Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Розробки уроків 6 клас

УРОК 44. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО (бінарний урок з історії та психології)

Цілі: відтворити образ Олександра Македонського, познайомити учнів з його життям і діяльністю; з’ясувати, яке місце він посідає в історії Стародавнього світу; ознайомити учнів з особливостями характеру людини на прикладі Олександра Македонського; навчити учнів користуватися методикою визначення рис удачі за допомогою методики «Фізиогноміки»; розвивати навички самостійної, парної та групової роботи; виховувати культуру спілкування та психологію співпраці.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Історична розминка

Учні мають закінчити запропоновані речення.

• Батько історії — ... (Геродот).

• Демократія — ... (влада народу).

• Олігархія — ... (влада декількох).

• Аристократія — ... (влада кращих).

• Агора — ... (місце проведення народних зборів).

• Акрополь — ... (верхнє місто).

• Місто-держава у Давній Греції — ... (поліс).

• Пелопоннеська війна — ... (війна між Афінами та Спартою).

• Оратор — ... (людина, що вміє красиво і переконливо говорити).

• «Філіппіки» — ... (промови Демосфена, спрямовані проти Філіппа II).

• «Македонська фаланга» — ... (побудова війська в армії Філіппа II).

• Столиця Македонії — ... (Пелла).

• Значення імені «Олександр» — ... («захисник людей»).

• Про що мріяв Олександр Македонський? (Завоювати увесь світ)

ІІ. Основна частина уроку

За допомогою методу «Мозковий штурм» учні відповідають на питання вчителя: «Що нам відомо про Олександра Македонського?»

На дошці вивішується схема «Образ».

Вчитель пояснює, що образ будь-якої людини складається з уявлень про її зовнішність, риси характеру, захоплення та вчинки.

Учні згадують, що їм відомо про Олександра Македонського, орієнтуючись на схему.

• У 20 років — цар, 336 р. до н. е. — народився.

• «Я можу завоювати світ!»

• Завоював Сірію, Палестину, Фінікію, Персію, Єгипет, Грецію, Індію...

• Вчитель — Аристотель.

• «Я — бог!»

• Витривалий.

• Винахідливий.

• Запальний.

• Хоробрий.

Результати роботи фіксуються на дошці та у зошитах.

Учитель. Чи достатньо цих знань, щоб відтворити образ Олександра Македонського?

Учні доходять висновку, що цих знань недостатньо.

Постановка задачі.

Фронтальна бесіда

Психолог з’ясовує, як учні отримали відомості, якими користувалися на уроці, питає, чому, на їхній погляд, до нас дійшли відомості про Олександра Македонського.

• Чому людина залишає слід в історії?

Учні відповідають, що залишити слід в історії можна, зробивши неординарний вчинок.

• Як ви отримали інформацію про Олександра Македонського?

Учні відповідають, що інформацію можна отримати з письмових джерел або зображень, які збереглися до нашого часу.

• Чи можна за обличчям або портретом людини зробити висновок про риси його характеру?

Психолог звертає увагу учнів на те, що психологія може надати допомогу в оцінці будь-якої людини, у виробленні своєї лінії поведінки для спілкування з конкретною людиною. Можна зробити припущення про характер людини й, відповідно, про її вчинки за допомогою методики «Фізиогноміка».

Психолог демонструє портрети відомих людей, наголошуючи на відповідності їхньої зовнішності та окремих рис характеру.

Потім учням надається схема-таблиця «Ознаки зовнішності — риси характеру» та таблиця «Образ Олександра Македонського».

Робота з таблицею

Психолог звертає увагу дітей на нові поняття.

Учні записують визначення:

Характер — сукупність психологічних особливостей, які визначають поведінку людини. («Характер» (грець.) — друк, відбиток.)

— У нашій мові існує 1500 слів, що визначають риси характеру. Психолог просить навести приклади. Учні відповідають:

• рішучий — розумний;

• сміливий — щедрий;

• настирливий — довірливий;

• спокійний — злий;

• добрий — працелюбний.

Фізиогноміка — наука, яка пов’язує особливості зовнішності та характер людини.

Психолог повідомляє, що для визначення типу характеру людини необхідно уявляти будову її тіла. Дає поняття про статуру. Нові поняття учні записують у зошит:

Пікнік — людина, схильна до повноти. Зазвичай добра, повільна.

Астенік — худорлява людина. Зазвичай швидка, впевнена у собі, жорстка.

Атлет — ні худа, ні товста людина.

