Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 13

Церковне життя у другій половині XVI ст. Берестейська церковна унія

Мета: визначити передумови укладення Берестейської церковної унії та її зміст; оцінити становище православної церкви в другій половині XVI ст.; з’ясувати наслідки утворення української греко-католицької церкви; розвивати вміння співвідносити події всесвітньої історії та історії України на прикладі релігійних рухів другої половини XVI ст., уміння працювати з картою та історичним джерелом, підручником; розвивати навички індивідуальної та групової роботи; виховувати інтерес до історії, толерантне ставлення до різних релігійних конфесій.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами проблемного навчання.

Основні поняття: Реформація, протестантизм, Контрреформація, єзуїти, братства, церковна унія; уніатська церква.

Основні дати:

• 1586 р. — ставропігія Львівського братства;

• 1589 р. — виникнення Московського патріархату;

• 1590 р. — грамота православних єпископів до Сигізмунда ІІІ Августа;

• червень 1595 р. — «33 артикули статей унії»;

• грудень 1595 р. — зустріч православних єпископів з Клементом VIII;

• жовтень 1596 р. — Берестейська церковна унія;

• 1615 р. — заснування Київського Богоявленського братства.

Історичні діячі: Василь-Костянтин Острозький, Сигізмунд ІІІ

Август, Клемент VIII, Михайло Рогоза, Іпатій (Адам) Потій.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор, підручник (Власов В. С. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Генеза, 2008. — 2008. — 304 с.: іл.); зошит; робочий зошит з друкованою основою (Власов В., Данилевська О. Зошит до підручника «Історія України» 8 клас. — К.: Літера, 2009. — 72 с.); картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI — др. пол. XVIІІ ст.). 8 клас. — К.: ІТП, 2004); ілюстрації до теми.

Епіграф: Скільки вчених людей, скільки різних ідей з’явилося в світі безбожнім, щоб звести люд зі шляху, дати місце гріху, перекручують істини Божі. Невідомий автор

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: характеризувати діяльність Василя-Костянтина Острозького та православних єпископів; співвідносити події вітчизняної та всесвітньої історії; показувати на карті межі поширення релігійних течій, основних центрів релігійного життя; давати свою оцінку діяльності історичних діячів та подій кінця XVI ст.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Привітання та перевірка готовності до уроку.

Перевірка домашнього завдання.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Кінець ХVІ — I половина ХVІІ ст. є важливою епохою в житті українського народу. Це був час пробудження національної свідомості, культурно-національного самовизначення. Розвиток національної самосвідомості відбувався під грізним наступом Польщі, експансія якої поширювалась на всі сфери життя. Хоча Річ Посполита юридично проголошувала толерантне ставлення до православ’я, фактично ситуація була дуже напруженою. Нам з вами сьогодні належить визначити реальне становище православної церкви в ці часи.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Учитель ставить запитання учням, спираючись на опорні знання зі всесвітньої історії та історії України.

• Які дві течії християнства протистояли одна одній в українських землях?

Робота зі схемою

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Становище православної церкви в Україні в другій половині XVI ст.

Бесіда

1. Визначте, яким було становище православної церкви в українських землях в другій половині XVI ст.

2. Що спричинило її кризовий стан?

3. Чи існує зв’язок між становищем української православної церкви і захопленням турками Константинополя?

4. Як вплинула Люблинська унія на релігійну ситуації в українських землях?

Робота з історичними термінами

Патронат — право шляхтича призначати та усувати від справ священників у своєму маєтку.

«Подання хлібів духовних» — право польського короля призначати та усувати єпископів.

«Симонія» — продаж церковних посад.

Робота з таблицею

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Внутрішнє становище

Зовнішні чинники

1. Занепад церковної дисципліни.

2. Ганебне поводження священників.

3. Низький рівень освіти православних священників.

4. Симонія церковних посад.

5. Право патронату

1. Занепад православ’я після захоплення Константинополя турками 1453 р.

2. Створення Московського патріархату.

3. Активне поширення католицизму.

4. Відсутність підтримки з боку офіційної влади.

5. Агресивна політика Речі Посполитої.

6. Втручання світських осіб у справи церковні — «подання хлібів духовних».

7. Поширення Реформації

Учні роблять висновок, що криза православ’я поглиблювалась не тільки через внутрішні причини, але й через зовнішньополітичні впливи (Реформація, Контрреформація).

Бліцопитування

1. Де і коли розпочалися реформаційні рухи?

2. Причини поширення Реформації.

