Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 10

Утворення Української козацької держави — Гетьманщини

Мета: показати процес створення Української гетьманської держави та її роль в організації національно-визвольної боротьби проти польського поневолення; дати уявлення учням про особливості політичного та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство; ознайомити з основними напрямками внутрішньої та зовнішньої політики держави; формувати вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, хронологічно-просторову компетенцію учнів, вміння проводити історичні паралелі, розвивати критичне мислення; виховувати інтерес до історії, культуру мовлення, повагу до історичного минулого, почуття гідності та патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Козацька держава, Генеральна Рада, старшинська рада, Рада при гетьманові, Генеральна військова канцелярія, полк, сотня, курінь, клейноди, «козацька лінія».

Історичні діячі: брати Виговські, Мартин Небаба, Антон Жданович.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор (для перегляду створеної мультимедійної хрестоматії); підручник (Струкевич О. К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2008. — 272 с.: іл.); зошит; робочий зошит з друкованою основою (Власов В., Данилевська О. Зошит до підручника «Історія України» 8 клас. — К.: Літера, 2009. — 72 с.); роздруковані документальні матеріали; картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI — др. пол. ХVІІІ ст.). 8 клас. — К.: ІТП, 2004); ілюстрації до теми; маркери.

Очікувані результати: після уроку учні зможуть: показувати на карті територію Гетьманщини та держав-сусідів, столицю козацької держави — місто Чигирин; виділяти елементи адміністративного устрою (полк — сотня — курінь); характеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави; визначати основні напрями зовнішньої політики; висловлювати власне ставлення щодо політики Української козацької держави.

Епіграф: Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Євгенія Лещук

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Привітання та перевірка готовності до уроку.

Перевірка домашнього завдання

Заповнити пропуски в таблиці.

Дата

Подія

Керівники

Результат

22 січня 1648 р.

Зустріч у Бахчисараї

С. Потоцький

Перемога козацького війська

11-13 вересня 1648 р.

Облога Львова

Укладення тимчасового перемир’я

М. Кричевський

1 липня — 12 серпня 1649 р.

Утворення Гетьманської держави

Робота триває 5 хв. Закінчується взаємоперевіркою (учні обмінюються листочками та виставляють бали).

Для загальної перевірки на мультимедійний екран виводять заповнену таблицю.

Робота зі схемами за методом «Асоціативний кущ»

СХЕМА 1

1. Про яку подію йдеться ?

2. Чи правильно відображено зв’язки в діаграмі?

3. Які зміни в схемі потрібно зробити?

СХЕМА 2

• Укажіть наслідки події, яку відображає схема.

Метод «Викресли зайве»

Учні, розглядаючи схему, повинні викреслити «зайвих» політиків, залишивши тільки сподвижників Богдана Хмельницького.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Держава є основним знаряддям політичної влади, завдяки якому відбувається управління суспільством, захист його внутрішніх і зовнішніх інтересів. Після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Цей адміністративний апарат мав захищати інтереси польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існує цілий народ зі своєю соціальною структурою, який внаслідок історичних обставин не зміг створити власної держави.

IІІ . Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Проблемне завдання

Чим зумовлені особливості Української козацької держави? Які вони? Чи потрібно було створити інший тип державності?

ІV. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Бесіда

1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

2. Назвіть полки реєстрового козацтва.

3. Укажіть особливості політичного та військового устрою Війська Запорозького.

4. Які події відображено на картині М. Івасюка «В’їзд Б. Хмельницького до Києва»? (Перегляд картини через мультимедійний проектор)

V. сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. Із розгортанням Національно-визвольної війни починається створення української держави, яка спиралась на інші, відмінні від польських порядки. Офіційне утворення Гетьманщини зафіксовано умовами Зборівського миру.

Метод «Коментатор»

Учні згадують основні умови Зборівського миру, самостійно озвучуючи анімацію (мультимедійна хрестоматія), і згодом коментують слова Ф. Джеджалія: «Майте для себе Польщу, а Україна нам, козакам, належить».

Групова робота

Учитель пропонує розділитися на три групи й опрацювати заплановані на попередньому уроці питання.

1-ша група. Організація державної влади

1. Назва держави, столиця, клейноди.

2. Територія, державні кордони.

3. Форма державного правління.

2-га група. Адміністративно-територіальний устрій.

1. Адміністративно-територіальний одиниці

2. Українська армія.

3. Фінансова система, судочинство.

3-тя група. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.

1. Економічна та соціальна політика.

2. Дипломатична діяльність держави.