Окрім цих відомостей, вчитель історії повідомляє, що на зріст Олександр був 4 лікті та 1 палеста, що становить 191 см, і дає установку для подальшої роботи.

Учитель історії. Давайте спробуємо припустити, які риси характеру мав Олександр Македонський, виходячи з особливостей його зовнішності.

Парна робота з таблицею

Учні спільно визначають риси, притаманні Олександру Македонському, заносять їх до таблиці «Ознаки зовнішності — риси характеру» та «Образ Олександра Македонського» (графа «Припущення»).

Потім учні узагальнюють свої припущення.

Учитель фіксує на дошці результати досліджень учнів. Потім пропонує оцінити особу Олександра Македонського.

Учні доходять висновку, що їм не вистачає відомостей про захоплення та вчинки Олександра.

ІІІ. Узагальнення набутих знань

На даному етапі уроку вчитель пропонує групову роботу: на основі інформативних та історичних текстів продовжити роботу з таблицею «Образ Олександра Македонського» (графа «З’ясували»).

По закінченні роботи учні презентують свої дослідження, підтверджуючи висновки текстом. Враховуючи, що тексти підібрані спеціально, учні не можуть однозначно оцінити особу Олександра Македонського й визначити його місце в історії.

Підбиваються підсумки уроку. Оцінюється робота пар, груп та окремих учнів з погляду психології та історії.

V. Домашнє завдання

• 1—3 бали — опрацювати параграф підручника «Східний похід Олександра Македонського».

• 4—6 балів — за допомогою таблиці «Ознаки зовнішності — риси характеру» визначити риси характеру свого друга.

• 7—9 балів — на основі уривків творів стародавніх авторів визначити, про які битви та епізоди з життя Олександра Македонського йдеться, позначити ці битви на контурній карті.

1. «Обидві армії вже бачили одна одну і були на відстані, недосяжній для списа. Тоді перси, що знаходилися попереду, здійняли страшенний галас. Македонці відповіли їм криком, що не відповідав їх чисельності, оскільки їм відповідала луна з гірських вершин і з глибин лісів: адже оточуючі нас скелі та діброви завжди посилають назад з подвоєною силою кожний сприйнятий ними звук».

2. «Олександр не стримав гніву, який зазвичай міг опанувати. «Так ви, — вигукнув він, — покладаючись на те, що займаєте острів, зневажаєте наше сухопутне військо? Але я скоро покажу вам, що ви живете на материку! Знайте ж: або ви впустите мене у ваше місто, або я візьму його силою». З цими словами він відпустив послів. Друзі їх почали вмовляти, щоб вони самі надали вільний доступ у місто царю, якого прийняли і Сирія, і Фінікія. Але вони, покладаючись на неприступність міста, вирішили витримати облогу».

3. «Ми стоїмо вже майже на самому краю світу... Ти ж готуєшся йти в інший світ і хочеш проникнути в Індію, невідому власне індусам, і своєю перемогою освітити більше земель, ніж освітлює сонце. Це задум, гідний твого генія, але він не по наших силах. Твоя доблесть все зростатиме, а наші сили виснажуються».

4. «На одному крилі Філіпп поставив сина свого Олександра, хлопця, що вирізнявся виключною хоробрістю та палкою рішучістю... Олександр, прагнучи показати перед батьком свою особисту хоробрість, не поступаючись йому в надмірному честолюбстві та обурений у той же час тим, що поряд з ним билося й багато доблесних людей, першим прорвав замкнену лінію ворога і, багато кого убивши, тіснив загони, що вишикувалися проти нього. Коли ж те саме зробили й ті, що стояли поряд з ним, фронт війська греків майже розпався».

5. «Тоді варвари пустили на Олександра свої колісниці з косами, розраховуючи, у свою чергу привести до розладу його фалангу. Тут вони абсолютно помилилися. Одні колісниці... зустрічали градом дротиків, як тільки вони наближалися; на інших у візників виривали вожжі, їх самих стягували вниз, а коней убивали. Деяким вдалося проскочити крізь ряди: солдати розступилися, як їм і було наказано, перед колісницями, що мчалися».

8. «У Мазака, перса, якого Дарій поставив сатрапом [країни], не було власного війська, і він, дізнавшись про результат битви при Іссі, про ганебну втечу Дарія і захоплення Олександром Сирії, Фінікії і значної частини Аравії, без перешкод впустив Олександра до країни та її міст».

• 10—12 балів — написати твір на тему «Що б трапилося з Олександром Македонським в XXI столітті».