3. Укажіть основні ознаки Реформації.

4. Що таке Контрреформація? Виділіть її особливості.

Виділяючи основні ознаки Реформації та Контрреформації, учитель наголошує на реформаційних рухах, що набули поширення в українських землях, а саме: аріанство; лютеранство; кальвінізм; соцініанство.

Також увагу учнів доцільно зосередити на появі в українських землях Ордену єзуїтів (1571).

Історична довідка

Товариство Ісуса (лат. Societas Iesu, скорочено S. J. або S. I.) — християнський чернечий орден римо-католицької церкви. Члени ордену відомі як єзуїти. Їх інколи називають «солдатами Ісуса Христа» або «піхотинцями Папи» через те, що засновник Товариства, Ігнатій Лойола був лицарем, перш ніж став священиком. Девізом єзуїтів є вислів «Ad maiorem Dei Gloriam» (лат. «Усе во славу Божу»).

Товариство Ісуса — найчисельніший чернечий орден у складі католицької церкви. На сьогодні кількість єзуїтів складає 20 170 осіб, серед яких 14 147 — священики. Їхні місії діють у 112 державах всіх континентів. Головними напрямками діяльності єзуїтів є євангелізація, освіта і наукові дослідження. Товариство Ісуса було засноване 1534 р. іспанцем Ігнатієм Лойолою у Парижі та затверджене 27 вересня 1540 р. Римським Папою Павлом III. Головною метою єзуїтів стало проповідування ідей християнства, поширення впливу католицької церкви і зміцнення влади папи римського. Організаційні принципи Товариства будувались на засадах суворої дисципліни, безумовного підпорядкування лише генералові Товариства або Римському Папі. У XVI-XVII ст., намагаючись поширити свій вплив, єзуїти активно діяли у багатьох країнах світу, зокрема в Індії (з 1542 р.), Японії (з 1549 р.), Китаї (з 1563 р.), на Філіппінах (з 1594 р.) та ін. У середині XVI ст. єзуїти активізували свою діяльність в Україні.

Фанатично віддані справі Ордену, єзуїти намагались впливати на внутрішню і зовнішню політику європейських держав, через що Товариство Ісуса неодноразово забороняли у Португалії, Франції, Іспанії. Єзуїтиформально були ліквідовані Папою Климентом XIV 1773 року. 1814 року Орден було відновлено Папою Пієм VII.

Із XVI ст. з метою поширення ідей християнства і виховання своїх прихильників почали створювати єзуїтські школи, які відзначались високим рівнем викладання. В Україні такі школи було відкрито у Львові (1608 р.), Луцьку (1609 р.), Києві (1690 р.) та інших містах. 1661 року грамотою польського короля Яна П Казимира Львівська єзуїтська колегія була реформована в університет. На українських землях у складі Російської імперії єзуїти були змушені припинити свою діяльність 1820 р., а в Західній Україні — 1939 року. На початку 1990-х років діяльність Товариства Ісуса в Україні відновилась.

Діяльність братських шкіл в Україні в другій половині XVI ст.

Проблемне завдання

Чому протестантизм не набув поширення на українських землях?

Під час розв’язання проблемного питання учитель підводить учнів до думки про активну діяльність братств.

Робота у групах

Вивчення діяльності братств можна проводити в групах (клас розділити на 4 групи).

Завдання групам

Опрацювати текст підручника В. С. Власова § 6 с. 55-56 і заповнити таблицю, що характеризує діяльність братських шкіл.

№ з/п

Назва братської школи

Рік утворення

Мета діяльності

Напрямки діяльності

Соціальні верстви, що входили до братства

1

Львівська

2

Київська

Кожна група бере участь в обговоренні, відповідаючи на запитання за складовими елементами таблиці.

Запитання

1. Яку роль відігравали братства в посиленні ролі православної церкви?

2. Як ставилися до діяльності братств різні верстви українського населення?

Для підбиття підсумку доцільно звернутись до характеристики діяльності князя Василя-Костянтина Острозького (див. додаток).

Метод «Павутинка дискусії»

Яким чином можна було покращити становище православної церкви? (Учні повинні запропонувати своє обґрунтування.)

Берестейська церковна унія

Складання історичного портрета

Використовуючи роздавальний матеріал (див. додаток) учні характеризують історичних діячів, які брали участь у підготовці Берестейської унії (Клемент VIII, І. Потій, М. Рогоза).

Постановка проблемного запитання

Берестейська церковна унія стала першим кроком до об’єднання чи до розколу?