Учні працюють з текстом підручника (Струкевич О. К., Романюк І. М., Пірус Т. П. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2008. — С. 126-132), картою

атласу (с. 7) і додатковим документальним матеріалом, користуються мультимедійною хрестоматією.

ЗВІТ ГРУП

1-ша група демонструє заповнену таблицю.

Назва держави

Гетьманщина або Військо Запорозьке (площа близько 200 тис. км2, населення близько 3 млн осіб)

Столиця

Чигирин

Клейноди

• булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

• бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;

• корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;

• печатка — зберігалася у генерального судді;

• литаври — військові клейноди довбиша

Форма державного правління

республіка

Кордони

«козацька лінія»

2-га група показує на карті територію Гетьманщини, яку вони демонструють через мультимедійний проектор, і пояснюють особливості адміністративно-територіального устрою, наводять приклади документальних свідчень (див. додаток).

Учні групи надають класу коротку довідку про українське військо, фінанси, судочинство.

Збройні сили Війська Запорозького

1. Армія налічувала понад 100 тис. вояків.

2. Організована за полково-сотенним територіальним принципом.

3. Військо складалося з представників різних верств населення. Більшість становили покозачене селянство та міщани.

4. Ядро армії — реєстрове й запорозьке козацтво.

5. Матеріальне забезпечення, бойова підготовка здійснювалася за традиціями Війська Запорозького.

6. Основа козацьких війська — піхота.

7. З ініціативи гетьмана значну увагу приділяли козацькій кінноті.

8. До діючої армії увійшли також підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти.

Фінансова система

1. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.

2. Джерела доходів — земля, сільськогосподарські промисли (млини, броварні) і плата за їх оренду, торгівля, загальні податки (одиниця оподаткування — двір).

3. Грошові знаки — польські монети, московські й турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети; щоправда, тих монет не знайдено.

Судочинство

1. Власна система судочинства: Генеральний суд, полкові і сотенні суди.

2. Найвища судова установа — Генеральний військовий суд при гетьманові.

3. Суди на місцях очолювали особисто полковники або сотники.

4. Козацьким судам підлягали не тільки козаки, а й міщани і селяни.

5. Джерела права: Зборівська угода (1649), звичаєве козацьке право, магдебурзьке право в містах, правові норми також врегульовувались універсалами, які видавав гетьман.

6. Церковні суди, чинність яких поширювалася на внутрішні справи духовенства.

3-тя група надає коротку довідку про соціально-економічну політику держави.

Зміни в соціально-економічному житті

1. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.

2. Формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

3. Відбулися зміни в соціальній структурі суспільства.

4. Провідну роль у житті суспільства відігравав козацький стан.

5. Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану.

Зовнішня політика

1. Події в Україні іноземні держави, сприйняли не однаково:

1) Австрія, Іспанія, Південна Німеччина — ворожо.

2) Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства — висловлювали неприхований інтерес, співчуття.

3) Швеція надавала допомогу.

4) Московія, Валахія, Молдова — підтримка на словах, не поспішали.

5) Кримське ханство — союзник Хмельницького.

6) Туреччина — угода 1649 р., українські купці отримали право вільно плавати, безмитної торгівлі.

2. Гетьманщина здійснювала активну зовнішню політику, що зумовило її міцні позиції у світі.

Метод «Коло думок»

Учні висловлюють свої думки щодо проблемного запитання.

Поміркуйте, чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»? Відповідь обґрунтуйте.

VІ. систематизація та узагальненя знань

Метод «Лови помилку»

На визволених козаками землях було скасовано польський адміністративний устрій. Замість полків створювали воєводства зі своїм територіальним поділом. 1654 р. всю територію Гетьманщини було поділено на 18 полків. Кожен полк очолював полковник, що зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.

Територія полку поділялася на 10-20 сотень. Сотні, як і полки, різнилися площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали обозні.

Містами, що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин), керували бюргери на чолі з війтами.

