба Польщі з Османською імперією була б неможливою без участі в ній козацтва. Тому польська влада протягом 1684-1685 рр. вжила заходів щодо відродження козацького ладу на Правобережній України. За козаками затверджувалися вольності, свободи і привілеї з правом заселення земель семи правобережних полків: Чигиринського, Канівського, Корсунського, Черкаського, Уманьського, Білоцерківського, Кальницького.

Завдання

Позначити на контурних картах території правобережних полків.

Зміцнення становища козацтва на Правобережжі призвело до конфлікту зі шляхтою. Але поки тривала війна з Туреччиною правителі Речі Посполитої закривали на це очі.

Згідно із Карловацьким мирним договором (1699), Поділля і частина Правобережжя перейшли від Туреччини (у складі якої вони перебували з 1672 р.) до Речі Посполитої. Польський сейм ухвалив рішення розпустити козацьке військо. Фастівський полковник Семен Гурко розпочав відкриту боротьбу проти польського панування.

Завдання

Ознайомитись з біографією Семена Палія (можна запропонувати мультимедійну презентацію «Історичний портрет Семена Палія»).

Історична довідка

Палій семен (справжн. прізв. — Гурко ; н. 1640-і рр. — п. між 24.1. і 13.5.1710) — полковник білоцерківський (фастівський), керівник національно-визвольної боротьби українського народу проти польської влади у Правобережній Україні наприкінці ХVІІ — на поч. ХVІІІ ст. Народився у Борзні (тепер Чернігівська обл.) в козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській Колегії. У 1760-х рр. перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями. На початку 1680-х рр. кілька полків на чолі з Палієм перейшли на малозаселену територію Південної Київщини. Опорним пунктом Палій обрав місто Фастів. 1683 р. очолюваний ним загін козаків брав участь у розгромі турків під Віднем. 1684-1685 рр. за сприяння Палія були засновані Фастівський, Богуславський та віддалені Брацлавський і Корсунський полки. 1680-90-х рр. разом із лівобережними козаками вів боротьбу проти Туреччини і Кримського ханства. Основним завданням, яке ставив перед собою Палій, стало визволення Правобережної України з-під польської влади і приєднання її до Гетьманщини. Наприкінці 1680-х рр. боротьба проти польської шляхти, яку очолював Палія та його сподвижники с. Самусь, З. Іскра, А. Абазин, охопила значну територію. Козацькі війська під керівництвом Палія визволили Богуслав, Корсунь, Лисянку та інші міста.

1699 р. польський сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козаччини, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом Палія. Після невдалої спроби отримати допомогу в боротьбі проти Польщі з боку Гетьманщини та Московії Палій спробував знайти союзників серед прихильників шведського короля Карла XII. Після вступу військ І. Мазепи на Правобережжя Палій, намагаючись зберегти тут свій вплив, почав провадити свою політику і спробував підбурити проти гетьмана Мазепи Запоріжжя. У відповідь гетьман, щоб не допустити анархії в краю, наказав у липні 1704 р. заарештувати фастівського полковника. 1705 р. Палій був засланий до сибіру, в Тобольськ. Після відкритого виступу І. Мазепи проти московської влади семена Палія повернули із заслання і призначили полковником Білоцерківського полку. Помер він у січні 1710 р. Похований у Києво-Межигірському монастирі.

Робота з підручником

Заповнити таблицю-схему «Повстання Палія», самостійно опрацювавши текст параграфа.

Учитель. Поразка повстання Палія та зміна зовнішньополітичної ситуації (Прутський мир між Туреччиною та Росією) зумовили остаточну ліквідацію польською владою козацтва на Правобережжі 1712 р. Проте ці землі не перетворились на «пустку». Згодом розпочалося їх заселення і відродження, але вже без участі козацтва.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Подвійна дія»

1. Навіщо польський уряд 1685 р. відновив козацький устрій на Правобережжі?

2. Назвіть причини та основну мету повстання семена Палія.

3. Чому повстання під проводом С. Палія 1702-1704 рр. називали «другою Хмельниччиною»?

4. Яку роль і чому відіграв І. Мазепа в подіях 1702-1704 рр. на Правобережжі?

VІ. Підсумки уроку

Учні відповідають на запитання, поставлені на початку уроку.

1. Чому Правобережна Україна опинилась у складі Речі Посполитої?

2. Якою була доля козацтва ладу на цих земля?

Учитель. Внутрішня слабкість України та зусилля зовнішніх ворогів зумовили територіальний розподіл України між Річчю Посполитою та Московською державою. Україна знову стала розмінною монетою в міжнародній політиці.

VІІ . Рефлексія

Вправа «Незакінчене речення».

Учні продовжують речення.

На уроці я:

• дізнався.;

• зрозумів.;

• навчився.;

Наступного уроку я хочу.

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 25 підручника.

2. Підготуватися до семінару за планом:

а) Гетьманщина в умовах Північної війни Росії зі Швецією (1700-1721).

б) Українсько-шведський союз.

в) Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

г) Полтавська битва.