Учитель розповідає про особливості проведення церковного собору в Бересті, використовуючи схему.

Робота з візуальними джерелами

Перегляд фрагменту «Берестейська унія», обговорення за методом «Коментатор».

Метод «Займи позицію»

1. Яку точку зору на соборі відстоювали б ви? Відповідь обґрунтуйте.

2. Переконайте своїх опонентів у правильності вашого вибору.

Робота з підручником

Опрацювавши текст підручника (§ 6 с. 60-61), дайте відповідь на запитання.

1. Якими були наслідки діяльності Берестейського собору?

2. Назвіть визначальні ознаки новоутвореної греко-католицької церкви.

Метод «Мікрофон»

Колективне обговорення результатів з використанням історичного тексту про уніатську «з’єднану» церкву.

«Йдучи на підписання унії, українські ієрархи зберегли обряд Православної церкви, літургію, мову, все, що було пов’язане з українською традицією... Українське уніатське духовенство діставало рівні права з польським, духовники нашого обряду аби втішалися такими самими почестями і пошаною, як і особи римського обряду та нехай користуються вольностями і привілеями, вони звільнялися від сплати податків зі своєї особи та церковних маєтків і підлягатимуть єдиним єпископам та лише ними каратимуться за будь-які промахи. Уніати вимагали допустити Митрополита і Єпископів до сенату його Королівської милості, а це з багатьох і слушних причин: бо вони мають той самий уряд і гідність, що й Єпископи Римської Церкви.

...Греко-католики висували прохання, щоб маєтки, конфісковані католицькою церквою, були повернені: бо вони притиснені такою нуждою й убожеством, що не лише не можуть подбати про потреби своїх церков, але й самі не мають з чого жити».

Учні відповідають на проблемне запитання.

Метод «Мозковий штурм»

Чому Берестейська церковна унія не набула широкої підтримки на всіх українських територіях?

V. Підсумки уроку

Під час підсумкової бесіди учні доходять таких висновків.

• У XVI ст. православна церква в українських землях перебувала в кризовому стані.

• Поширення Реформації у Східній та Центральній Європі сприяло розвиткові релігійного вільнодумства в українських землях.

• Розгортання Контрреформації активізувало наступ католицької церкви на схід. На вістрі цього наступу діяв Орден єзуїтів.

• Діяльність братств допомагала православним віруючим протистояти релігійним утискам з боку римо-католицької церкви та світської влади Речі Посполитої.

• Берестейська церковна унія призвела до утворення української греко-католицької церкви, але не послабила релігійного протистояння на українських землях.

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано, і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли.

Рефлексія за методом «Продовжте речення»

• Сьогодні на уроці я зрозумів (зрозуміла).

• Мені було цікаво.

• У мене добре вийшло.

• Мені було дуже складно.

• Хотілося б навчитися.

Підсумки рефлексії — отримані результати порівнюються з навчальними цілями.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 6, надати усні відповіді на запитання до параграфу.

2. Прокоментувати слова М. Грушевського щодо наслідків Берестейської унії, яка, на його думку, «внесла роздвоєння серед православних і їхню енергію обернула на внутрішню боротьбу».

3. Допитливим і творчим: підготувати коротке письмове повідомлення (2-3 сторінки) з невідомими фактами біографії одного православних митрополитів: І. Борецького, П. Могили.

Додаток

Історична галерея

Гедеон Балабан (світське ім’я Григорій) (1530-1607).

Український церковний діяч. Став львівським єпископом 1569 р. і був ним. Починаючи з 1590 р. брав участь в усіх переговорах з Ватиканом, які стосувалися об’єднання православної та католицької церков. За його ініціативою 1590 р. в Белзі була проведена нарада єпископів холмського й белзького Діонісія Збируйського, луцького Кирила Терлецького та пінського й турівського Леонтія Пельчинського, де вперше було порушено питання про об’єднання православної та католицької церков. Протягом тривалого часу вів із цього приводу дискусію з Львівським ставропігійним братством. Проте 1596 р. на Берестейському соборі Гедеон Балабан підтримав князя К. Острозького й виступив проти унії. Упродовж усього життя священик піклувався про шкільництво, заснував школу в Стрятині. У цьому ж місті відкрив друкарню, де видавав церковні книги: 1604 р. тут побачив світ «Служебник», а 1606 р. — «Требник».