Додатки

Таблиця «Образ Олександра Македонського»

 

Припускали

З’ясували

Зовнішність

Риси характеру

Захоплення

Вчинки

Оцінка

Левек Пьер. Мир эллинизма. — М., 1989.

В особі Олександра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Зазвичай цю виняткову натуру пояснюють впливом чинника подвійної спадковості: реальної (від батька Філіппа) і напівмістичної (від Олімпіади, його матері). Мати володіла несамовитим характером, нестримною чуттєвістю, брала участь у магічних ритуалах. Вона вела свій рід від Ахілла.

У Олександра спостерігали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму, що й у Філіппа II, який вів свій рід від Геракла. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в його жилах тече кров героїв — його предків.

Оскільки Олександр вважав себе надлюдиною, він і поводився як надлюдина.

Він втрачає відчуття міри, а дух надмірності наче перекреслює уроки, що дав йому Аристотель, який вважав поміркованість правителя єдиною гарантією існування монархії. У глибині душі Олександра визрівало відчуття винятковості. Йому все дозволено, бо він за все відповідає. Його недоліки — ніщо порівняно з його перевагами: завзяттям і творчим поривом.

Із самого початку царювання Олександр сміливо й енергійно розправляється зі своїми супротивниками. Він ліквідує претендентів на престол і придушує заколот на Балканах. Греція непокоїться, але Олександр не залишає жодної надії, руйнуючи непокірні Фіви. А потім вирушає до Азії.

Вражає невелика кількість бойової сили, якою було завойовано світ: близько 40 тисяч солдатів при висадці в Азії, 120 тисяч — в Індії, 80 тисяч — наприкінці його життя.

Невтомний Олександр присутній усюди — він надихає свою армію особистою хоробрістю й водночас керує нею з майстерністю справжнього стратега. Досвідчений вершник, грізний повелитель, найбільший з усіх полководців, він проявляє себе і як геніальний організатор.

Імперія трималася на одній людині, правда, людина ця була нелюдської працездатності.

Для оспівування своїх подвигів він запрошує таких відомих художників, як Лісіпп та Апеллес, організовує музичні та спортивні змагання, як у себе на батьківщині. Вшановуючи олімпійських богів, він виявляв терпимість до інших вірувань.

Олександр виявляв цікавість до духовного життя; він тверезо мислив, хоча й довіряв своїй геніальній інтуїції.

Афіни починають віддавати йому шану як новому Діонісу. (Вважається, що першим завойовником Індії був бог Діоніс.)

Помер Олександр раптово, перебуваючи у цей час у Вавилоні.

Дванадцять з половиною років царювання.

Його діяльності легко можна дати негативну оцінку: непотрібні насильства; пристрасть до надмірностей царя, надмірне честолюбство, проте Олександр був новатором, що заперечував відмінність між варварами та греками, творцем єдиної імперії та єдиної культури.

Плутарх. Вибрані життєписи. — М., 1987.

Народження. Олександр з’явився на світ того дня, коли був спалений храм Артеміди Ефеської.

Казали, що нема нічого дивного в тому, що храм Артеміди згорів: адже вона була у цей час зайнята, допомагаючи Олександру з’явитися на світ.

В Азії проголосили, що цей день породив горе і велику біду для Азії.

Філіпп водночас отримав цього дня три звістки: по-перше, про перемогу своїх військ у черговій битві, по-друге, що кінь, який належав йому, переміг в Олімпійських іграх, і, нарешті, третє — про народження Олександра. Цілком ймовірно, що Філіпп надто зрадів, а провісники помножили його радість, оголосивши, що син, народження якого збіглося з перемогами, буде непереможним.

Зовнішність. Олександр був надто світлим, і білизна його шкіри переходила місцями в червоність. Краще за всіх зовнішність Олександра передають статуї Лісіппа. Він точно передав і легкий нахил шиї вліво, і млосність погляду. Олександр відрізнявся швидкістю ніг. Зріст Олександра дорівнював 4 лікті* і 1 палеста**.

Характер. Честолюбство Олександра призвело до того, що спосіб його думок був не за віком серйозним і піднесеним. Він любив не всяку славу і не шукав її, де доведеться.

Прагнучи не насолоди й багатства, а доблесті й слави, Олександр вважав, що чим більше він отримає від свого батька, тим менше може зробити сам.

* 1 лікоть = 0,46 м.

** 1 палеста = 7 см.

Олександр був від природи упертий, а коли сердився, то не поступався ніякому насильству, проте розумним словом його легко можна схилити до ухвалення правильного рішення.