Дидактична гра «Закодовані назви»

Прізвища діячів

Місця битв

1 6 2 1 2 1

Небаба

6 2 4 5 7 1 8

Корсунь

2 2 4 7 1

Богун

3 2 7 7 3 2 3

Пилявці

1 6 3 1 5

Нечай

1 2 2 4 3 3

Зборів

3 1 3 7 2 1 5 8 6 2 5

Чаплинський

2 1 6 3 4

Батіг

6 1 7 2 1 2 3 5 8 6 2 5

Калиновський

1 2 1 4 1 8

Збараж

3 2 6 2 2 8 6 2 5

Потоцький

7 2 4 3

Лоїв

6 7 4 1 5 -2 6 5

Тугай-бей

2 6 4 6 5 6 6 3 6 2

Берестечко

3 5 7 1 8 — 4 3 4 6 5

Іслам-Гірей

1 1 8 2 5 6 7

Замостя

1 8 6 7 8 1 2 2 8 6 2 5

Хмельницький

7 8 3 3 3

Львів

3 2 4 1 6 3 6 2 8 6 2 5

Вишневецький

8 2 3 6 1 3 2 5 2

Жовті Води

VІІ . Підсумки уроку

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано, і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли. Учні, використовуючи метод «Мішень», проводять рефлексію, називаючи досягнення уроку, відмічаючи на роздрукованій мішені бали своїх досягнень на уроці.

Наприкінці заняття вчитель підбиває підсумки уроку та дає інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

V ІІІ. домашнє завдання

1. Опрацювати текст § 19, дати усні відповіді на запитання до параграфу.

2. Записати в історичний словник нові поняття.

3. Виконати завдання № 77-79 до теми № 3 у робочому зошиті з друкованою основою.

4. Скласти письмову порівняльну характеристику: що є спільним, а що відмінним в системі державного управління таких держав, як Річ Посполита, Московське царство та Гетьманщина, обґрунтувати власну думку (усно)?

5. Допитливим і творчим: підготувати коротке письмове повідомлення (2-3 сторінки) про укладення союзу з Московською державою.

Додаток

Документ 1. Польські посланці про особистість Б. Хмельницького За визнанням польських посланців, котрі в травні побували в козацькій Україні, там «немає короля і не чути про іншу владу, окрім гетьмана з Військом Запорозьким», і «хлопство всієї України» покладає надії на Б. Хмельницького, що він «їх з підданства Речі Посполитій зможе звільнити».

Б. Хмельницький неухильно проводив курс на зосередження в своїх руках всієї повноти влади. За словами ротмістра С. Чарнецького (майбутнього талановитого польського полководця), «всі (його) шанують як Бога; у воєводствах Київському, Брацлавському, Чернігівському так управляє, як і в Чигирині».

Документ 2. Посол Венеції Альберто Віміна про Б. Хмельницького

«Посол Венеції Альберто Віміна озирнувся. Що ж, незабаром він повернеться на батьківщину. Та хоч переговори з Хмельницьким уже в минулому, проте його місія ще не завершена. Адже мусить Віміна звітувати Венеційському сенату про результати своєї подорожі. Отож дорогою, маючи достатньо часу для роздумів, пригадував посол усі подробиці свого перебування в Україні. Поглядаючи на гетьманський подарунок, згадав, як приймав його Хмельницький у своїй столиці: «Усім, хто входить до його кімнати, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без будь-яких прикрас. У кімнаті були тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками. Дамаська запона протягнута перед невеличким ліжком гетьмана; у головах його висить лук і шабля — єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю,проте гетьманський стіл багатий на добрі й смачні страви».

Чимало незвичайного для себе побачив у козацькій державі Альберто Віміна, який у червні-серпні 1650 р. провадив переговори з гетьманським урядом про можливий союз України й Венеції в боротьбі з Туреччиною. Повернувшись додому, він склав письмовий звіт, де докладно розповів про життя козаків та, зокрема, про особливості козацької держави, що її визначав як республіку.

Література

1. Білоусько О. А. Нова історія Полтавщини (друга половина XVI — друга половина XVIII століття): Підручник для 8-го класу загальноосвітньої школи / О. А. Білоусько, В. О. Мокляк. — Полтава : Оріяна, 2003. — 264 с., іл., карти.

2. Бойко О.Д. Історія України. Посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2002. — 656 с.

3. Гуржій О. Гетьманська Україна // Серія «Україна крізь віки» / О. Гуржій, Т. Чухліб. — К. : Альтернатива, 1999. — 304 с.

4. Кульчицький С. В. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів / С. В. Кульчицький, Ю. А. Мицик, В. С. Власов. — К. : Літера ЛТД, 2009. — 528 с.

5. Остапенко П. В. Усі видатні постаті історії України. — Х. : Торгсін Плюс, 2006. — 352 с.

6. Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. — К. : Либідь, 1998. — 503 с.

7. Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у визвольній війні українського народу середини XVII століття. Книга перша: Воєнні дії 1648-1652 рр. — Дніпропетровськ : Видавництво ДДУ, 1996. — 320 с.

8. Уривалкін О. М. Довідник з історії України. — К. : Дакор, КНТ, 2009. — 1008 с.