Іпатій Потій (світське ім’я Адам) (1541-1613)

Український письменник-полеміст, греко-католицький митрополит, один із засновників греко-католицької церкви. Народився в с. Рожанка на Підляшші в родині українського шляхтича. Вищу освіту здобув у Краківському університеті, після закінчення якого перебував на службі при дворі князя Радзивілла Чорного. Згодом дістав посаду секретаря польського короля Сигізмунда III Августа, де й перебував до 1572 р. 1572-1588 pp. був земським суддею в Бересті, згодом став берестейським каштеляном і сенатором. Товаришував з князем К. Острозьким, належав до його гуртка літераторів і публіцистів.

Після смерті своєї дружини постригся в ченці та отримав ім’я Іпатій. 1593 року став володимиро-берестейським єпископом, а згодом — одним з організаторів Берестейської унії. 1595 року разом з луцьким єпископом К. Терлецьким їздив до Рима як уповноважений ініціаторів Берестейського собору. Після повернення взяв участь у соборі єпископів у Бересті, на якому й затверджено унію. По смерті Михайла Рогози 1599 р. став греко-католицьким митрополитом київським і галицьким. І. Потій намагався активно утверджувати правове становище уніатської церкви в Речі Посполитій, працював над залученням духовенства й шляхти до греко-католицької церкви. Написав полемічні твори, спрямовані на захист унії («Унія, або виклад... артикулів до об’єднання» (1596), «Календар римський новий» (1596), «Антиризис» (1599), «Оборона собору Флорентійського» (1603)).

Михайло Рогоза (1540-1599)

Православний митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (з 1589), а з 1596 р. — митрополит уніатської (греко-католицької) церкви. Народився на Волині, за деякими даними — у Білорусі. Навчався у Віденській єзуїтській колегії. Із 1576 р. був писарем у віленського воєводи князя Богуша Корецького. Згодом прийняв чернечий постриг у Вознесенському монастирі василіан у Мінську, а 1579 р. став його архімандритом. Підтримував дружні стосунки з князем К. Острозьким. 1588 року був призначений Київським митрополитом і висвячений Константинопольським Патріархом Єремією II. Рогоза відновив соборні традиції Церкви, скликавши синод у Бересті в червні 1590 р. На Соборі було вирішено регулярно проводити собори за участі єпископів, архімандритів та представників нижчого духовенства з метою пошуку шляхів подолання кризи у православній церкві. Із 1594 р. проводив наради єпископів щодо укладення унії з Римським престолом. 1595 року разом з іншими єпископами прийняв рішення про укладення унії між католицькою і православною церквами, яка була урочисто проголошена на церковному соборі у Бересті.

Костянтин-Василь Острозький (1526-1608)

Видатний український політичний і культурний діяч, князь. Народився у Дубно. Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Був старостою володимиро-волинським, маршалком волинським (з 1550), воєводою київським (з 1559) і сенатором (з 1569). Острозький — одна з найбільш впливових політичних постатей того часу. Був претендентом на польський престол після смерті Сигізмунда II Августа (1572) і московський трон після смерті царя Федора Івановича (1598). Послідовно захищаючи українські політичні права, став одним з лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії 1569 р. Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею і Литвою до нового федеративного державного об’єднання — Речі Посполитої. Підтримував зв’язки з козаччиною, хоча брав участь у боротьбі з козацьким повстанням під проводом К. Косинського і Наливайка. Острозький відіграв визначну роль у національно-культурному житті України другої половини XVI — поч. XVII ст. Засновник шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577), академії (бл. 1576-1580) і друкарні (1578) в Острозі. З ініціативи Острозького в Острозі був створений гурток визначних діячів української культури, членами якого були Г. Смотрицький, К. Острозький, З. Тустанівський, Д. Наливайко та ін. 1581 року на кошти Острозького був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою. Відігравав важливу роль у релігійному житті України. Не заперечуючи об’єднання католицької і православної церков, виступав за те, щоб справа унії розглядалася на церковному соборі, а не вирішувалася лише вищим духовенством. 1596 року під час Берестейського церковного собору очолив опозицію і виступив проти укладення Берестейської унії 1596 р.

Література

1. Бойко О. Д. Історія України. Посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2002. — 656 с.

2. Кульчицький С. В. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів / с. В. Кульчицький, Ю. А. Мицик, В. с. Власов. — К. : Літера ЛТД, 2009. — 528 с.

3. Остапенко П. В. Усі видатні постаті історії України. — Х. : Торгсін Плюс, 2006. — 352 с.

4. Уривалкін О. М. Довідник з історії України. — К. : Дакор, КНТ, 2009. — 1008 с.