Вчителем Олександра був Аристотель. Олександр, мабуть, не тільки засвоїв вчення про моральність та державу, але й прилучився до таємних, більш глибоких вчень. Взагалі, Олександр був схильний від природи до вивчення наук і читання книг.

Олександр вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше, ніж вміння перемагати ворогів. Проте він виявив себе великим воїном, який ніколи не втрачає мужності й присутності духу. У боях Олександр піддавав себе безлічі небезпек й дістав декілька важких поранень. Олександр прагнув зухвалістю здолати долю, а силу — мужністю. Він вважав, що для сильних немає ніякої перешкоди, а для боягуза — ніякої опори.

Він вирізнявся надзвичайною стриманістю в їжі. «Мій вихователь, — казав він, — готував так: на сніданок — нічний перехід, на обід — мізерний сніданок. Вихователь також мав звичай обшукувати моє ліжко й одяг, шукаючи, чи не заховала мені туди матір будь-які ласощі або будь-що понад встановлене».

Олександр був дуже щедрий від природи. Він був дуже балакучим і довго засиджувався на бенкетах.

Шифман И. Ш. Александр Македонский. — Л., 1988.

Наприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади — Олександр.

Олександр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був запрошений Аристотель, і три роки Олександр слухав лекції філософа. Олександр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це відрізняло його від решти простих смертних. Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Олександру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися суперечити царю.

Олександр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.

У 340 р. до н. е., коли Олександрові було 16 років, він уперше взяв на себе управління державою. Він досить успішно впорався з цією нелегкою задачею.

Його батько Філіпп II побачив в діях Олександра загрозу своїй могутності і замислив позбавити сина прав на престол. З цією ж метою він відлучив від Олександра його друзів.

Під час одного з бенкетів Філіпп II був убитий. Казали, що вбивцю підіслав Олександр, хоча не всі вірили у це. Олександр намагався подати смерть Філіппа як результат змови персів. Проте вбивство царя настільки природно випливає з сімейного конфлікту, що ці твердження Олександра здаються спробами зняти з себе звинувачення у вбивстві батька і звалити провину на чужі плечі.

Загибель Філіппа відкрила Олександрові шлях до влади. Йому було на цей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію з Персією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Олександр наказав стратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження, була вбита на руках у матері — другої дружини Філіппа, яку потім примусили повіситися. Правда, слід зазначити, що Олександр з приводу цього висловив легке обурення.

Олександр був нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественними настановами. Йому все було по силах і все дозволено.

Македонський-цар міг сказати про себе те саме, що й невідомий грецький поет — найманий солдат:

Є у мене велике багатство — спис і меч,

І прекрасний щит, прикриття для тіла.

Ним я орю, ним я жну,

Ним вичавлюю смачне вино з винограду.

Ним я назвав владик рабами.

Ті ж, хто не наважуються мати списа і меча,

І прекрасний щит, прикриття для тіла,

Всі вони, до коліна мого припадаючи,

Схиляючись ниць, мене владикою

І великим царем проголошують.

Таблиця «Співвідношення ознак зовнішності і рис характеру»

Ознаки зовнішності

Риси характеру

1

2

Широке, статечне обличчя

Упевненість в собі

Вузьке, витягнуте обличчя

Невпевненість у собі, боягуз

Жорстке волосся, груба шкіра

Грубість, прямолінійність, фізична витривалість

М’яке волосся, ніжна шкіра

М’якість, фізична слабкість, хитрість

Широка, масивна нижня щелепа

Прагнення керувати, сміливість

Широкі ніздрі

Упевненість у власних силах

Широкий лоб

Високий інтелект, гнучкий розум

Гостре підборіддя

Упертість

Зморшки від кутів носа до країв рота

Красномовство, уміння красиво говорити

Рот сильно виступає вперед

Запальність

Кути рота підняті вгору

Оптимізм

Кути рота опущені вниз

Песимізм

Повні губи

Щедрість

Тонкі губи

Економність

Складки між бровами

Точність

Пласке підборіддя бульдога

Забіякуватість, злість

Орлиний ніс

Прагнення керувати іншими

Ніс з горбинкою

Людина, яка любить всього домагатися самотужки

Велика впадина на переніссі

Прагнення підкорятися, невміння приймати рішення самостійно

Кінчик носа заломлений вниз

Недовірливість

Кінчик носа заломлений вгору

Довірливість

Маленька відстань між носом і верхньою губою

Самозакоханість